НАБУ і САП повідомили про підозру Жеваго у справі про корупцію у Верховному Суді
Національне антикорупційне бюро і Спеціальна антикорупційна прокуратура повідомили про підозру власнику групи "Фінанси і кредит" Костянтину Жеваго, який зараз перебуває у Франції
Про це повідомляє RegioNews із посиланням на пресслужбу НАБУ.
За даними Бюро, Жеваго підозрюють у наданні неправомірної вигоди Голові та суддям Верховного Суду в обмін на рішення на його користь у господарській справі.
"Оскільки підозрюваний на момент скоєння злочину і до теперішнього часу перебуває у Франції, про підозру йому повідомили в межах міжнародної правової допомоги", - йдеться в повідомленні.
За даними слідства, у 2002 році підозрюваний придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у чотирьох компаній (колишні акціонери). 18 років потому колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Проте, суд відмовив у задоволенні вимог.
У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів.
"Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року підозрюваний вступив у змову з адвокатом одного зі столичних адвокатських об’єднань, який мав зв’язки з суддями Верховного Суду. Протягом березня-квітня 2023 року він передав адвокату 2,7 млн дол. США (1,8 млн дол. США – суддям Верховного Суду, решта – як "оплата" посередницьких послуг). Врешті-решт, Верховний Суд у квітні 2023 року ухвалив рішення на користь бізнесмена. Під час слідчих дій, НАБУ і САП задокументували передачу і отримання двома траншами 1,8 млн дол. США.
Під час отримання другого траншу у 450 тис. дол. США 15 травня 2023 року Голову ВС і адвоката було викрито "на гарячому", - розповіли в НАБУ.
Нагадаємо, НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому голові Верховного суду Всеволоду Князєву та адвокату, який був його посередником. За даними слідства, 2002 року український бізнесмен Костянтин Жеваго придбав 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату у чотирьох компаній. Через 18 років колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним і повернути собі акції Полтавського ГЗК. Проте суд відмовив у задоволенні вимог.
