"Беруть тих, у кого немає проблем із ТЦК": військовозобовʼязаним чоловікам стає все важче знайти роботу
Вакансій більше, але кандидатів не додається
Якщо відкрити сайти вакансій, то на перший погляд проблем з роботою в Україні немає, але от є великі проблеми з шукачами цих вакансій.
У коментарі RegioNews HR-експерт та кар'єрний консультант Тетяна Пашкіна наголосила, що зараз в Україні збільшується кількість вакансій, але кандидатів на їхнє заміщення не стає більше, а тому між роботодавцями посилюється конкуренція.
Щодо розмов про те, що роботодавці вимушені підвищувати зарплатню працівникам, фахівчиня каже наступне: "Як тільки в Україні підвищується конкуренція за фахівців, роботодавці одразу підвищують зарплати. Це не тренд цього року, адже останні десять років так відбувається. Особливо в тих професійних сферах, де підвищена конкуренція. Роботодавці намагаються "перекупати" фахівців один в одного. Спочатку підвищують зарплати, а потім усілякі бонуси додають, щоб переманити до себе гарного працівника".
Як вплинула мобілізація
По-перше, Тетяна Пашкіна каже про те, що кожен фахівець, який шукає роботу, повинен розуміти, що якщо в нього не все в порядку з військовим квитком або ж він не оновив інформацію про себе, яка має бути у ТЦК, то великі компанії, які працюють в білу, просто не візьмуть такого фахівця на роботу.
"Якщо врахувати, що у великих компаніях мобілізований кожен шостий працівник і не завжди це заплановано, то, звісно що, позитиву для роботодавців це не додає, – каже Тетяна Пашкіна. – Єдиний плюс, який з'явився, то це діджиталізація процесу бронювання, а відповідно і прискорення самої процедури бронювання працівників. Але відсутність паперових витягів іноді мотивує працівників ТЦК на додаткові дії, і це може бути навіть тоді, коли у людини є в "Резерв+" оновлення, що вона заброньована. Якщо чоловік заброньований, то його вкрай важко мобілізувати, але виходить так, що якийсь час та багато нервів доведеться витратити, щоб довести в ТЦК право на цю бронь".
Втім, знайти роботу в Україні, яка б надавала бронювання для чоловіка-військовозобов'язаного, доволі складно. Киянин Іван розповів RegioNews, що почав шукати роботу два місяці тому і головне для нього було те, щоб роботодавець надавав бронювання від мобілізації.
"Втім, майже одразу я зіштовхнувся з тим, що таку вакансію знайти вкрай важко і навіть якщо ви її знайдете, то роботодавець наведе мільйон причин, щоб відмовити тим чоловікам, які є військовозобов'язаними, – каже Іван. – З мого досвіду відвідин співбесід я зрозумів, що зараз роботодавці зазвичай надають перевагу чоловікам віком до 23-24 років або ж вже тим, кому за 60 років. Ну і звісно, що жінкам зараз кругом "зелене світло". Наприклад, я ходив в одну з відомих мереж супермаркетів, щоб влаштуватися на роботу і в оголошенні йшлося про те, що є можливість бронювання. Але на ділі мені сказали, що матимуть мене на увазі. Тобто роботодавець знайде купу відмовок, щоб зрештою надати перевагу працівникові, який у подальшому не матиме потенційних проблем з ТЦК".
Тетяна Пашкіна зазначає, що багато чоловіків в нинішніх реаліях дійсно шукають роботу, де надають бронювання, але зазвичай його можуть надати в обсязі до 50% якщо це, звісно, не оборонні чи енергетичні підприємства, де фактично 100-відсоткове бронювання працівників.
"Якщо брати більшість сфер, то бронь надають тим, хто працює на критичних посадах, або ж довго працює в компанії. Тому новим шукачам роботи роботодавець зазвичай не пропонує бронювання, адже цей ліміт вже використаний. Та й загалом більшість роботодавців перестраховуються і намагаються наймати чоловіків "невійськового віку" або жінок, адже сьогодні мобілізаційні закони одні, а завтра вже можуть бути інші", – підкреслює фахівчиня.
Крім цього, тренд сьогодення і в тому, що багато чоловіків шукають роботу, щоб можна було виконувати її віддалено, а простіше кажучи, вдома. Усе через рейди ТЦК вулицями міст. Військовозобов'язані воліють не зустрічатися з ними, а тому окрім можливості працювати віддалено також можуть влаштовуватися на роботу неофіційно.
Яких фахівців сьогодні не вистачає
Разом з тим в Україні сьогодні багато професійних сфер потерпають від недокомплекту працівників і насамперед це стосується різноманітних виробництв, логістики, сільського господарства.
"У ритейлі хронічно не вистачає персоналу, а так звана сфера гостинності дуже перебудувалась за останні роки і має величезну кількість вакансій, – розповідає Тетяна Пашкіна. – На ринку ІТ склалась ситуація, що ті ж розробники програмного забезпечення не мають достатньої кількості роботи, а тому у роботодавців є величезний вибір кандидатів. А от якщо казати про тих самих менеджерів чи маркетолів у сфері ІТ, то тут вже дефіцит працівників".
Вона також додає, що ще до повномасштабної війни в Україні був кадровий дефіцит швачок, слюсарів, зварників, офіціантів, продавців-консультантів, вантажників та охоронників в магазинах.
"Мобілізаційні заходи просто посилили цей тренд, адже тепер охоронницями в магазини беруть жінок, адже чоловіків просто немає і тепер зрозуміло, що їх не буде. Скажу так, що раніше роботодавці ще думали, що зможуть перекупити тих самих охоронників один в одного, але тепер зрозуміли, що конкурувати з армією в них не виходить", – зазначає Пашкіна.
Як покращити ситуацію на ринку праці
Зрозуміло, що ситуація на ринку праці як для роботодавців, так і для шукачів роботи покращиться лише після закінчення війни, адже тоді як мінімум буде зрозуміла вся кон'юнктура ринку й настане стабільність, що дасть змогу планувати роботодавцям свої процеси.
Натомість поки війна триває, на думку Тетяни Пашкиної, ситуацію може покращити більш лояльне законодавство на працевлаштування 16-17-річних юнаків та дівчат, адже насправді більшість з них хочуть і можуть працювати, але на сьогодні для цього є досить багато обмежень.
"Багатьом роботодавцям слід переглянути своє ставлення стосовно вікових кандидатів 45 років і вище, адже це не залишки на ринку праці, а суттєва його частина, на яку варто звернути увагу. Також слід запроваджувати так звану гібридно-віддалену роботу, адже не всі готові зараз їхати до офісів працювати, а наразі багато роботодавців виводять персонал в офіси навіть якщо це не дуже потрібно", – резюмувала Тетяна Пашкіна ситуацію на ринку праці в Україні.