UA | RU
Павло Казарін публіцист, військовослужбовець ЗСУ info@regionews.ua
22 травня 2024, 11:02

Справжня служба в українській армії: чого нам не показують ЗМІ

Я не народжений для війни. Я взагалі не зустрічав на війні тих, хто був для неї народжений
Я не народжений для війни. Я взагалі не зустрічав на війні тих, хто був для неї народжений
фото: Генштаб ЗСУ/Facebook

У роті, з якою я починав служити, були шкільна вчителька, айтівець із Івано-Франківська та цирковий мім із Києва. Бачив в армії трактористів та маркетологів. Бізнесменів і барменів. Власників пасік та СТО.

Можливо, річ у тім, що я не встиг повоювати в кадровій армії. Вона вигравала нам час у 2022-му. Тримала фронт, поки стрімко тренували всіх, хто прийшов до військкоматів у перші дні після вторгнення. А потім співвідношення мобілізованих та кадрових стало таким, що армія перетворилася на народну.

25 місяців тому я судив про війну з фільмів та комп'ютерних ігор. Не повторюйте моїх помилок. Війна не схожа ні на те, ні на інше. Ми не стріляємо з ранку до вечора. Не здійснюємо подвиги в режимі 24/7. Ми абсолютно необов'язково виглядаємо епічно і точно не нагадуємо ваших улюблених кіногероїв. Коли зніматимуть фільм про цю війну – нас не покличуть навіть у масовку.

А ще я не дивлюся телевізор.

Річ не в тім, що там немає сюжетів про армію. Проблема в тому, що у цих сюжетах немає армії. Ті, хто знімають війну, щоразу потрапляють в ту саму пастку. У їхніх матеріалах надлюди творять надзусилля: щодня штурмують посадки, тримають оборону втрьох проти роти, здійснюють подвиги та мстять за друзів. Героями цих сюжетів можна захоплюватись. Їх можна обожнювати. Але з ними неможливо себе співвіднести.

Якби я дивився ці сюжети, то неймовірно боявся б армії. Кожна історія нагадує кульмінацію блокбастера. Кожен герой – молодого грецького бога. Я б додивлявся кожен матеріал із дивовижною сумішшю захоплення та сорому. А ще – із гострим відчуттям невідповідності себе побаченому. І так – я був би певен, що не народжений для війни.

Насправді армійський побут більшості підрозділів на 90% складається з рутини і на 10% – з надзусиль. Причому рутина – це не лише раптове затишшя в окопах. Це ремонт машин та обслуговування техніки. Облік та діловодство. Логістика та продслужба. Це величезна кількість спеціальностей, де потрібні руки та мізки, мізки та руки. Але в тому й особливість, що журналісти привозять з армії розповіді лише про ті самі 10% надзусиль, які вселяють глядачеві пієтет та страх. В результаті – армія потрапляє у пастку глорифікації.

Медіа створили у країни два протилежні настрої. Перший: "армія – територія героїв, які здійснюють подвиги". Другий: "я не схожий на них, а значить, це не для мене". Внаслідок цього армія очолює рейтинг довіри, вулиці завішані рекрутинговими білбордами, а люди при цьому бігають від повісток.

Ті, хто хотів стати героями – давно вже ними стали. Ті, хто мріяв про славу та кар'єру – просто зараз добувають одне та інше. Апелювати до них безглуздо, всі ці люди вже встигли вбратися в піксель. Героїзація служби в армії вже не потрібна. Потрібна рутинізація.

Армія – це роботодавець, який платить високі – за мірками країни – зарплати. Причому вона платить їх не лише за перемогу над німейським левом та лернейською гідрою. Вона платить їх тим, хто гострить Гераклові меч, лагодить йому корч і заповнює журнал обліку подвигів. Вона платить її сержанту по МЗ – який по роздавальній відомості видає лопати для очищення авгієвих стаєнь. Старшому техніку – який стежить за кіньми Діомеда. Зв'язківцям – які перепрошивають Гераклу рації та налаштовують "кропиву" на планшеті.

Але всі ці люди лишаються під радарами українських медіа. Весь наш контент про армію натякає, що Геракл воює самотужки. Що єдиний спосіб бути поруч із ним – це бути йому пропорційним. Що армія – місце для напівбогів, якими можна захоплюватися лише на відстані. І це породжує спотворення, яке робить ідею мобілізації неможливою.

У медіасвіті емоції – це нафта. Той, хто їх здобув, той і озолотився. А тому ЗМІ вибирають із різноманіття армійських історій саме ті, що здатні викликати шок, трепет та скорботу. Це чудовий спосіб заробляти клікбейт. І абсолютно нікудишній – щоб продавати армію як роботодавця.

Будні армійського кухаря неймовірно звичайні. Старшому водієві не потрібен мйольнір для ремонту волонтерського корча. Логіст не здійснює подвиг, коли видає за накладною майно. Діловод не схожий на Тоні Старка в момент заповнення чергового журналу. І від їхніх історій журналісти звикли відмахуватись.

Втім, не журналістами єдиними. Кінематограф привчив нас бачити у війні подвиг і трагедію, епос і смерть, торжество духу та велич жертви. Комп'ютерні ігри навчили тому, що солдатські будні 24/7 складаються з вогневого контакту. Якщо боєць не спить, то стріляє. Якщо не стріляє – спить.

Третя штурмова вже зрозуміла цю пастку – і тому на рекламних білбордах висить запрошення "працювати в армії". Тому що в армії справді можна працювати. Не перемагати Таноса. Не бурити метеорит. Не підривати зірку смерті. Думати, варити борщ, ремонтувати речі. Бонусом ти отримуєш почуття приналежності, привід для самоповаги, пільги та статус.

Але натомість ми вже третій рік живемо в ситуації збитої оптики. Що вище на п'єдестал ставлять нас – то менше люди хочуть до нас. Що героїчніше описують наш побут – то менше інші хочуть його з нами ділити. До війни ми говорили про те, що заручник клікбейту – це здоровий глузд.

Але останні три роки заручник військового клікбейту – це країна.

gnews gnews Підписуйся, щоб дізнаватись новини першим Підписатись
 
Підписуйтесь на RegioNews
24 квітня 2025
Великоднє перемир'я Путіна. Чи було воно взагалі і навіщо Кремль його оголошував
Російський окупаційний режим продовжує гратися з президентом США, як кіт із мишкою. І, здається, досягає на цьому напрямку певних тактичних успіхів
18 квітня 2025
Підручник історії з "автором"-журналістом. Нове слово в українській освіті чи деградація галузі?
Міністерство освіти при нинішньому очільнику не встигає вибиратися з одного скандалу в інший. Новим приводом поговорити став підручник з історії України для 11 класу
16 квітня 2025
Робота не для всіх: як в Україні "душать" потенціал покоління 50+
Українці старше 50 років частіше за інших стикаються з труднощами працевлаштування. Попри досвід та знання, цій категорії громадян ринок часто пропонує некваліфіковану роботу з низькою зарплатою — нед...
15 квітня 2025
Сумська трагедія. Чого прагнула досягти Росія, і навіщо Трамп грає на боці Кремля
Росія робить усе можливе, щоби зірвати майбутнє перемир’я, але намагається зробити це руками України. Та, попри чергову скандальну заяву президента США Дональда Трампа, цей план у росіян, схоже, прова...
На Закарпатті прикордонники затримали зловмисників, які за 3000 доларів переправляли чоловіка до Угорщини
25 квітня 2025, 18:29
СБУ "на гарячому" затримали зрадницю, яка коригувала удари РФ по Київщині
25 квітня 2025, 17:57
На Прикарпатті затримали злодія, який обікрав свого колишнього орендодавця
25 квітня 2025, 17:48
Коли закінчиться війна в Україні: МВФ оновив свій прогноз
25 квітня 2025, 17:40
"Злили" 35 тонн дизпалива: на Полтавщині розкрили масштабну аферу на залізниці
25 квітня 2025, 17:25
У Харкові п'яний водій хотів дати хабаря і уникнути штрафу, а отримав більші проблеми
25 квітня 2025, 17:06
На Закарпатті прикордонники затримали трьох порушників, які намагались вночі втекти до Румунії
25 квітня 2025, 16:55
Луцьк оброблять від кліщів: коли і де проводитимуть дезінсекцію
25 квітня 2025, 16:52
Якою буде погода в Україні в суботу, 26 квітня
25 квітня 2025, 16:44
Жителю Тернопільщини загрожує до 4 років позбавлення волі за підкуп поліцейського
25 квітня 2025, 16:40