Вибори під час війни. Чи потрібні вони і які ризики несуть Україні
З наближенням потенційного виборчого року тема волевиявлення все частіше виринає в українському навколополітичному інформаційному просторі. Українські політики висловлюються щодо цього доволі обережно, більше схиляючись до того, що проводити вибори під час війни швидше недоцільно, ніж доцільно. Так, в кінці серпня в одному з інтерв'ю президент України Володимир Зеленський обмежився думкою, що в умовах війни забезпечити право кожного на волевиявлення буде нелегко, в тому числі буде непросто і знайти кошти на їх проведення. Мовляв, вибори "в кредит" він не хоче, а відривати кошти від армії заради проведення виборів "не буде". В той же час, категорично про неможливість виборів ані президент, ані інші політики вищого ешелону не говорять.
Наші західні союзники, чия думка в цьому питання для української влади є дуже важливою, зі свого боку також висловлюються доволі стримано, передусім, наголошуючи, що остаточне рішення має ухвалювати саме Україна. І хоча напряму до проведення виборів лідери ЄС, Британії чи США не закликають, але певні натяки про бажаність дотримання демократичних принципів в їхніх публічних висловах цілком можна вловити. При цьому окремі західні політики не першого ешелону, як наприклад сенатор США від Республіканської партії Ліндсі Грем, що відвідав Київ наприкінці серпня, прямо говорять, що попри війну вибори такі мають відбутися.
Крім того, час від часу в українських ЗМІ з'являються інсайди, що мовляв кулуарно Захід схиляє українську владу все ж таки провести вибори наступного року.
А отже, питання можливого проведення виборів залишаються в порядку денному. Аргумент на користь їхнього проведення доволі очевидний – попри усі труднощі Україна зафіксує свою відданість демократичним принципам, та не буде жодних сумнівів у легітимності української влади. Втім, організація виборів під час війни несе відчутні ризики від юридичних труднощів до безпекових.
Юридичний аспект
Ще минулого року усі політики в один голос заявляли, що вибори під час воєнного стану під повною забороною, але влітку 2023 року голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив, що такої заборони в Конституції немає, давши зрозуміти, що їх проведення можливе за умов внесення змін до закону "Про правовий режим воєнного стану".
Пункт 3 статті 11 цього документу каже, що у разі закінчення строку повноважень президента України під час дії воєнного стану його повноваження продовжуються до вступу на пост новообраного президента України, обраного після скасування воєнного стану. Така ж норма діє і стосовно повноважень Верховної Ради, про що зазначено у пункті 2 статті 12 цього ж закону.
Тобто, внесення змін до закону про воєнний стан розблоковує можливість проведення виборів.
У коментарі RegioNews голова правління Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко зазначив, що чинній владі за наявності бажання провести вибори до Верховної Ради проблем з внесенням змін до закону бути не повинно.
"Потрібно внести зміни до Закону "Про правовий режим воєнного стану" і зняти заборону на проведення виборів під час воєнного стану. Це дуже легко, була б політична воля", — заявив політолог. Але в тому, що стосується Конституції, все не настільки однозначно.
У статті 83 Основного закону вказано, що у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Тобто, якщо враховувати, що повноваження чинного парламенту закінчуються наступного року, а воєнний стан до того часу не скасують, для чого поки немає ніяких підстав, то фактично повноваження Верховної Ради автоматично мають бути продовжені допоки не оберуть новий склад парламенту після закінчення дії воєнного стану.
Але, як зазначає Володимир Фесенко, ця норма Конституції прямої заборони на проведення виборів не містить, що означає, що все залежить від того, як Конституційний суд – єдиний орган влади України, що має повноваження тлумачити текст Конституції, витлумачить цю норму.
"Стосовно виборів до Верховної Ради під час воєнного стану, то це дійсно врегульовано Конституцією. А от стосовно місцевих виборів і виборів президента, то у Конституції нічого про це не говориться. Насправді Конституційний суд має дати тлумачення усьому цьому. Тільки він має на це повноваження", — зокрема роз’яснив Володимир Фесенко.
Таким чином, враховуючи, що під час дії воєнного стану вносити зміни до Конституції заборонено, єдина юридична можливість влади провести легітимні парламентські вибори – це звернутися до Конституційного суду і, якщо він, витлумачить вказану статтю, як таку, що не забороняє проведення виборів, то перепон і на шляху виборів до Верховної Ради більше не буде.
В цілому такий сценарій є реальним, хоч і потребує доволі складних юридичних дій.
На думку політолога Олексія Голобуцького, імовірність таких дій влади аж ніяк не нульова. "Якщо зважати на воєнний стан і розмови, що війна може тривати роками, то виходить, що увесь цей час не проводити вибори?" — поставив риторичне питання він у коментарі RegioNews.
На Україну можуть тиснути західні партнери
Голобуцький вважає, що вибори важливі не так для українців, як для закордонних партнерів. Мовляв, 50-60% спротиву України у війні з Росією наразі відбувається саме завдяки західним партнерам.
"У них відбуваються вибори, змінюються політичні еліти. Наступного року у багатьох країнах будуть вибори і у лідерів цих країн може виникнути питання легітимності української влади: Верховної Ради і президента. З огляду на це, то вибори в Україні можливо і потрібні, саме для легітимності влади. Потрібно просто аналізувати, які плюси будуть від того, що ми проведемо вибори і які мінуси від того, що не проведемо. Якщо говорити відверто, то якщо не проводити вибори, то увесь західний світ нам може за це дорікати", — заявив політолог.
Не виключає тиску з боку західних партнерів і Володимир Фесенко. "Цей тиск може бути, зокрема, в контексті майбутніх перегорів щодо війни в Україні. Але головна проблема — суспільне несприйняття теми виборів під час війни. Ці настрої є", — зазначив експерт.
Як технічно проводити вибори під час війни
В тім, якщо вибори під час війни і проводити, то виникає дуже багато технічних питань щодо того, як в нинішніх умовах забезпечити волевиявлення.
У коментарі RegioNews політолог, директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко заявив, що потрібно насамперед подумати про мільйони українців, які виїхали за межі України після початку повномасштабної війни.
"Усі ці громадяни знаходяться за кордоном і насправді немає можливості порахувати усі їхні голоси на виборах. Традиційно виборці, які були за кордоном, ходили голосувати у консульства та посольства. Але кілька мільйонів людей не можуть піти до консульства чи посольства. Тобто вибори з урахуванням цього призведуть до деформації результатів на основі того, що виборці за кордоном будуть вважати, що з ними не рахуються", — зазначив він.
Було багато розмов і про те, що українські громадяни за кордоном можуть, наприклад, голосувати поштою чи за допомогою "Дії".
Втім, Володимир Фесенко скептично ставиться до останнього варіанту, а от щодо голосування поштою він наводить приклад США, де це практикується. З іншого боку, він бачить проблему в такому варіанті з огляду на те, що в Україні система поштового голосування взагалі не застосовувалась.
Віктор Небоженко щодо організації виборів у "Дії" чи поштою також бачить потенційні проблеми. "Голосування таким чином могло б мати місце у мирний час і в добре організованих державах. В нас цих умов зараз немає", — зазначив він.
Також не слід забувати про питання безпеки під час виборів, адже це буде дуже складно організувати, зважаючи, що кожна виборча дільниця — це потенційно велике скупчення людей.
"Є ще такі банальні питання: як діяти виборчій комісії, якщо оголошена повітряна тривога? Хто контролює виборчу документацію поки усі підуть в укриття? Це начебто дрібниці, але усе це потрібно врегулювати", — зазначив Володимир Фесенко.
Крім цього, не слід забувати, що на деокупованих територіях є дуже багато зруйнованих російськими обстрілами адміністративних будівель та шкіл, а зазвичай саме в таких будівлях і проводились вибори в Україні. Тобто, умовно кажучи, якщо в якомусь селі зруйнована школа та сільрада, то виникне проблема суто фізично провести вибори, адже будуть відсутні відповідні будівлі.
Як голосувати військовим на передовій та чи прийдуть на дільниці ухилянти
Звісно, величезною проблемою може бути і те, як сотням тисяч військових, як боронять Україну, віддати свій голос на виборах. Знову ж таки, були розмови про те, що якщо голосування проводитиметься, включно, через "Дію", то в такому разі військові без проблем голосуватимуть. Мовляв, практично у кожного захисника є смартфон, а тому він зможе скачати "Дію", якщо ще не має, і віддати голос на виборах. Втім, не слід забувати про скептицизм політичних експертів щодо голосування через "Дію", адже ця система ще, як кажуть, не обкатана.
У свою чергу Олексій Голобуцький нагадує, що війна в Україні триває з 2014 року і раніше ж військові якось голосували. "З 2014 року в Україні двічі проводились парламентські вибори і двічі президентські, а ще кілька разів були місцеві вибори. І якось знаходили можливість проводити вибори і можливість голосувати військовим. В нинішній ситуації просто потрібно збільшити усі ті можливості в рази", — зазначив Голобуцький.
Є ще одне нагальне питання, зважаючи на те, що в Україні багато чоловіків ховаються від ТЦК і бояться отримати повістки. Більшість з них через остах отримати повістку не прийдуть і на виборчу дільницю. Тому потенційно з голосування випаде величезна кількість чоловіків-ухилянтів.
"Стосовно ухилянтів, які бояться отримати повістку, то є приклади, що вони навіть з дому не виходять. Звісно, якщо вони не хочуть виконати свій обов’язок перед Батьківщиною, то як від них можна чекати, що вони підуть на вибори виконати свій громадянський обов’язок? Вони самі себе позбавлятимуть права голосу. Це, звісно, величезна проблема", — зазначив Олексій Голобуцький.
Реєстр виборців і нерозуміння реальної кількості громадян України
Голобуцький також зазначив, що Україна фактично єдина держава у Європі, де вже понад 20 років не проводився перепис населення, але це не стане на заваді проведенню виборів.
"З 2001 року в Україні не проводився перепис населення і насправді ніхто не знає, скільки зараз в Україні громадян. Втім, у розрізі проведення виборів раніше це абсолютно не заважало владі проводити виборчі кампанії", — наголосив політолог.
Зі свого боку Володимир Фесенко вважає, що потрібно лише кілька місяців аби оновити реєстр виборців, адже це дуже кропітка і організаційно-технічна робота. "Є ще питання внесення змін до виборчого кодексу, а саме щодо реєстру виборців. Це також потрібно зробити", — зазначив Фесенко.
Чи здатний сьогодні працювати Центрвиборчком
Загалом підготовкою до виборів має займатися Центральна виборча комісія, але наразі можуть виникнути питання чи взагалі вона у стані ефективно функціонувати.
Наприклад, у серпні 2023 року ЗМІ писали про те, що член ЦВК Юрій Буглак виїхав з України за 12 днів до повномасштабного вторгнення і з того часу не повертався. Він живе з родиною в американському штаті Флорида поблизу Маямі. Більше того, за даними журналістів-розслідувачів, Буглак за цей час отримав майже півтора мільйони гривень з бюджету. Тобто, як мінімум слід зрозуміти чи взагалі більшість членів ЦВК є в Україні та чи можуть вони працювати.
"Члени ЦВК сидять і нічого роблять, щоб їх ніхто не чіпав, — вважає Віктор Небоженко. — Але загалом змінити склад Центрвиборчкому дуже важко, адже якщо це станеться, то члени ЦВК можуть подати до суду і їх поновлять на посадах, адже для їхньої заміни потрібні вагомі причини. Та й загалом усе так відбувається, що ЦВК обирають від виборів до виборів, а перед самими виборами замінювати їх, це якось не годиться. Усе це просто знижує легітимність виборів".
У свою чергу Володимир Фесенко нагадав, що чинний склад ЦВК сформувався ще за часів, коли Офісом президента керував Андрій Богдан.
"Якщо будуть вибори наступного року, то чинний Офіс президента захоче, щоб ЦВК був підконтрольний їм. Та й чи готовий взагалі Центрвиборчком до забезпечення проведення можливих виборів? Це велике питання", — зазначив Фесенко.
Чи можливе втручання росії у виборчий процес
Як відомо, для росії втручання у вибори в інших країнах – справа буденна¸ тож важливо розуміти, чого очікувати від ворога в разі проведення виборів в Україні.
Саме тому, наприклад, Віктор Небоженко побоюється проведення виборів за допомогою пошти для українців, які виїхали за кордон, або за допомогою "Дії".
"Росія обов’язково включиться в наш виборчий процес. Це буде повномасштабне втручання Росії у виборчу кампанію. Путіну у війні з Україною окрім військового аспекту потрібні і помічники в Україні з новою легітимністю", — сказав політолог.
Думки про те, що Росія обов’язково намагатиметься впливати на можливі вибори в Україні, притримується і Володимир Фесенко.
"Вони будуть грати на тому, щоб усіх розсварити і спровокувати якісь локальні політичні кризи, а можливо і системну кризу, щоб Україна була ослаблена до виборів, під час них і після. Звісно, вони не зможуть завести якусь свою політичну силу до парламенту або взагалі поставити свого президента. Головна мета росіян буде в тому, щоб роз’єднати українське суспільство. І є питання, чи зможуть наші політики пройти цю виборчу кампанію так, щоб це не перетворилось на внутрішньо політичну війну", — розмірковує Володимир Фесенко.
Де взяти гроші на вибори
В інтерв’ю журналістам Володимир Зеленський оцінив проведення виборів у 5 млрд гривень, але це за умови їхнього проведення у мирний час. Втім, президент додав, що у воєнний час він не знає у скільки оцінити цей процес. Також Зеленський зазначив, що навіть 5 млрд гривень він не зможе вилучити з бюджету і в кредит проводити вибори також не буде.
На думку Володимира Фесенка проблем з фінансуванням виборів в Україні не має виникнути. "Якщо західні партнери будуть тиснути у питанні проведення виборів, то вони і з грошима допоможуть на це. Тут просто потрібно узгодити з нашими західними партнерами, а також це має бути сприйнято суспільством, що, умовно кажучи, 5 млрд гривень не на оборону підуть, а на проведення виборів. Але тим не менше і цю проблему можна вирішити, тим більше, якщо гроші нададуть наші партнери", — вважає політолог.
Звісно, у частини суспільства вже зараз виникає питання щодо доцільності проведення виборів під час війни. Мовляв, краще усі ці мільярди витрати на потреби військових. Проте, Небоженко впевнений, що ніхто навіть не встигне дискутувати стосовно цих питань, адже це буде просто цільове призначення коштів саме на вибори, а тому їх неможливо буде використати на інші потреби.
Варто чи ні?
Що ж маємо на виході щодо можливості проведення виборів в Україні? По-перше, для цього потрібно змінювати законодавство. По-друге, слід привести до ладу виборчий кодекс в розрізі того ж самого реєстру виборців. Якщо враховувати, що гроші на вибори можуть надати західні партнери, то з коштами на організацію виборчих дільниць і таке інше виникнути не повинно. Проте головне питання, чи варто взагалі проводити вибори, залишається вкрай актуальним.
Опитані нами політологи мають щонайменше сумніви щодо їх доцільності. Наприклад, Олексій Голобуцький заявив, що взагалі не підтримує проведення виборів: "Адже президентські вибори це буде, по суті, референдум довіри до Володимира Зеленського. А парламентські вибори, то я взагалі не уявляю цю дискусію політиків з суспільством".
Віктор Небоженко також зазначив, що не уявляє, як усе це може бути: "За останні два роки фактично зачахла українська політика. Без інтернет-ресурсів, без ЗМІ жоден політик не зможе пробитися до виборця. Виборець, який приходить до виборчої урни і не знає за кого голосувати, то це саме найстрашніше, адже це буде носити випадковий характер. Та й самі результати виборів можуть бути сумнівними, якщо, наприклад, не буде вагомої переваги одного з кандидатів на тих самих президентських виборах".
Отже, попри технічну можливість проведення виборів під час війни, їх проведення поки несе помітно більше мінусів ніж плюсів.
Ключовий мінус - вони так до кінця не зможуть виконати свою головну функцію – забезпечити повну легітимність обраної влади. Можна не сумніватися, що явка на таких виборах буде безпрецедентно низькою – не зможуть повноцінно проголосувати близько 8 млн українців, що виїхали за кордон; так само буде дуже складно організувати безпечний виборчій процес на прифронтових територіях і геть неможливо на тимчасово окупованих; використання голосування по пошті чи через інтернет так само викликатимуть сумніви у легітимності; в умовах війни не буде і повноцінних можливостей для політичних партій проводити агітацію.
Ну і наостанок, в українському суспільстві поки домінує думка щодо недоцільності витрат державних ресурсів на вибори, адже усі сили і кошти держава має витрачати на здобуття перемоги, а значить і довіра до влади, обраної у такий спосіб буде невисока.
