Кропивницький поствиборчий: яким став мер Райкович у версії 2.0

Від безкомпромісного заводчанина, який звик давати вказівки і бути впевненим що буде зроблено слово в слово з його бажанням, до розсудливого стратега, котрий вміє використовувати ідеологічні суперечки опонентів на свою користь. Причини подібних метаморфоз очевидні – цілих п’ять років Андрію Райковичу довелось очолювати Кропивницьку міську раду, в якій у нього не було свого власного депутатського пулу. А все тому, що тоді, вже в досить далекому 2015 році, кандидатуру почесного громадянина міста, підприємця з наявним досвідом керівництва великим колективом підтримали, ба навіть висунули одразу декілька політсил. І це дозволило пройти виборчу кампанію безболісно, якщо не сказати безкровно.

Загальну картину дещо зіпсувала історія з відміненими результатами на декількох дільницях, де перемогу здобував його супротивник, молодий політик з "регіоналівським" минулим Артем Стрижаков. Власне, ці кілька дільниць й дали тоді Райковичу перемогу, але не забезпечили "своїми" депутатами. Як наслідок, задача на п’ятирічку видалась непростою – об’єднати навколо власних ідей і бачень розвитку міста депутатів з інколи діаметрально протилежними ідеологічними поглядами.

Не обійшлась перша каденція й без політичної кризи – більш ніж тримісячного простою в роботі депутатів міськради, які розділились на два рівні за чисельністю табори. Та все ж у підсумку градоначальнику вдалось шляхом домовленостей, поступок, лобізму та передачі під контроль окремим депутатам "хлібних місць" втримати місто та досягти вельми хороших показників. Наслідки п’ятирічної роботи себе виправдали, і на новий термін Райковича обрали зі значно більшим відривом від опонентів. Ба більше: міському голові вдалось завести до міськради найбільшу фракцію із 9 депутатів від партії "Пропозиція", співзасновником якої він сам і виступав. На ключових постах залишилась й більшість керівників міських управлінь та департаментів.

І варто відзначити – стиль спілкування з підлеглими та й з депутатами у мера одразу став на порядок жорсткішим. Тепер саме "Пропозиція" та її лідер диктує порядок денний чергових сесій, а представникам менш успішних політсил доводиться ставати в чергу, аби отримати свою частку слави та доступ до найбільш впливових депутатських комісій. Приміром, земельну та з питань ЖКГ віддали партнерам з "Євросолідарності" (у "ЄС" в міськраді 6 мандатів), економічний розвиток довірили очолити "слузі" ("СН" також представляють 6 депутатів), а от капітальне будівництво, як не дивно, - очільнику локального політпроекту "Перспектива міста" (їх у фракції в міськраді п’ятеро), все тому ж Стрижакову. Однак "найсмачніші" - бюджетну та освітянсько-медичну - звісно ж, очолили партійці "Пропозиції". Разом у цих чотирьох партій – 26 "багнетів" із 42-х, чого цілком достатньо. Та можна ігнорувати фракції і "Батьківщини" (5 депутатів), і ОПЗЖ (4), і "Рідного міста" (4), і "Нашого краю" (3 депутати).

Що ж до взаємовідносин з обласною владою, то й тут Райкович відчуває себе значно впевненіше. Почати, звісно, варто з того, що в новій облраді у політсили чинного мера Кропивницького також є власні депутати. Їх п’ятеро, якщо бути точним. Відповідно про наміри щодо перерозподілу чи виділення коштів, передачи комунальної власності або розподілу повноважень Райкович дізнається в той же день, що і його депутати. Та ще й не лише сухі проєкти рішень, а й підкилимні плітки та новини з кулуарів.

Чи "подружаться" депутати Райковича з новим головою облради Сергієм Шульгою, якого обрали за списками "Слуги народу", покаже час. Однак значну роль тут має зіграти Сергій Тарасов - власник величезного агрохолдингу, групи компаній I&U Group. Саме Тарасова називають основним спонсором "слуг" на минулорічних місцевих виборах. І хоча в самому обласному центрі у підприємця-аграрія не так багато інтересів, однак від того, чи буде лояльним до міської влади його протеже Шульга, залежатиме і поведінка Райковича та його партійців. Перші місяці цієї колаборації показують, що принаймні на сьогодні певного консенсусу у даному напрямку досягнуто.

З очільником Кіровоградської ОДА Андрієм Назаренком у міського голови Кропивницького стосунки також поки складаються суто ділові. Принаймні, на публіці. Райкович неодноразово на спільних робочих нарадах, селекторах та зустрічах наголошує на готовності працювати на розвиток не лише міста, а й області. Однак від ОДА очікує зустрічних кроків у свій бік: більше фінансування на місцеві проєкти, доступ "до тіла" потенційних інвесторів, а головне – комунікації з місцевою владою щодо питань, які стосуються життя мешканців Кропивницького.

Навіть на одному з останніх спільних засідань Назаренка та Райковича, де обговорювалося питання встановлення найвищої в області стели з державним прапором України, мер зміг подати звичайну фразу щодо важливості консультацій з місцевими мешканцями щодо місць встановлення флагштока як демонстрацію непідкупності його адміністрації. І з подібним тоном голова ОДА, як показує практика, готовий миритись, адже незацікавлений у відкритій конфронтації із керівником найбільшого міста області.

Усі ці фактори у підсумку дають Андрію Райковичу відчуття повної свободи дій, обмежити які може хіба ситуація з коронавірусом і тарифами. Обидва ці чинники надзвичайно важко піддаються впливу на рівні окремо взятого міста, однак тим яскравішою видасться перемога міського голови, якщо ситуація хоча б в якійсь з цих сфер покращиться. Головне, аби відсутність необхідності з кимось домовлятись та під когось підлаштовуватись не перетворилась на категоричну позицію не йти ні з ким на діалог та не укріпила у думці про непогрішимість власних рішень. Адже це загрожує не лише швидкому падінню рейтингів, але й не менш швидкому падінню якості життя кропивничан.