UA | RU
06 грудня 2023, 17:10

30-річний довгобуд: чому відкриття частини Подільського мосту в Києві не вирішує транспортну проблему

Днями у Києві нарешті відкрилась частина Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Втім, поки цією переправою через Дніпро, що будується вже 30 років, може користуватися лише спецтранспорт та муніципальний автобус.
Днями у Києві нарешті відкрилась частина Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Втім, поки цією переправою через Дніпро, що будується вже 30 років, може користуватися лише спецтранспорт та муніципальний автобус.
Фото: kyivcity.gov.ua

RegioNews розбирався наскільки запуск частини Подільського мосту, як його називають більшість киян, вплине на покращення транспортної ситуації у Києві, і коли жителям Троєщини чекати на метро, яке має пролягти зокрема і нововідкритою переправою через Дніпро.

Куди веде міст

Загалом, якщо аналізувати користь від відкриття частини Подільсько-Воскресенського мосту, то її, відверто кажучи, не дуже багато. По-перше, приватний транспорт поки цим мостом користуватися не може. По-друге, зараз міст на лівому березі фактично "обривається" у самому центрі Русанівських садів, а саме — з’їзд з Подільського мосту веде на вулицю Центральну Садову. Оскільки з Русанівських садів вузькою проїжджою частиною можна потрапити до станції метро "Лівобережна", то влада Києва запустила Подільсько-Воскресенським мостом автобусний маршрут №111, що курсує від станції метро "Площа Українських Героїв" до станції метрополітену "Лівобережна". Проте, якщо подивитися на схему маршруту, то він буде зручним хіба для жителів Русанівських садів, яким потрібно потрапити до центру міста. З огляду на те, що взимку на Русанівських садах не такий вже й ажіотаж людей, адже тут здебільшого літні будиночки для відпочинку, то й пасажирів для автобусного маршруту №111 не так вже й багато.

З іншого боку тим, хто мешкає неподалік станції метро "Лівобережна", теж не дуже зручний цей автобусний маршрут, адже краще до центру міста діставатися метрополітеном. Це швидше і надійніше, оскільки автобус вже на Подолі може потрапити у затори, що значно подовжить поїздку. Одразу слід зауважити, що наземна гілка метро від станції "Лівобережна" під час повітряних тривог зупиняється, але так само зупиняється і наземний муніципальний транспорт, зокрема й автобуси.

Знову ж таки, про затори. Особливо ввечері шлях від станції метро "Площа Українських Героїв" через центр міста до Подільсько-Воскресенського мостового переходу буде проходити у суцільних заторах. Зранку це буде спіткати новий автобусний маршрут при з’їзді з мосту в бік Подолу. Тому тим самим жителям Русанівських садів, щоб з центра доїхати додому або навпаки все ж швидше буде це зробити метрополітеном, адже від "Лівобережної" до Русанівських садів ходить досить багато наземного транспорту.

Тож, з огляду на все це наразі відкриття Подільського мосту більше схоже на звичайний піар міської влади, аніж на реальне вирішення транспортних проблем міста. Тому кияни зараз отримали абсолютно не те, що очікували довгі 30 років.

Якщо ж у майбутньому влада Києва надумає запустити приватний транспорт тією частиною мосту, що вже відкрита, це може призвести до транспортного колапсу на Русанівських садах. Тобто, якщо враховувати, що сам міст має шість смуг для руху в обидва напрямки, то при з’їзді на Русанівські сади сюди буде вливатися рух транспорту одразу з трьох смуг. На самих Русанівських садах дорога вузька і не витримає такого пропускного навантаження приватного транспорту.

Ідея будівництва ще з кінця 80-х років

До Генерального плану розвитку Києва Подільсько-Воскресенський мостовий перехід внесли ще у 1986 році, але самі роботи зі зведення переправи через Дніпро розпочались вже за часів Незалежності України — у 1993 році. На будівництво мосту відводилось менше десяти років, і вже у 2002 році тут мали їздити автівки. Проте в 1997 році роботи зупинились, адже коштів у міському бюджеті на такі масштабні інфраструктурні об’єкти не вистачало. Реальне відновлення робіт розпочалось лише у 2003 році, а вже наступного року чиновники підрахували, що зведення мосту коштуватиме трохи більше 5 млрд гривень. З того часу гроші у міст вливалися сотнями мільйонів гривень щороку. Причому фінансування було як з міського, так і з державного бюджетів.

У 2012 році столична влада вирішила скоригувати кошторис будівництва, і вартість мосту вже зросла майже до 8 млрд гривень. У 2016 році, вже за часів мерства Віталія Кличка, кошторис Подільського мосту знову перезатвердили, і він вже становив понад 11 млрд гривень. У 2021 році чиновники київської мерії знову вирішили скоригувати і кошторис, і сам проєкт будівництва. Тож, за останніми затвердженими цифрами, вартість будівництва мосту становитиме майже 20 млрд гривень. Проте киянам пояснили, що таке зростання є наслідком ідеї будівництва з’їзду та заїзду на міст з боку вулиці Бальзака, що на Троєщині.

Як далі будуватимуть

Тепер розберемося, куди буде вести Подільсько-Воскресенський міст після остаточної здачі в експлуатацію і запуску по ньому приватного транспорту. Отже, якщо їхати з лівого берега на правий, то, пересікаючи Дніпро, автомобілі зможуть з’їжджати на Набережно-Рибальську дорогу з подальшим виїздом на Гаванський міст і на Поділ. Ще один шлях при перетині Дніпра вестиме до перехрестя вулиці Набережно-Хрещатицької з вулицями Нижній Вал та Верхній Вал. Також в проєкті виїзд із мосту до перехрестя вулиць Межигірської та Електриків, що неподалік станції метро "Тараса Шевченка".

Якщо ж брати лівий берег, то тут ситуація значно цікавіша. Річ у тому, що на початкових етапах будівництва Подільського мосту планувалося, що "пройшовши" через Русанівські сади потрібно буде ще зводити естакаду через озеро Радунка, що на Райдужному масиві. За озером міст мав виходити на вулицю Стальського та Микитенка, що на Воскресенці. Втім, згодом чиновники вирішили відмовитися від цього плану, і за останнім затвердженим проєктом будівництва, перетнувши залізничні колії за Русанівськими садами, міст має вийти до проспекту Алішера Навої, якщо з’їжджати з мосту направо, а якщо наліво — на вулицю Бальзака, що на Троєщині.

Оскільки Бальзака є однією з головних артерій житлового масиву Троєщина, то його жителям буде дуже зручно за допомогою Подільсько-Воскресенського мосту потрапляти на Поділ, а потім в центр міста, адже наразі цей шлях потрібно долати через Північний міст, який зранку "стоїть" в бік правого берега, а ввечері навпаки.

Фото: kyivcity.gov.ua

Тобто, за планами, звісно, виглядає все напрочуд гарно та ефективно для розвантаження транспортних потоків при перетині Дніпра з лівого на правий берег. Проте, коли Подільсько-Воскресенський міст запрацює на повну, сказати дуже важко, а на обіцянки та анонси міської влади розраховувати не варто. Проблема в тому, що навіть частковий запуск мосту вже кілька разів відкладався. Наприклад, коли чинний мер Києва Віталій Кличко ще балотувався на цю посаду навесні 2014 року, він говорив, що для відкриття мосту потрібно всього кілька років. Проте, ставши очільником столиці, Кличко вже скоригував свої плани та обіцянки. Влітку 2019 року він планував, що міст відкриють для проїзду наприкінці 2020 року. Потім ці обіцянки вже були про кінець 2021 року, але і тоді міст ніхто не відкрив. Звісно, коли почалося повномасштабне вторгнення росії у лютому 2022 року, ні про який міст вже не йшлося.

Зараз же на початку грудня 2023 року було відкрито лише першу чергу Подільсько-Воскресенського мосту і то лише для спецтранспорту та громадського транспорту. Навіть якщо брати з новітніх обіцянок Кличка, то вони втілилися у життя на три роки пізніше — обіцяв міст наприкінці 2020 року, а відкрили наприкінці 2023 року.

Метро на Троєщину

Не слід забувати і про те, що окрім руху для наземного транспорту, Подільсько-Воскресенським мостовим переходом має пролягати четверта гілка столичного метро. Якщо поглянути на перспективи розвитку підземки на сайті Київського метро, то ця лінія на далеку перспективу має зв’язати Троєщину та Кільцеву дорогу, а одна зі станцій буде поблизу аеропорту "Київ". Проте останні роки чиновники з київської мерії не дуже воліють обговорювати будівництво метро на Троєщину, адже це дуже затратний проєкт. Не слід також забувати, що наразі продовжується будівництво метрополітену на Виноградар, і поки воно не закінчиться, звісно, що ні про яке масштабне будівництво підземки на Троєщину немає жодних розмов.

Слід додати, що свого часу було дуже багато дискусій стосовно того, в якому місці на Троєщині має пролягти четверта гілка метро. Спочатку в проєктах фігурувала вулиця Бальзака, але у 2020 році остаточно було вирішено, що підземку прокладатимуть вздовж проспекту Червоної Калини, який до перейменування мав назву Володимира Маяковського. На думку розробників проєкту, це дасть змогу забезпечити якомога більшу кількість жителів Троєщини станціями метрополітену у пішій доступності. В принципі, логіка в цьому є, адже проспект Червоної Калини перетинає житловий масив якраз посередині, а вулиця Бальзака знаходиться вже ближче до околиці Троєщини.

За планами мають збудувати великий транспортний хаб біля станції міської електрички "Троєщина-2". Саме сюди вже зараз під’їжджає трамвай, що курсує саме вулицею Бальзака. У подальшому, коли буде збудоване метро, пасажири зможуть користуватися одразу трьома видами транспорту на вибір в зоні цього хабу: електричкою, метрополітеном та трамваєм.

Перша черга метро на Троєщину матиме шість станцій. На правому березі це буде станція "Глибочицька", що розташовуватиметься біля станції "Лук’янівська", а перехід з’єднає ці дві станції, як пересадочний вузол. На лівому березі перша черга будівництва закінчиться станцією "Райдужна", що на Воскресенці, а поряд з майбутньою станцією вже починається житловий масив Троєщина. Між станціями "Глибочицька" та "Райдужна" станції, зокрема, будуть в районі Рибальського острову, на Трухановому острові та біля затоки Десенка. Ще шість станцій заплановано збудувати безпосереднього на території житлового масиву Троєщина. Втім, знову ж таки, коли будуть відкриті хоча б станції першої черги від "Глибочицької" до "Райдужної" наразі сказати важко, адже на процес також впливає повномасштабна війна в Україні.

Отже, як бачимо, Подільсько-Воскресенський мостовий перехід є справжнім довгобудом у Києві. Поки ж запуск в експлуатацію частини цього об’єкту із забороною курсування ним приватного транспорту ніяк не вирішує транспортні проблеми столиці. В будь-якому випадку, щоб був ефект від цього мостового переходу, потрібно його повністю добудувати, щоб приватний транспорт мав змогу курсувати з тієї ж Троєщини до центру міста. Разом з тим, троєщинці чекають на метро вже друге десятиліття – проєкт з будівництва підземки на житловий масив був затверджений ще у 2004 році. Після того кожен наступний мер Києва обіцяв, що от-от відкриє метрополітен на Троєщину, але віз, як кажуть, досі там. Тому можна прогнозувати, що і в найближчій перспективі підземка на Троєщині не з’явиться, а місцевим мешканцям, як і раніше, доведеться стояти у постійних заторах, щоб громадським чи приватним транспортом виїхати з житлового масиву в бік правого берега.




21 лютого 2024
Експерт Віталій Кулик: Ми стоїмо на порозі великої політичної кризи
Політичний експерт, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик в інтерв'ю RegioNews розказав про те, коли Валерій Залужний наважиться піти у велику політику, чи можлив...
16 лютого 2024
Тарифне пекло для боржників: чому українцям, які не платять за "комуналку", не буде спокою
З нового року боржники за оплату житлово-комунальних послуг знову опинилися на гачку в компаній, що ці послуги надають. Відключення, пеня та навіть суд – ось що чекатиме на тих, хто звик споживати сві...
09 лютого 2024
Квиток у космос, годинники по мільйону гривень і сотні тисяч доларів "під подушкою": що декларують мери міст
Мери обласних центрів України показали свої декларації за 2022 рік. У більшості з них – просто шалені статки, серед яких є дорогі квартири, будинки та годинники, а родина одного з очільників міст узаг...
07 лютого 2024
Чи зможе Зеленський посадити Порошенка
Петро Порошенко незабаром може опинитися на лаві підсудних та отримати реальний термін. Його підозрюють у фінансуванні терористичних організацій та державній зраді, які в умовах воєнного часу є найтяж...
Збили на підступах до Києва: як сапери знищили знайдену в лісі бойову частину "шахеда"
22 лютого 2024, 10:24
Росіяни обстріляли з РСЗВ село на Миколаївщині: є постраждалий
22 лютого 2024, 10:09
У Сумській ОВА спростували чутки про можливий наступ росіян на область
22 лютого 2024, 09:54
Били з мінометів, артилерії та авіації: наслідки обстрілів на Херсонщині
22 лютого 2024, 09:37
У ЗСУ підтвердили удар по полігону з окупантами на Херсонщині: близько 60 "двохсотих"
22 лютого 2024, 09:24
Російська армія завдала майже 600 ударів по Запорізькій області
22 лютого 2024, 09:01
Нова Зеландія надасть Україні новий пакет військової допомоги
22 лютого 2024, 08:45
На Сумщині у прикордонній зоні встановлять додаткові обмеження
22 лютого 2024, 08:38
ППО вночі збила 8 з 10 "шахедів", запущених росіянами
22 лютого 2024, 08:21
Ситуація на фронтах та втрати ворога: інформація від Генштабу ЗСУ на 22 лютого
22 лютого 2024, 08:05