"Міндіч-Гейт-2": новий сезон політичного скандалу

Джерело інформації – роздруківки (навіть не самі плівки), та ще і з "певних політичних кіл". Виглядає все дуже правдоподібно.

Але є питання: чому це не офіційна інформація НАБУ, а явний "злив"? Саме факт "зливу", який будуть представляти як сумнівну інформацію, буде використовуватись для того щоб спростовувати або не визнавати інформацію з цих роздруківок. Тому потрібна якась офіційна оцінка цієї ситуації з боку НАБУ і САП.

Інакше знов виникне ситуація: великий інформаційно-політичний резонанс, багато галасу, але якщо знов не буде підозр, і якихось юридичних результатів, то все буде сприйматись як "пшик", "договорняк" або схожим негативним чином, і буде лише підривати довіру і до антикорупційних розслідувань, і до самих антикорупційних органів.

Щодо суто політичних наслідків. Під ударом люди з найближчого оточення Президента Зеленського – С.Шефір і Р.Умеров. Суттєво зростають репутаційні ризики і для Президента Зеленського. І це не лише рейтингові втрати, які можуть бути і не такими великими (в листопаді минулого року ці втрати були на рівні 10% по рейтингу довіри, зараз можуть бути меншими, тому що не буде ефекту новизни).

Віддані прихильники Зеленського сприймуть звинувачення проти нього як підступи політичних ворогів Президента. Ті, хто довіряє Президенту лише частково, будуть ставитись до нього більш прискіпливо і більш критично, але будуть чекати і більш вагомих доказів. Проте Міндіч-Гейт все ближче до Зеленського, а є ще і справа Чернишова. На даний момент це не юридичний, а суто репутаційний ризик, однак все більш помітний. І якщо всі "заначки" антикорупційних розслідувань вибухнуть напередодні президентських виборів, то це може зруйнувати будь які шанси Володимира Зеленського на другу президентську каденцію.

На найближчу перспективу найбільші ризики для Рустема Умерова. Вже лунають вимоги про його відставку з посаду секретаря РНБО. Але Умеров дуже важливий для Президента Зеленського в контактах з Туреччиною і країнами Близького Сходу.

І здати його – значить визнати його провину, хай навіть і опосередковано, і це також буде сприйматись як слабкість Президента. Тому саме подальша доля Умерова буде певним індикатором подальшого розвитку цієї історії.

Врешті-решт все впирається в традиційне питання: все обмежиться медійним галасом, чи будуть підозри, звинувачення та інші конкретні юридичні дії?