Коломойський Ігор Валерійович
Ігор Коломойський народився 13 лютого 1963 року в місті Дніпропетровськ (нині Дніпро).
Освіта та бізнес
Коломойський за освітою є інженером, закінчивши Дніпропетровський металургійний інститут. Як сам неодноразово розповідав майбутній олігарх, свої перші гроші він заробив ще будучи підлітком, коли разом із друзями потайки від батьків здавав склотару. На зароблені гроші Коломойський купував морозиво.
Наприкінці 80-х років минулого століття Ігор Коломойський почав займатися дохідним бізнесом. Разом зі своїм другом та майбутнім соратником Геннадієм Боголюбовим вони почали торгувати комп'ютерами та оргтехнікою. За одними даними, вони закупляли усе це в Москві, а за іншими – прямісінько в країнах Південно-Східної Азії.
Після розпаду СРСР Коломойський уже виходить на новий рівень. Разом із партнерами він перепродає за кордон металопродукцію, а також імпортує до України нафтопродукти. Подейкують, що саме тоді Коломойський починає співпрацю з Орджонікідзевським гірничо-збагачувальним комбінатом (наразі це Покровський ГЗК). Цьому комбінату Коломойський і партнери постачали паливо, а взамін отримували марганцеву руду, яку відправляли на експорт. Усе це дало змогу майбутньому олігарху накопичити чималий стартовий капітал, і вже у 1992 році він разом із партнерами створює "ПриватБанк". Вже згодом навколо цього банку починає створюватися ціла фінансово-промислова імперія, що отримає назву – група "Приват".
Після цього "приватівці" почали просто із шаленою швидкістю скуповувати різноманітні заводи. Першим був "Дніпропетровський метізний завод", а вже згодом був встановлений контроль над "Нікопольським заводом феросплавів", Покровським та Марганецьким ГЗК.
Наприкінці 90-х років на ринку активів починають продавати акції "Укрнафти" – одного з найбільш видобувачів нафти та газу в Україні. Група "Приват" скуповує акції "Укрнафти" і в якийсь момент доводить їхню кількість до 40%. В той самий час контрольний пакет акцій залишається у держави. Втім, згодом Коломойському все ж вдається призначити свою людину на посаду голови правління "Укрнафти". У 2008 році Коломойського вже називають одним з найбільших тримачів акцій "Укрнафти" – йому належить 42% компанії.
Загалом у найкращі роки для групи "Приват" вона володіла понад сотнею різноманітних підприємств на території всієї України. Серед найбільш відомих – нафтопереробні компанії "Укртатнафта", "Нафтохімік Прикарпаття" та НПЗ "Галичина", а ще мережа АЗС "Укрнафта" та "Авіас". Сам Коломойський стає олігархом і його регулярно включають до списку найбільш багатих людей України. У різні часи журналісти нараховують у нього статків на кілька мільярдів доларів.
Медіабізнес
У другій половині 2000-х років Ігор Коломойський активно скуповує українські медіа. Наприклад, у 2007 році структури афільовані з олігархом стають співвласниками медіахолдінгу "Главред-медіа", куди входять журнали "Главред" та "Телекритика", а також газета "Новая", "Известия в Украине" та телеканал "Сіті". До холдингу також приєднуються інформагенція УНІАН, "Газета по-київськи" та журнал "Профіль", що вже належали структурам Коломойського.
Але найбільшим медіа-активом Ігоря Коломойського є телеканал "1+1", одноосібним власником якого він став у 2010 році, а до того скуповував частки телеканалу в інших інвесторів. Втім, уже у 2021 році олігарх вийшов зі складу наглядової ради каналу, а в жовтні 2023 року стало відомо, що Коломойський передає свої корпоративні права у "1+1 media" строком на 5 років. Вони перейшли в управління трудовому колективу в особі чинного гендиректора Ярослава Пахольчука.
Політика
Ігор Коломойський ще з 90-х мав стосунок до української політики. За різними даними, олігарх навіть фінансово підтримав Помаранчеву революцію у 2004 році, виділивши на це 5 млн доларів. Також подейкують, що він підтримував Революцію гідності в 2013-2014 роках. Уже після того, як Янукович втік з України, а в.о. президента став Олександр Турчинов, Ігоря Коломойського на початку березня 2014 року призначили очільником Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Серед його заступників тоді був чинний мер Дніпра Борис Філатов. Коломойський навіть заявляв, що встановлює винагороду в розмірі 10 тис. доларів за одного сепаратиста, якого міг затримати будь-хто. Крім цього, олігарх-чиновник активно фінансував добровольчі батальйони, які воювали в зоні АТО. Серед найбільш відомих був батальйон "Дніпро-1". Оцінки діяльності Коломойського на посаді ОДА є дуже різними. Мовляв, керуючи областю, він захищав усі ті активи, що були в нього на Дніпропетровщині, але з іншого боку факт залишається фактом, що протягом 2014 року будь-які намагання проросійських сил дестабілізувати ситуацію у підконтрольній Коломойському області одразу присікалися. Наприкінці березня 2015 року Ігор Коломойський написав заяву про відставку з посади голови Дніпропетровської ОДА, яку задовольнив чинний на той час президент Петро Порошенко.
Поступова втрата активів
У березні 2015 року Верховна Рада позбавила олігарха та його структури контролю над "Укрнафтою", коли народні депутати проголосували за зміни до закону про акціонерні товариства. Саме після цього на законних підставах знижувався кворум для проведення загальних зборів акціонерів для всіх акціонерних товариств незалежно від їх виду власності до 50% + 1 акція в 2015 році. Оскільки у Коломойського на той момент було 42% акцій "Укрнафти", то він завжди блокував зібрання акціонерів компанії, коли йшлося про прийняття рішень невигідних самому Коломойському – про розподіл чистого прибутку і виплату дивідендів, зміну менеджменту компанії. Зміни до закону вирішили це питання, адже у держави було 50% + 1 акція і цього виявилось достатньо, щоб проводити збори акціонерів і без забаганок Коломойського.
До речі, після початку повномасштабного вторгнення олігарх взагалі втратив будь-який контроль над "Укрнафтою". Річ у тому, що у листопаді 2022 року за рішенням ставки верховного головнокомандувача у зв'язку з військовою необхідністю стратегічні активи підприємств, а саме таким вважається "Укрнафта", на 100% відчужуються на користь держави.
Ще більшого удару по своїх активах Ігор Коломойський отримав у грудні 2016 року, коли держава націоналізувала "ПриватБанк" – саме із заснування цієї фінустанови на початку 90-х років ХХ століття і почалося велике сходження Коломойського у бізнес та політику. Офіційно тодішня влада заявляла, що націоналізація банку Коломойського та його партнерів дала змогу уникнути системних ризиків для банківського сектору та стала запорукою збереження фінансової стабільності в країні. Держава у свою чергу витратила на докапіталізацію "ПриватБанку" понад 155 млрд грн. Після цього Коломойський неодноразово звертався до різноманітних судів щодо скасування рішення про націоналізацію банку. Причому бували випадки, коли суд ставав на бік олігарха. Наприклад, у квітні 2019 року Окружний адмінсуд Києва скасував рішення, згідно з якого "ПриватБанк" перейшов у власність держави. Втім, це судове рішення оскаржив Нацбанк. Також Коломойський неодноразово заявляв, що хоче отримати частину акцій "ПриватБанку". Загалом судові позови подавались олігархом чи його структурами останні вісім років.
Наприклад, Шостий апеляційний адміністративний суд Києва у листопаді 2023 року підтвердив, що націоналізація "ПриватБанку" у 2016 році була законною і що неможливо повернути банк колишнім власникам.
У травні 2024 року Господарський суд Києва закрив провадження у справі про визнання недійсною націоналізації "ПриватБанку". Справа була відкрита за позовом колишніх акціонерів банку – Ігоря Коломойського та кіпрської компанії Triantal Investments Ltd.
Втеча з України та повернення
У 2017 році Ігор Коломойський виїхав з України і майже два роки проживав у різних країнах, серед яких, за різними даними, була Швейцарія та Ізраїль. Після перемоги на президентських виборах навесні 2019 року Володимира Зеленського Коломойський повертається до України й одразу заявляє, що найближчі п'ять років буде проживати саме в Україні.
На початку 2019 року з'являється багато журналістських розслідувань щодо величезних активів у сфері нерухомості в США, якими володіє Коломойський. Загалом йшлося про те, що олігарх сам або зі своїми компаньйонами вклали у придбання нерухомості в Штатах близько 250 млн доларів.
Проблеми із законом
Початок 2020 року став для Ігоря Коломойського першим дзвіночком, який сповіщав про майбутні великі проблеми. Саме тоді олігарх вже перебував під слідством федерального великого журі США. Цей орган звинувачував Коломойського в тому, що він "відмив" сотні мільйонів доларів завдяки купівлі нерухомості у США. Наприклад, йшлося про величезний готель у Клівленді або ж офіс на 21 поверх.
Далі – більше. Вже у серпні 2020 року міністерство юстиції США звинуватило Ігоря Коломойського в тому, що він розікрав мільярди доларів із "ПриватБанку", коли фінустанова ще належала олігарху та його соратникам. Потім, за даними слідства, виведені з банку гроші Коломойський за допомогою купівлі нерухомості "відмивав" у США та в інших країнах. А вже навесні 2021 року США запровадило проти українського олігарха візові санкції.
1 лютого 2023 року СБУ спільно з Бюро економічної безпеки провели низку обшуків у топменеджерів та фактичних власників фінансово-промислової групи, що володіє акціями "Укрнафта" та "Укртатнафта". Перша компанія видобуває найбільше нафти в Україні, а друга є найбільшою нафтопереробною компанією. Тоді в СБУ заявили, що викрили масштабні схеми привласнення 40 млрд гривень колишнім менеджментом ПАТ "Укрнафта" та ПАТ "Укртатнафта". Встановлено, що протиправні механізми були поєднані з ухиленням від сплати податків і легалізацією коштів, здобутих злочинним шляхом. Обшуки тоді провели й у Ігоря Коломойського, адже він мав свого часу прямий вплив і на "Укрнафту", і на "Укртатнафту".
На початку вересня 2023 року СБУ вручила підозру Коломойському одразу за двома статтями – шахрайство та легалізація, відмивання майна, що одержане злочинним шляхом.
"Встановлено, що протягом 2013-2020 років Ігор Коломойський легалізував понад півмільярда грн шляхом їх виводу за кордон, використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних банківських установ", – заявили тоді в СБУ.
Майже одразу після цього Шевченківський районний суд Києва обрав запобіжний захід олігарху Ігорю Коломойському – його арештували з можливістю застави у 500 млн грн. Ще згодом, у вересні 2023 року, Коломойському вже оголосили підозру в розкраданні коштів "ПриватБанку". Називалась сума у понад 9 млрд грн, які, за даними слідства, були виведені Коломойським у змові ще з п'ятьма посадовими особами банку. Після цього олігарх отримав ще кілька підозр, а суд збільшив розмір застави з 500 млн грн до понад 4 млрд грн. Причому ніхто ці кошти за Коломойського так і не вносив, а сам він казав, що начебто не має такої суми. Суд постійно продовжував арешт олігарху, а вже у травні 2024 року стало відомо, що він отримав підозру в замовленні умисного вбивства. За даними слідства, йдеться про замах на вбивство адвоката Сергія Карпенка, що стався ще у 2003 році неподалік Феодосії в Криму. Тоді четверо осіб жорстоко побили й поранили ножем адвоката, але йому вдалось вижити. Виконавців замовного вбивства тоді затримали, а тепер слідство встановило, що саме у Коломойського був мотив на замовлення цього вбивства. Мовляв, це помста адвокату та директору юридичної компанії, який відмовився співпрацювати з Коломойським у незаконній оборудці, а саме не виконав вимоги щодо анулювання та визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Дніпроспецсталь". Коломойський заперечив ці обвинувачення, але суд вже без права застави арештував олігарха, і він станом на серпень 2024 року перебуває у СІЗО.
- 14:50 21 листопада Коригували ворожий вогонь з акаунтів своїх родичів: СБУ затримала агенток російської розвідки
- 14:45 21 листопада В Україні запровадили додаткові черги відключення електроенергії
- 14:14 21 листопада Зеленський підтвердив застосування Росією нової ракети по Дніпру
- 13:42 21 листопада У Кривому Розі зросла кількість постраждалих внаслідок ракетного удару
- 13:40 21 листопада Удар МБР по Дніпру: ракети, які до руйнувань додають переляку в Європі та США
- 13:31 21 листопада Запорізька АЕС знову опинилася на межі блекауту, – Міненерго