UA | RU
23 лютого 2024, 18:12

Гарантії безпеки чи формальність: чи допоможуть Україні угоди з Францією, Німеччиною та Великобританією

Україна підписала низку безпекових угод зі своїми давніми партнерами – Францією, Німеччиною та Великобританією. У документах немає жодних зобовʼязань, які б стосувалися колективної безпеки, натомість там закріплюється те, що фактично партнери зараз роблять і так. RegioNews розбирався, наскільки ефективними будуть для України нові безпекові угоди
Україна підписала низку безпекових угод зі своїми давніми партнерами – Францією, Німеччиною та Великобританією. У документах немає жодних зобовʼязань, які б стосувалися колективної безпеки, натомість там закріплюється те, що фактично партнери зараз роблять і так. RegioNews розбирався, наскільки ефективними будуть для України нові безпекові угоди
president.gov.ua

Безпекові угоди між Україною та Німеччиною була підписана 16 лютого 2024 року. Того ж дня Україна також підписала безпекову угоду з Францією. Ще раніше, 12 січня, Україна підписала аналогічну угоду з Великобританією. На перший погляд усі ці документи дуже схожі, але відмінності в них все ж є. Якщо коротко окреслити суть цих угод, як з Німеччиною, Великобританією, так і з Францією, то вони зводяться до того, що ці три країни продовжать підтримувати Україну в боротьбі з російським агресором, а також повністю визнають суверенітет нашої держави. Також в угодах йдеться про те, що Україні допомагатимуть реформувати сектор безпеки задля ефективної обороноздатності. Втім, слід окремо зупинитися на найбільш важливих аспектах цих договорів.

Що прописано в угодах

Одним із головних пунктів у цих угодах є те, як партнери будуть реагувати в разі нового можливого нападу росії на Україну.

Так, в обидвох документах прописано, що на прохання одного з учасників договору, наприклад, України, протягом 24 годин держави-підписанти мають провести консультації. А після них наша держава має отримати швидку та тривалу допомогу в сфері безпеки, сучасну військову техніку й економічну допомогу. Обидві держави також зобов'язуються накладати санкції на рф. В угоді з Великобританією прописано фактично усе те саме, що і у випадку з Німеччиною та Францією.

Фото: president.gov.ua

І Німеччина, і Франція гарантують, що протягом 10 років стабільно будуть підтримувати Україну в її намагання захистити суверенітет і відновити кордони. Причому на 2024 рік уже розписане чітке фінансування для надання військової допомоги та зміцненню економічної стабільності. Водночас угоди передбачають і низку інших точок дотику, однак вони стосуються більше невійськових сфер, які також важливі для України.

Історичні угоди, які фіксують допомогу

У коментарі RegioNews голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента” Володимир Фесенко зазначив, що таких безпекових угод, які були підписані нещодавно з Німеччиною та Францією, в України ніколи не було з жодною з держав.

"Це безпрецеденті угоди. Вони не є абстрактними, і це не Будапештський меморандум, а конкретні угоди, де йдеться про механізми реагування у випадку агресії проти України, конкретні форми співпраці у безпековій сфері. Головне, що в цих безпекових угодах закріплюється усе те, що зараз надається нашими партнерами: постачання зброї, боєприпасів, сприяння розвитку оборонної промисловості України, санкції проти росії, економічна та фінансова допомога, а ще сприяння реформам в Україні, а також євроатлантичній та європейській інтеграції”, – зазначає Володимир Фесенко.

Він підкреслює принциповість для України того, щоб були договірні зобов’язання наших союзників і щоб та допомога, яку вони надають зараз, продовжувалась і надалі, зокрема й після закінчення війни.

"Ці угоди розраховані на 10 років і у випадку, наприклад, з Францією, вони можуть бути інструментом у сприянні євроатлантичної інтеграції України. Це не альтернатива членства в НАТО, а скоріше інструмент на перехідний період. З Німеччиною більш нейтральна угода. Головне значення таких угод в тому, що вони закріплюють безпекову співпрацю між Україною та нашими чинними міжнародними партнерами на довготривалий період. Фактично це побудова договірної архітектури безпекової співпраці України. Безпекова архітектура навколо України на тривалий час”, – каже Фесенко.

Політолог визнає: дехто звертає увагу на те, що ці угоди не потрібно ратифікувати. Мовляв, більш надійними були б ті договори, що ратифікуються у парламентах тих країн, із якими вони підписані, а тому їх важче було б скасувати.

"Але ж угоди, які підписуються навіть без ратифікації, від них дуже важко відмовитися навіть з урахуванням зміни влади в тих державах, між якими ці документи підписані. Від них можуть відмовлятися лише в конфліктних ситуаціях. Так, вони можуть не повністю виконуватися, але інколи не повністю виконуються навіть угоди про взаємну безпеку”, – розповідає Володимир Фесенко.

Також політолог критично відгукується на ті думки деяких фахівців, що в підписаних безпекових угодах між Україною та трьома окремими державами немає пункту з так званою формулою "Я воюю за тебе, а ти воюєш за мене”. Тобто, коли згідно договору між двома країнами в разі нападу третьої сторони на одну з них, партнер має також входити у цю війну за аналогом 5 статті договору про НАТО.

"У нинішніх умовах, коли ми воюємо з ядерною державою такою, як росія, в нас не буде з жодною країною угоди з таким пунктом, – запевняє Володимир Фесенко. – Не було таких угод і не буде в нинішніх умовах. Треба бути реалістами. Зараз за нас ніхто не буде воювати і, відповідно, ніхто не буде підписувати таких угод. Головна причина, чому нас не приймають у НАТО, і раніше не приймали, тільки з тієї причини, що ми воюємо з ядерною державою”.

Фото: president.gov.ua

У свою чергу у коментарі RegioNews виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда зазначив, що, на його думку, ці безпекові угоди, які активно просуваються Офісом президента, мають проміжний характер.

"Питання в тому, що ці угоди не накладають на наших партнерів якісь додаткові зобов’язання. Ці договори просто підштовхують західних партнерів до того, щоб вони фіксували нинішню допомогу Україні. Це дійсно важливо, коли ми отримуємо з кожної країни мільярди доларів, то це звісно має значення для обороноздатності нашої держави, адже ми наразі маємо проблеми з фінансуванням із боку США. Але уявити собі, що та ж Франція буде брати нас під "ядерну парасольку”, або Франція та Німеччина спрямовують в Україну свої війська, то цього не буде. Це просто неможливо”, – каже Євген Магда.

У продовження своїх слів політолог висловив думку, що безпекові угоди з Німеччиною та Францією мають здебільшого тактичні кроки.

"Вони мають підсолодити "пілюлю” майбутньої відсутності успіхів України на ювілейному саміті НАТО, де нас нікуди не запросять. Але якщо і будуть малювати якусь перспективу, то надзвичайно ефемерну”, – каже Євген Магда.

За його словами, позитивні наслідки від цих безпекових угод також є і це – затвердження фінансування обороноздатності України щонайменше в межах цього року.

"Проте в наступні роки усе залежатиме від того, чи відбудеться зміна влади в цих країнах. Оскільки зміна влади у демократичних країнах відбувається регулярно, то я прогнозую, що жодна з цих угод не буде забезпечуватися повноцінно фінансово протягом 10 років в одному й тому самому обсязі”, – вважає Магда.

Отже, як бачимо, безпекові угоди з Францією, Німеччиною та Великобританією навряд чи можна назвати повноцінними гарантіями безпеки на кшталт 5 статті договору про НАТО, які теоритично допоможуть "затиснути" війну в нинішніх масштабах і не допустити майбутніх агресій росії. Водночас ці три угоди на 10 років фіксують широкий спектр військової і невійськової, а також економічної допомоги з конкретними сумами на цей рік. А на тлі внутрішньополітичних дискусій у США, що призводять до затримки допомоги, будь-яке фінансування з боку наших міжнародних партнерів є важливим для нашої держави, а особливо – для фронту.

16 квітня 2024
Зустріч із Папою Римським та повні буси гуманітарки: як італійський благодійник допомагає прифронтовій Харківщині
З початком повномасштабної війни українці не на словах відчули турботу зі сторони європейських друзів. Країни ЄС радо приймали українських жінок з дітьми, а до самої України все частіше почали приїждж...
11 квітня 2024
Заборона їздити на авто, скасування дембеля, обов’язкова ВЛК: що прописано в ухваленому законі про мобілізацію
Які зміни очікують на військовозобов’язаних, коли закон про посилення мобілізації набуде чинності
05 квітня 2024
Є-кабінет військовозобов'язаного, армія з 25 років і зміни для обмежено-придатних: що потрібно знати про нові правила мобілізації
Поки Верховна Рада готується розглядати в другому читанні законопроєкт про посилення мобілізації, днями президент підписав кілька вже проголосованих законів, які також вносять зміни до мобілізаційного...
28 березня 2024
Гроші чи армія: скільки потрібно буде заплатити, щоб мати "економічну бронь" від мобілізації
"Бронь" за податки. Бізнес підтримує, військові експерти вбачають серйозні ризики