Що там з вакциною від коронавірусу
Лише в кінці грудня китайці почали реєструвати перші спалахи невідомої хвороби. І вже 11 березня ВООЗ оголосила про пандемію коронавірусу.
Вакцина від коронавірусу сьогодні один із найочікуваніших винаходів, адже вона допомогла б нам попередити багато випадків тяжкої інфекції, запобігати смертельним випадкам і зрештою подолати хворобу.
У цьому пості ми розбиралися: Як триває процес розробки вакцини? Хто працює над нею? Скільки ще чекати на вакцину та чи взагалі можливо навчити імунітет боротися з коронавірусом?
Сьогодні наука в змозі досить швидко створити вакцину. А от її перевірка на безпечність та ефективність, доступна вартість, можливість швидко масштабувати виробництво — це речі, які можуть забрати чимало часу.
Щоби в нас була вакцина, її треба не просто розробити, а клінічно дослідити та зареєструвати. А не це потрібен час. https://go.nature.com/2IYBdt1
Вакцини від SARS-CoV-2 розробляють одночасно кілька наукових груп, виробників в низці країн. Є понад десяток "вакцин-кандидатів”. Політики і власники бізнесів заявляють, що вакцина буде через кілька місяців. Науковці ж та посадові особи кажуть про рік чи навіть півтора, адже вакцину треба досліджувати відповідно до визначеної процедури, що за стандартних умов передбачає три фази клінічних досліджень. До того часу пандемія може тривати або ж початися чергова "хвиля" пандемії.
На якій стадії перебувають розробки вакцини від коронавірусу на сьогодні
Багато вакцин зараз на нульовій стадії — дослідження на тваринах. Імунна система працює в усіх ссавців за одними і тими ж принципами. Тому на цьому етапі досліджується, які ланки імунної системи активує вакцина, і чи формується імунологічна пам’ять. https://go.nature.com/2WyuU7o
Хоча принципи роботи імунної системи у ссавців є подібними до людини, зважаючи на певні відмінності нашого організму від інших ссавців, неправильно переносити всі результати дослідження на людей. Тому наступний етап — перша фаза досліджень — вже проходить на малій групі людей. Тут перевіряють безпечність та імуногенність вакцини. Тобто чи формує вона імунну відповідь до вакцини, та які часті побічні реакції можуть бути. Такі дослідження розпочали на цьому тижні кілька дослідницьких центрів.
Під час другої фази досліджують кілька сотень вакцинованих людей та визначають оптимальні схеми вакцинації і, знову ж таки, вивчають безпеку вакцини.
Третя фаза клінічних досліджень вакцини передбачає той самий аналіз безпечності, але найголовніше — ефективності, але на кількох тисячах добровольців. http://bit.ly/3a5RyrI
Уже опубліковані протоколи кількох клінічних досліджень (тобто те, що планують робити далі) і на днях кілька дослідницьких центрів вакцинували перших добровольців. https://bit.ly/393ymd6
Вакцини від коронавірусу пробують розробити різних типів: http://bit.ly/2Qrpfwo
Вакцини на основі вбитого вірусу розробляють науковці університету Гонконга, а також компанії Johnson & Johnson та Codagenix. Вакцини цього типу, зазвичай, мають високу імуногенність, але досліджувати їхню безпеку слід особливо ретельно.
Є також інший тип вакцин — субодинічні вакцини — на основі рекомбінантних білків. Це означає, що кілька генів вірусу, за допомогою генетичної інженерії, клонували в іншому організмі. Наприклад, в організмі бактерії. Ці гени там виробляють багато потрібних білків, які науковці потім очищають, "збирають” у вакцину та підсилюють речовинами, що збільшуть імунну відповідь — адьювантами. Головним кандидатом для рекомбінантної вакцини є білок S капсидних "шипів” коронавірусу, за допомогою якого вірус і чіпляється білка АСЕ2 на поверхні людських клітин, аби проникнути всередину.
Такий підхід використовують Novavax, Clover Biopharmaceuticals, Університет штату Квінсленд (Австралія) та консорціум, очолюваний Техаською дитячою лікарнею з розробки вакцин.
Препарати на основі антитіл, тобто пасивна імунізація, також може стати опцією з запобігання поширенню коронавірусної інфекції. Зараз у розпорядженні науковців є антитіла до вірусу SARS-CoV, що спричинив спалах у 2002-2003 роках. Цей вірус викликав важкий гострий респіраторний синдром і його причиною також був коронавірус, і він досить подібний до причини теперішньої пандемії. Поки що здатність таких препаратів перешкоджати проникненню вірусу SARS-CoV-2 до клітин показана лише in vitro, тобто в культурі клітин, а не на живих людях.
Про технологію створення вакцини на основі нуклеїнових кислот — ДНК та РНК — говорять ще з минулого століття, але наразі такий підхід застосовують лише у ветеринарії. Принцип дії таких вакцин полягає в тому, що клітини, які представляють (презентують) антигени імунній системі, можуть поглинати з крові ДНК та РНК, і зчитувати їх, з рештою, у білок, який імунна система і вчиться розпізнавати. Шматки нуклеїнових кислот вірусом не стануть.
На ДНК і РНК вакцини покладають надії Inovio Pharmaceuticals, Moderna Therapeutics, та Curevac. А клініка Kaiser Permanente (США) разом із Національним інститутом алергії та інфекційних хвороб 16 березня цього року розпочала першу фазу клінічних досліджень вакцини на основі РНК. Вона триватиме 6 тижнів, і в неї залучені 45 здорових добровольців віком від 18 до 55 років. Компанія Moderna (США) також розпочала клінічні випробування. https://bit.ly/2J3W7XW
Та наскільки вакцини чи перенесена хвороба — будуть ефективними в запобіганні зараження?
Невідомо. До коронавірусів, що спричиняють в нас застуду, імунітет тримається недовго, і може не запобігати повторним випадками інфікування. Дослідження людей, що перехворіли на MERS — близькосхідний респіраторний синдром, також викликаний коронавірусом — після видужання не мали імунологічної пам’яті про хворобу. А ось ті, хто пережив уже згаданий SARS, досі мають антитіла до вірусу.
Дослідження макак-резусів, яких заразили SARS-CoV-2 і вони перехворіли, показало, що ніби вони повторно не заразилися. Ця інформація з’явилася 14 березня, але досі не опублікована в рецензованому науковому журналі. Отже, є певна надія, що до теперішнього вірусу люди зможуть сформувати імунітет, перехворівши чи бувши вакцинованими, але поки це гіпотеза, і її слід перевірити. https://go.nature.com/2WyuU7o
За останні 20 років, тобто поточне століття, це уже третій спалах, спричинений коронавірусами, що "перетекли” до нас від тварин. Сподіваємося, здобуті знання про ці віруси дозволять знайти найкраще рішення з запобігання поширенню інфекції. Ця ситуація — дуже промовисте підтвердження тому, що краще вакцинуватися, ніж самоізолюватися, втратити роботу, занапастити економіку в країні й все одно захворіти. Що й казати, вакцинуватися треба завжди, від старих інфекцій, і від новітніх.