Забудовники, пільговики і роми. Як і з ким бореться мер Рівного Третяк

Чим запам'яталася рівнянам діяльність нового мера Олександра Третяка протягом першої половини 2021 року, досліджував RegioNews.

Басів кут, "Авангард"

Як і у будь-якому більш-менш великому українському місті, у Рівному є свої проблеми із забудовниками. Рівняни знають цю проблему під назвою "Басів кут". Саме тут, у цьому районі Рівного, у парку біля пляжу, розгорнулася традиційно драматична та мутна історія. Вона, ця історія, не має прямого відношення до Третяка, бо розпочалася ще у 2005 році із оренди частини території парку для начебто будівництва кафе.

Пізніше, уже на старті каденції нинішнього мера у грудні 2020-го, містобудівні умови та обмеження для цієї ділянки були несподівано змінені – на місці кафе уже мав з'явитися готель. Тут відзначився заступник начальника управління містобудування та архітектури Рівнеради Віктор Вівсянник, відсторонення якого від виконання посадових обов'язків вимагав місцевий осередок "Голосу".

У партії "Євросолідарність", саме до якої належить Олександр Третяк, пішли далі та захотіли взагалі скасувати дозвіл на будівництво на тій злощасній ділянці. До того ж, з'явилися чутки про те, що готель – це тільки прикриття, а насправді, за класичною українською схемою, там з'явиться житлова багатоповерхівка. Сам міський голова відреагував у схожому ключі – багатоповерхівка під виглядом готелю там не має з'явитися.

Іншим резонансним будівництвом у Рівному є стадіон "Авангард". Як відомо, місцева футбольна команда "Верес" у наступному сезоні має виступати в Прем'єр-лізі (найвищий рівень українського футболу), тож питання наявності власної арени у місті вийшло на новий, гостроактуальний рівень.

І головною проблемою "Авангарду" стало те, що державного фінансування цей об'єкт не отримав. Про це у середині травня повідомив сам градоначальник, традиційно-популістично пообіцявши, що буде шукати гроші для завершення реконструкції (а фактично відбудови) стадіону. Сама Рівнерада уже виділяла гроші на "Авангард", але 50 млн грн із потрібних 550 млн - це досить скромний показник. А гіпотетичне бажання ще раз витратитися на футбольну споруду із міського бюджету неодмінно наштовхнеться (і уже лунають незадоволені голоси) на обґрунтоване обурення – для чого витрачати комунальні кошти, яких, як завжди, не вистачає, на приватну забавку?

Пільговики, зарплата

Щодо "не вистачає" – тут до Третяка знайдеться не одна претензія. Хоча головна – обмеження пільгового проїзду – не стосується нинішнього мера напряму. Ця норма (пільговий проїзд тільки з 10:00 до 16:00) була введена через карантин ще за попередньої мерської влади Володимира Хомка. Тоді ж, ще до виборів, у жовтні 2020-го, була скасована судом як незаконна. У березні 2021-го це рішення підтвердив апеляційний суд.

У квітні місцева влада таки повернула звичний формат пільгового проїзду, але тут отримала на горіхи від представників громадськості – вони вимагали вибачень за те, що майже рік незаконно стягували плату за проїзд із пільгових категорій.

На початку червня Третяк знову засвітився на фінансовому питанні. Рух "Чесно" оприлюднив дані щодо зарплат міських голів в Україні, і виявилося, що мер Рівного отримує в середньому 62 тис. грн на місяць. А це навіть більше, ніж у міського голови Києва Віталія Кличка. Що, зважаючи на розміри бюджетів обох міст, виглядає трохи дивно.

До того ж сам Третяк у грудні заявляв, що його оклад складає трохи менше 16 тис. грн, а з усіма надбавками складатиме близько 30 тис. Вийшло ж удвічі більше. Звісно, 62 тис. – це не 114 тис. грн у рекордсмена, запорізького мера Володимира Буряка. Однак навіть дворазове перевищення анонсованої фінансової складової не може не викликати у містян логічного питання.

Рівняння на Марцінківа

Втім, поки що головним – і найскандальнішим – епізодом із піврічної роботи на посаді міського голови Рівного стала для Третяка його фраза на адресу ромської громади міста. Керуючись благими намірами наведення порядку у місті, який, зокрема, порушують саме роми, пан мер заявив, що сам пропонував їм поїхати додому, на Закарпаття, але ті відмовилися (мовляв, поїзди та автобуси не їздять). Тому, як зазначив Третяк, "я бачу, що йде до того, що ми зробимо радикально: всіх упакуємо в автобус і вивеземо в їх рідне Закарпаття".

Звісно ж, загальноукраїнські ЗМІ миттю розповсюдили ці слова рівненського градоначальника, чим зробили йому гучний піар. Звісно ж, негативний. Проте, зважаючи на приклад Івано-Франківська, де місцевий популярний очільник Руслан Марцінків минулого року пропонував такий же варіант вирішення "ромського питання", особливих електоральних проблем Третяку очікувати не варто. Українці – народ терплячий, але що стосується саме ромів, які й справді додають свого колориту у криміногенну ситуацію будь-якого українського міста, вони схильні підтримувати навіть такі різкі та недемократичні дії влади. Забуваючи – як і самі міські голови, – що з будь-яким порушенням порядку мають боротися передусім правоохоронці.

А усі ці спроби вирішити ті чи інші проблеми поза правоохоронною системою виглядають схожими на бажання президента Володимира Зеленського розібратися із негативними явищами всеукраїнського масштабу винятково за допомогою санкцій РНБО. Втім, судячи із рейтингів, українському електорату такі популістичні заходи подобаються. Тож і Третяк може розраховувати як мінімум на нейтралітет жителів Рівного, а то й на мовчазну підтримку у ромському питанні. Хоча про всяк випадок міський голова запопадливо вибачився, виставивши себе винятково борцем за спокій жителів та порядок у місті. Але разом з тим і заявив, що з жебракуванням іншими методами боротися просто неможливо.