Як підсанкційний російський олігарх Павло Фукс з другої спроби може прибрати до рук Білоцерківську ТЕЦ
RegioNews вирішив розібратися у ситуації, адже столичний регіон ризикує залишитися без однієї з найбільших теплоелектроцентралей. Тим більше, що вся ця історія тягнеться уже більше року.
Перша спроба і кримінальна справа
Насправді, дивні ворушіння навколо Білоцерківської ТЕЦ почалися ще рік тому. У серпні 2022 року деякі ЗМІ писали, що фірма з орбіти скандального бізнесмена Павла Фукса – "Інвестохіллс Веста" поклала око на шинний завод "Росава", що розташований у Білій Церкві, а також — на Білоцерківську ТЕЦ. При цьому висловлювалися побоювання, що компанія Фукса просто розпродасть усе майно цих підприємств, що фактично призведе до їхнього знищення.
Тоді ж журналісти проєкту "Стоп корупції" провели велике розслідування, яке привело їх до висновку, що Фуксу на Білоцерківщині начебто активно підігрує депутат Київської облради Леонід Глиняний, який також є одним із співакціонерів "Росави" та головою наглядової ради Білоцерківської ТЕЦ.
Сам Глиняний у розмові з представниками ЗМІ, звісно своє сприяння Фуксу у придбанні активів активно заперечував. При цьому головний акцент він робив не на тому, що не співпрацює з Фуксом, а на тому, що той немає жодного стосунку до "Інвестохіллс Веста".
Останнє твердження виглядає, м'яко кажучи, дуже непереконливим. По-перше, Фукс особисто в одному зі своїх інтерв'ю, нехай і не прямо, але визнавав, що має стосунок до "Інвестохіллс Веста". За словами Фукса, його компанії заробляють на тому, що скуповують проблемні активи (ті, що мають великі заборгованості тощо) і одним з таких в його портфелі є завод "Росава", придбаний саме "Інвестохіллс Веста".
По-друге, інформація щодо зв'язків Фукса з "Інвестохіллс Веста" та Леонідом Глиняним міститься в матеріалах кримінального провадження, яке було відкрите у вересні 2022 року за статтею "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем", а матеріали з нього потрапили у ЗМІ. Згідно з цими матеріалами, за версією слідства Ленід Глиняний як співакціонер "Росави" та голова наглядової ради Білоцерківської ТЕЦ сприяв "Інвестохіллс Веста" у незаконному придбанні активів підприємства.
В одній з судових ухвал по цій справі, яке також потрапило до ЗМІ, прямим текстом йдеться про те, що підсанкційний олігарх Павло Фукс "створив умови, за яких він має контролюючий вплив на "Інвестохіллс партнерс Лтд", яка у свою чергу володіє 99,9% статутного капіталу ФК "Інвестохіллс Веста". До того ж ЗМІ ще у 2021 році повідомляли про намагання "Інвестохіллс Веста" захопити Білоцерківську ТЕЦ.
Отже, як бачимо, перша спроба Фукса отримати майно Білоцерківської ТЕЦ завершилася явно невдало. До того ж ці дії призвели до відкриття кримінального провадження, яке, як це часто трапляється в Україні, принаймні поки до якихось притомних результатів не призвело, тим не менше тоді розголос громадськості завадили Фуксу за допомоги Глиняного реалізувати цю схему. Втім, схоже на те, що зараз у Фукса з'явився другий шанс отримати жадані активи і доволі хитрим шляхом. Але для початку варто нагадати, хто такий Фукс і чим він небезпечний.
Як Фукс скуповує за безцінь стратегічні активи
Попри те, що Павло Фукс народився у Харкові, як бізнесмен він сформувався у росії і до 2014 року жив і працював у Москві та мав російське громадянство. Проте після Революції гідності, Фукс вирішив повернутися на батьківщину, щоб заробляти уже тут.
Одразу слід нагадати, що ще у червні 2021 року Рада національної безпеки та оборони запровадила повний пакет санкцій щодо Фукса. До речі, на сайті РНБО так і вказувалось, що Фукс є саме російським бізнесменом. У травні 2023 року Служба безпеки України повідомила Фуксу про підозру у масштабних фінансових махінаціях зі стратегічними підприємствами України та систематичному ухиленні від сплати податків.
За даними СБУ, Фукс, починаючи з 2018 року, незаконно отримав під контроль активи українських підприємств на понад 100 млрд. гривень. У спецслужбі навіть детально описують, як саме діяли компанії Фукса.
Наприклад, його фірми обирали підприємства, скажімо, в енергетичній галузі країни, але головною умовою було те, щоб ці підприємства мали кредити у банках, що визнані банкрутами. Після цього у банківських установах фірми Фукса викуповували так звані кредитні зобов’язання цих об’єктів, а це давало змогу надалі втручатися у діяльність таких підприємств. Ну а далі, яка кажуть, справа за малим, адже активи заводів чи підприємств зазвичай просто заморожували чи взагалі доводили їх до банкрутства.
Усе це давало змогу отримувати зловмисникам величезні прибутки, а також ухилятися від сплати податків. Тож Фукс отримав за усе це підозру від СБУ, і сам уже давно переховується за кордоном. Скандальний олігарх має навіть посвідку на проживання у Великій Британії. Тим не менше, як бачимо, підконтрольні йому компанії продовжують свою діяльність в Україні. Власне, у історії зі спробою придбання Фуксом Білоцерківської ТЕЦ реалізується та сама схема, яку дослідила та описала СБУ.
Борги Білоцерківської ТЕЦ
Все розпочалося ще у 2015 році, коли Білоцерківською ТЕЦ володів ще один опальний український олігарх Костянтин Жеваго. Також у власності Жеваго був банк "Фінанси та Кредит". Цей банк отримував від НБУ великі кредити рефінансування, а майновим поручителем по цих кредитах була саме Білоцерківська ТЕЦ.
Пізніше банк "Фінанси та кредит" відмовився виконувати свої зобов’язання перед НБУ, а тому Нацбанк через суди почав стягувати ці борги уже з майнового поручителя, тобто з "Білоцерківської ТЕЦ".
Ця заборгованість Білоцерківської ТЕЦ і створила для Фукса вікно можливостей щодо придбання стратегічного активу.
У лютому 2023 року Національний банк України за рішенням суду отримав змогу розпочати примусову реалізацію частини акцій Білоцерківської ТЕЦ.
Напередодні в Telegram-каналах з'явилася інформація, як саме Нацбанк вирішив повернути свої кошти. В мережу потрапив лист Нацбанку, в якому йдеться про те, що НБУ вирішив продати Білоцерківську ТЕЦ Білоцерківській міській раді за 298 мільйонів 562 тисячі гривень.
Якщо таке станеться, то Фукс знову опиниться у грі за право привласнення цього активу. Річ у тім, що є великі і обґрунтовані сумніви, що місто Біла Церква в умовах війни матиме фінансову можливість утримувати такий актив з усіма його боргами. Нинішніми і майбутніми.
У чиновників з великою імовірністю виникне дуже велика спокуса віддати стратегічне підприємство у концесію. Простіше кажучи, міська влада може передати ТЕЦ у тимчасове користування приватній фірмі, що зобов’язується інвестувати у розвиток підприємства, але разом з тим і отримує прибутки від його діяльності. І саме тут на горизонті може знову з’явитися чи все та сама "Інвестохіллс Веста" чи якась інша з фірм Павла Фукса в якості концессіонера.
Ці побоювання виникають аж ніяк не на рівному місці, адже згаданий вже нами Леонід Глиняний має досить великий вплив у Білій Церкві, а до того ж є головою наглядової ради Білоцерківської ТЕЦ. Враховуючи його співпрацю з Фуксом та явне бажання останнього заволодіти активами ТЕЦ, цілком можна припустити, що за допомогою Глиняного все стане лише питанням техніки.
Єдине, що може завадити Фуксу з другої спроби отримати ласий актив у руки – це серйозний суспільний розголос і велика увага до подальшої долі Білоцерківської ТЕЦ. Адже зараз усі ці ігри Фукса не просто бізнес олігарха, а питання національної безпеки.