UA | RU
09 червня 2020, 10:29 5051

Бойченко Вадим Сергійович

Міський голова Маріуполя
Міський голова Маріуполя

Народився 5 червня 1977 року в м. Маріуполь.

Освіта

2001 р. – закінчив Приазовський державний технічний університет. Кваліфікація Спеціаліст з транспортних технологій.

2015 р. – закінчив Донецький національний університет. Кваліфікація – магістр з бізнес-адміністрування.

2015 р. – французька бізнес-школа INSEAD, "Стратегічна програма розвитку". 

2016 р. – The Aspen Institute Kyiv, програма – "Відповідальне лідерство".

2016 р. – навчався у Школі мерів за інноваційно-освітньою програмою, яку використовували для підготовки чинних міських голів та кандидатів у мери разом з їхніми командами.

Кар'єра і бізнес

1995-2010 рр. – металургійний комбінат "Азовсталь". Пройшов шлях від помічника машиніста тепловозу до начальника відділу транспортних цехів служби заступника директора з мотивації.

2010-2013 рр. – компанія Метінвест. Пройшов шлях від експерта з кадрів та мотивації до начальника управління дирекції з персоналу.

2013-2015 рр. – Маріупольський металургійний комбінат. Пройшов шлях від заступника генерального директора з розвитку до директора з персоналу та соціальних питань.

Політичний бекграунд

2015 р. – обраний Маріупольським міським головою як безпартійний самовисуванець. За нього проголосували майже 73% виборців.

2019 р. – балотувався до Верховної Ради від партії "Опозиційний блок" 5 номером у списку як безпартійний.

У травні 2020 року в Україні з`явилася політична партія "Блок Вадима Бойченка", зареєстрована у Маріуполі. До 24 лютого 2020 року партія мала назву "Соборність" і нею керував адвокат Фелікс Аронович. Після перереєстрації її очолив депутат маріупольської міської ради Михайло Орличенко.

Вадима Бойченка називають ставлеником Ріната Ахметова. Власнику "Метінвесту" необхідний був у Маріуполі "свій мер". Після втрати донецьких заводів саме маріупольські меткомбінати ім. Ілліча і "Азовсталь" стали оплотом в металургії Ахметова.

Але до 2015 року його позиції в місті були не такими міцними, як у Донецьку. А після захоплення сепаратистами і російськими військами частини Донбасу, Маріуполь перетворився в індустріальну столицю і морські ворота східних областей України. Тому Ахметову потрібна була молода, енергійна людина на чолі міста, без зв’язків з "регіоналами" і сепаратистами. Нею і став Вадим Бойченко.

Результати виборів мера в 2015 році здивували багатьох маріупольців. Адже ще за півроку до початку виборчої кампанії про Вадима Бойченка в місті майже ніхто не знав, а у підсумку він зміг набрати рекордні для місцевих виборів 73% голосів. Тому в ЗМІ писали, що реальні результати голосування були прикриті "каруселлю", яку влаштував "Метінвест".

2020 р. – вдруге переміг на місцевих на виборах Маріупольського міського голови з результатом 64,7% голосів. Під час російського вторгнення в Україну 2022 року Бойченко покинув Маріуполь.

Сім’я

Дружина – Галина Бойченко, працює у фінансовій службі "Метінвесту" Ріната Ахметова.

Син Сергій – навчався у військовій академії сухопутних військ у Одесі, офіцер української армії. Дочка Наталія – випускниця Київського національного університету ім. Шевченка.

Скандали

У грудні 2015 року Бойченко відмовився визнати Російську Федерацію агресором, а самопроголошені "республіки" – терористичними організаціями. Коли депутат Маріупольської міської ради Олександр Ярошенко запропонував поставити на голосування це питання, то Вадим Бойченко відмовився. Він заявив, що депутати минулого скликання вже прийняли це рішення. Хоча раніше міський голова заявляв, що дане питання може бути винесено на голосування повторно.

Вадиму Бойченку закидають також тендерні махінації, а саме необґрунтоване проведення закупівлі "в одного учасника". Як пише "Укр.ав" із посиланням на інтернет-видання "ІА Вчасно", влада Маріуполя виділила майже 2 млн грн на річну передплату газети "Приазовский рабочий" без проведення тендеру. Вона належить ПрАТ Ріната Ахметова.

Ще один скандал виник стосовно працевлаштування дружини Бойченка Галини. Поки її чоловік був високооплачуваним топ-менеджером холдингу "Метінвест", Галина не працювала. Однак як тільки Бойченка обрали мером Маріуполя, вона одразу ж влаштувалася у фінансову службу того ж холдингу, не маючи навіть відповідного стажу роботи. Більше того, вона за перший же рік почала отримувати мільйонні зарплати. За даними відкритих джерел, сам мер з цього приводу зауважив, що його дружині просто пощастило, і вона вирішила його підтримати.

24 травня 2022 року видання "Бабель" взяло інтервʼю про те, як місто готується до можливої повномасштабної російської агресії. Мер запевняв, що війни не буде, а місто готове до будь-яких обставин. Через 15 годин після розмови росія атакувала Україну, а ще за кілька годин почалися обстріли Маріуполя.


20 березня 2026
Бізнес на війні. Як на схемах у ВЛК формується нова "еліта"
Українська армія страждає від нестачі рук на фронті, а в тилу країна захлинається від схем при військово-лікарських комісіях
13 березня 2026
Світло для Буковеля. Як "донецькі" освоюють Прикарпаття
Після російських ударів по енергетиці Україна шукає нові джерела генерації. Один із найбільших вітрових проєктів планують збудувати в Карпатах. Але він вже викликає питання
09 березня 2026
Економія на людях: з якими реаліями медицини стикаються жителі регіонів
Кількість фахівців у медичній сфері в Україні за десять років скоротилася в рази. Продовжують масово закриватися заклади охорони здоров'я, особливо у сільській місцевості де місцева влада не має доста...
03 березня 2026
Черкащина без голови. Чому облрада не об'єдналась навколо кандидата у пікселі
Четверта спроба обрати голову Черкаської обласної ради провалилась. В сесійній залі не зібралась достатня кількість депутатів, щоб підтримати компромісного кандидата Євгена Курбета на цій посаді
 
Кім Віталій Олександрович
Голова Миколаївської обласної військової адміністрації
Абрамович Ігор Олександрович
Екснардеп ВРУ (ІХ скликання)
Шмигаль Денис Анатолійович
Міністр енергетики, експремʼєр-міністр
Всі досьє »