UA | RU
18 березня 2024, 19:28

Парламент увійшов у зону турбулентності. Чи загрожує Верховній Раді політична криза?

Верховна Рада, схоже, опинилася на порозі парламентської кризи. За останні три тижні нардепи змогли ухвалити лише одне рішення в той час, коли в повітрі зависнули важливі для Офісу президента питання, зокрема й законопроєкт про посилення мобілізації. RegioNews розбирався, чи зможе парламент сам "мобілізуватися" для відновлення своєї повноцінної роботи
Верховна Рада, схоже, опинилася на порозі парламентської кризи. За останні три тижні нардепи змогли ухвалити лише одне рішення в той час, коли в повітрі зависнули важливі для Офісу президента питання, зокрема й законопроєкт про посилення мобілізації. RegioNews розбирався, чи зможе парламент сам "мобілізуватися" для відновлення своєї повноцінної роботи
Фото: rada.gov.ua

Останнім часом у політичних колах досить активно обговорюють початок можливої парламентської кризи. Про застій у Верховній Раді свідчать щонайменше кілька причин.

Насамперед варто відзначити той факт, що кількість народних депутатів уже досягла свого історичного мінімуму. Крім того, що у Верховній Раді на цей момент залишився 401 народний обранець, про плани скласти мандат заявили ще 17 нардепів із фракції "Слуга народу". Голова фракції "СН" Давид Арахамія заявив, що відпускати цих депутатів поки що ніхто не планує. На його думку, тільки так можна зберегти легітимність Верховної Ради та запобігти парламентській кризі. Але, схоже, спроба "втечі" нардепів виявилася не головною проблемою влади.

Нардеп Ярослав Железняк із фракції "Голос" зазначає, що за останні три тижні Верховна Рада розглянула лише одне питання. Йдеться про визнання незаконними так званих "виборів" президента росії на окупованих українських територіях – відповідну постанову проголосували 14 березня. Майже одразу після цього засідання призупинили через повітряну тривогу, після якої до зали повернулися лише 203 народних депутати, чого не вистачає для кворуму.

Початок березня також видався малопродуктивним, оскільки були скасовані засідання на 6-8 березня. Тоді таке рішення Арахамія пояснив "терміновим завданням", для виконання якого народним депутатам потрібно, зокрема, здійснити низку поїздок по фронтових підрозділах. В опозиції вважають, що скасування засідань насправді викликано зовсім іншими причинами.

Здається, владі стає все складніше знаходити голоси для своїх ключових законопроектів. Навіть усередині провладної фракції спостерігаються проблеми з організацією роботи. Тут варто згадати провальне голосування за важливу для Офісу президента реформу Бюро економічної безпеки, законопроект якого у варіанті Кабміну піддався жорсткій критиці західних партнерів і бізнесу.

Але найбільше про ймовірність початку парламентської кризи може свідчити затримка із законопроектом про посилення мобілізації. Документ фактично зависнув у повітрі через так званий "поправочний спам". До проєкту закону подали майже 4200 поправок, більшість із яких – від фракції "СН". В ОП розраховували, що законопроект буде ухвалений у максимально короткий термін, проте вже минуло понад півтора місяця з того моменту, як Кабмін вніс його до Ради. За оптимістичним сценарієм на друге читання законопроєкт повернеться до парламенту не раніше початку квітня. До того ж, якщо кожен автор правки забажає поставити свою пропозицію на голосування, розгляд законопроекту може затягнутися ще на тижні.

В Офісі президента вкрай не хочуть затягувати і вимагають ухвалити законопроєкт до травня, коли спливає 5-річний термін повноважень президента Володимира Зеленського, який опоненти Банкової можуть використати як черговий привід підігріти невдоволення суспільства на додачу до непопулярного законопроєкту про посилення мобілізації. Тому ОП розглядає можливість застосувати до законопроекту спеціальну процедуру, яка дає змогу відкинути більшість технічних правок. Але низка народних депутатів із "СН" вже неформально виступила проти.

Політолог, директор соціологічної служби "Український борометр" Віктор Небоженко не дивується затримкою в розгляді законопроєкту. Оскільки він впевнений, що більшість нардепів банально не хочуть псувати собі політичну репутацію.

"Давайте казати прямо: президент сьогодні хоче, щоб Верховна Рада взяла на себе усю відповідальність, прийнявши закон про мобілізацію. Але більшість народних депутатів розуміють, що після такого голосування вони вже будуть так би мовити у "чорному списку" і жоден із них у майбутньому вже не зможе стати політиком. Самі депутати в цьому не винні, адже так склалися обставини, але голосувати вони не хочуть. І це тупик", – говорить політолог.

У цьому для влади й криється головна пересторога, адже голосування за посилення мобілізації стане показовим із погляду перспектив розвитку ситуації в парламенті та можливостей Банкової найскоріше відновити контроль над більшістю у Верховній Раді. Зрештою, це стане частково зрозуміло й цього тижня, коли заплановані два сесійних дня.

Зараз певною мірою ситуація у Верховній Раді нагадує "італійський страйк". Загалом Небоженко основною причиною застою у Раді називає той факт, що парламент уже давно втратив суб'єктність, а статус народних обранців звівся до банального голосування за те, що їм спускають згори.

"Це сталось ще роки три тому. Хоча самі народні обранці в цьому не винні. Це біда самого голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, адже він бачив вже давно, що йому фактично потрібно йти до Офісу президента, щоб брати майбутні рішення парламенту, за які потрібно проголосувати. А тепер усі хочуть, щоб Верховна Рада, як кажуть, піднялась і почала працювати", – пояснює експерт у коментарі RegioNews.

Схожої думки й політтехнолог Олексій Голобуцький. "У нас парламентсько-президентська держава, а за останні два роки очільник держави лише ось тільки нещодавно зустрівся з провладною фракцією. От вам і рівень взаємодії. Народні депутати мають проявляти хоч якусь політичну активність, а не бути просто, так би мовити, "принтерами", голосуючи за все, що їм скажуть. Та й загалом парламент ні на що по факту не впливає – усе вирішується в Офісі президента", – вважає Голобуцький.

Він додає, що фактично парламент уже зараз опинився в певного роду кризі, яка може тягнутися навіть до наступних виборів Верховної Ради. Як вихід, він бачить спроби створити уряд національної єдності, щоб усі політичні сили усвідомили, як виходити з цієї кризової політичної ситуації. "І щоб це було не рішення лише Володимира Зеленського, або Офісу президента, а загальнополітичне рішення. Іншого виходу з парламентської кризи я не бачу", – підкреслив політтехнолог.

16 квітня 2024
Зустріч із Папою Римським та повні буси гуманітарки: як італійський благодійник допомагає прифронтовій Харківщині
З початком повномасштабної війни українці не на словах відчули турботу зі сторони європейських друзів. Країни ЄС радо приймали українських жінок з дітьми, а до самої України все частіше почали приїждж...
11 квітня 2024
Заборона їздити на авто, скасування дембеля, обов’язкова ВЛК: що прописано в ухваленому законі про мобілізацію
Які зміни очікують на військовозобов’язаних, коли закон про посилення мобілізації набуде чинності
05 квітня 2024
Є-кабінет військовозобов'язаного, армія з 25 років і зміни для обмежено-придатних: що потрібно знати про нові правила мобілізації
Поки Верховна Рада готується розглядати в другому читанні законопроєкт про посилення мобілізації, днями президент підписав кілька вже проголосованих законів, які також вносять зміни до мобілізаційного...
28 березня 2024
Гроші чи армія: скільки потрібно буде заплатити, щоб мати "економічну бронь" від мобілізації
"Бронь" за податки. Бізнес підтримує, військові експерти вбачають серйозні ризики