Як техногенна катастрофа може змінити хід історії

Ядерна війна, пандемія або повстання роботів можуть мати серйозніші наслідки для майбутнього людства, ніж нам здається, вважає експерт з глобальних катастроф.

Родина мого батька приїхала до США в 1930-х роках - вони були євреями, які втекли з нацистської Німеччини. Моє життя було доволі безтурботним, і я маю бути вдячним долі за це.

Втім, мені важко не замислюватися про те, яким би був сьогоднішній світ, якби Голокосту і Другої світової війни ніколи не сталося б.

Усі ті люди, які загинули, - чи мали б вони живих нащадків? Чи було в них таке саме життя, як у мене? Чи став би хтось із них моїх другом чи сусідом? І чи з'явився б я взагалі на світ?

Коли ми згадуємо глобальні катастрофи, ми насамперед звертаємо увагу на їхні негайні наслідки - загибель багатьох людей та руйнування.

Жертвами Другої світової війні стали понад 50 мільйонів людей, Першої - близько 15 мільйонів, а землетрусу на Гаїті 2010 року - 160 тисяч.

Але усвідомити довгострокові наслідки глобальних воєн і стихійних лих - набагато важче. Хоча вони є не менш важливими.

Найбільші потрясіння в минулому людства та планети загалом кардинально змінили її історію.

Крейдове вимирання 66 мільйонів років тому знищило динозаврів і звільнило місце в біосфері планети для невеликих ссавців, зокрема людини.

Ще набагато раніше, 2,5 мільярда років тому, в результаті кисневої катастрофи, коли в атмосфері Землі раптом з'явився вільний кисень, зникли всі анаеробні форми життя і згодом виникли нові - ті, що дихають киснем.

Якби цих катастроф не сталося, люди та багато інших сучасних видів, напевно, ніколи б не з'явилися.

Ось чому я та інші дослідники, які вивчають ризики глобальних катастроф, впевнені, що у XXI столітті ми повинні за будь-яких умов уникнути таких подій.

Через діяльність людства теперішня доба в історії Землі стала однією з найнебезпечніших.

У певному сенсі вплив людства на планету схожий на те, що призвело до кисневої катастрофи. Її спричинило швидке зростання ціанобактерій - перших організмів, які використовували воду для фотосинтезу.

У результаті цього процесу вода розщеплюється на молекули водню і кисню. Ціанобактерії робили це у такому величезному масштабі, що в атмосфері з'явилися надлишки кисню, які вбивали всі організми, нездатні його переробити.

Схожим чином людина стала першою живою істотою, в руках якої опинилася передова наука, технології, сільське господарство та промисловість. І ми користуємося ними в такому масштабі, що вже знищили багато інших видів.

Якщо ми не будемо обережними, ми вб'ємо й себе.

Щоби краще зрозуміти, як глобальна катастрофа може змінити майбутнє людства, розглянемо один приклад - ядерну війну, в якій візьмуть участь усі ядерні країни світу: Китай, Франція, Індія, Ізраїль, Північна Корея, Пакистан, Росія, Велика Британія і США.

У реальності навряд всі країни водночас будуть втягнуті у війну. Більш вірогідним сценарієм є участь Росії і США, що разом володіють понад 90% світового ядерного арсеналу.

Але обміркуймо найгірший сценарій.

Навіть у такому випадку більшу частину світу, напевно, не буде знищено одразу. Багато країн Африки і Латинської Америки не є ані близькими союзниками, ані супротивниками жодної з ядерних держав.

Мешканці цих країн, імовірно, переживуть перші ядерні бомбардування, так само як і жителі країн-учасниць війни, які живуть далеко від великих міст або військових об'єктів.

Однак для тих, хто залишиться в живих, світ зміниться назавжди. Крім соціальних і політичних потрясінь, жахливими будуть і наслідки руйнування світової економіки.

Протягом декількох тижнів або навіть днів місцеві громади в усьому світу стикнуться з нестачею споживчих товарів, запасних частин для промисловості та інших необхідних для життя речей.Незабаром після цього почнуть відбуватися глобальні екологічні наслідки.

Ядерний вибух такий потужний, що пил і попіл від нього потраплять до стратосфери, яка розташована над хмарами.

Все, що опиняється в стратосфері, не вимивається дощем, а за кілька місяців пошириться над всією Землею і залишатиметься в повітрі протягом декількох років.

В результаті сонячне світло не досягатиме Землі, її поверхня охолоне, а опади припиняться, що зробить неможливим сільське господарство.

Від глобального голоду помре набагато більше людей, ніж від власне ядерних бомбардувань.

Можливо, людство не буде знищене повністю, але наша цивілізація, вочевидь, занепаде, так само як занепадали минулі цивілізації - від Єгипту до острова Пасхи.

Голод та руйнування після ядерної війни показують нам, що наслідки глобальних катастроф простягаються на багато років.Шанси на виживання цивілізації дуже залежатимуть і від того, як сильно вона вже буде ослаблена глобальним потеплінням або іншими проблемами довкілля.

Наслідки ядерної війни можуть викликати додаткові катастрофи, як-от пандемія (через послаблення інфраструктури охорони здоров'я) або знизити ефективність геоінженерії (що призведе до прискорених змін клімату).

Ризики катастрофи важливо вивчати у такому взаємозв'язку. Мене часто запитують, що є найбільшою небезпекою, але це - хибний погляд.

Адже ризики глобальної катастрофи є взаємообумовленими, а не сукупністю ізольованих небезпек.

Хоч би яким був масштаб самої катастрофи, виникає питання, що станеться далі. Якщо всі загинуть, відповідь - проста, людство зникне. Але якщо деяким людям вдасться вижити, майбутні перспективи вже не такі очевидні.

Якщо цивілізацію буде знищено, тим, хто залишиться, доведеться виживати самотужки.

Сьогодні більшість людей мешкає в містах і повністю залежить від міської інфраструктури.

Парадоксальним чином у більш виграшному становищі після глобальної катастрофи опиниться найбідніше населення сучасного світу - фермери, які ведуть натуральне господарство.

Одним з найважливіших завдань стане і продовження людського роду. Щоби людство не зникло повністю, на Землі має залишитися достатньо велика кількість людей, до того ж вони повинні жити неподалік одне від одного.

За різними припущеннями вчених, для відтворення генетично життєздатної популяції потрібно від 150 людей до 40 тисяч. Що більш сприятливі умови існування, то менше людей потрібно для збереження людського роду.

Постапокаліптичний світ матиме багато недоліків.

Наприклад, ресурси планети великою мірою вже вичерпані. А промислове забруднення залишатиметься високим.

З іншого боку, в містах залишиться багато корисних матеріалів, як-от залізо. А вітер та вода будуть доступними і відносно простими в користуванні джерелами енергії.

Підготовка до можливих майбутніх катастроф може здаватися чимось надто далеким від нагальних проблем сьогодення.

Але важливо усвідомити, що наші дії сьогодні можуть вплинути на хід людської цивілізації у віддаленому майбутньому.

Вони визначать, хто матиме шанси на виживання і яким буде життя цих людей.

Щоби змусити людей поставитися зі всією серйозністю до ризиків глобальної катастрофи, я пропоную уявити, яким би був сьогоднішній світ, якби не сталося Другої світової війни і Голокосту.

У цьому світі, мабуть, було би багато щасливих людей, яких не існує сьогодні.

Ми, звісно, не можемо змінити минуле. Але ми можемо зробити так, щоби нових катастроф не сталося, насамперед тих, які вплинуть на людську цивілізацію у тривалій перспективі.

Сет Баум - виконавчий директор Інституту дослідження ризиків глобальних катастроф.