Чорна мітка для Склярова. Якими будуть наслідки перевороту в Київській облраді

Київська обласна рада вчора пережила неабиякий катаклізм: депутати змістили голову ради Олександра Склярова та його заступників і обрали нову президію. Фактично відбулося переформатування коаліції - тепер партнерами "Слуги народу" стали "Європейська солідарність" та "За майбутнє" замість ОПЗЖ та "Батьківщини". Виглядає це так, ніби "СН" як стрижень коаліції просто змінила собі попутників, а сама залишилася ключовим гравцем. Але реальні розклади, з'ясовані RegioNews, засвідчують, що бенефіціаром вчорашньої "революції" стала зовсім не партія президента Володимира Зеленського.

Сесія у темряві

Певні інформаційні витоки з найвищих владних кабінетів доволі тривалий час показували, що навколо Київської облради відбуваються досить серйозні дискусії. І вимальовується нова конструкція коаліції з відповідним переобранням керівних органів ради. Активізувалися ці процеси після того, як куратора області від "Слуги народу" Олександра Дубінського через американські санкції відсунули від політичного процесу всередині партії і призначили замість нього на київський напрямок нардепа з "СН" Андрія Мотовиловця. Дубінський зі свого боку як міг намагався втримати той формат, який йому вдалося сконструювати в облраді після осінніх виборів, та зберегти на спікерській посаді Олександра Склярова. Але втрата впливу на процеси зробила зміни невідворотними.

Отже, після кількох перенесень сесій ради, Олександр Скляров цього тижня взагалі пішов у глуху оборону, оголосивши, що страсний тиждень – аж ніяк не час для депутатських зібрань. І вчора, коли депутати з фракцій "Слуги народу", "Європейської солідарності" та "За майбутнє" зібрались на ними самими ініційовану сесію, просто не відкрив їм двері сесійної зали. "Заколотники" перейшли до великої зали і, виконавши певні формальні процедури, зайнялися тим, заради чого, власне, і зійшлися – поваленням чинної президії облради. Переобравши лічильну комісію, депутати вже, було, зібрались перейти до видачі заздалегідь заготовлених бюлетенів для голосування. Але в цей момент в залі згасло світло, і на певний час це внесло сум'яття. Проте не зупинило процес, який продовжився під світлом ліхтариків депутатських смартфонів.

Згодом, під відновленим освітленням, план повалення було реалізовано: таємним голосуванням депутати звільнили Склярова та його заступників – Валерія Ксьонзенка з ОПЗЖ та Марину Сапожко з "Батьківщини". Не стали тягнути і з обранням наступників. Тож вже незабаром головою ради стала "слуга народу" Наталія Гунько, її першим заступником обрали Ярослава Добрянського із "За майбутнє", а другим - Тетяну Семенову з "ЄС". На цьому депутати розійшлися, домовившись не затягувати з зібранням наступної сесії, на якій мають обрати членів постійних комісій Київоблради та перейти, нарешті, до вирішення нагальних питання функціонування столичної області.

Чи була сесія законною

Першим питанням, яке доведеться вирішувати "революціонерам", стане формалізація ухвалених рішень. Адже сторона, що програла, вже висловила незгоду та заявила про незаконність сесії, яка відбулася у великій залі. Представники колишньої коаліції говорять, що депутати не мали законних підстав збиратись всупереч рішенню голови ради про призначення сесії на інший день. Мовляв, це було самовіллям. Тож всі рішення просто не мають сили.

Натомість представники нової коаліції наполягають, що мали право зібратись та ухвалити відповідне рішення. Вони говорять, що вже двічі реєстрували пропозицію про скликання сесії. І це, на їхню думку, за законом відкрило їм шлях до проведення зібрання без участі керівництва облради.

Як би там не було, але юридичний аспект може якщо й не нівелювати вчорашню перемогу нової більшості, але суттєво відстрочити набрання прийнятими рішеннями сили. Адже формальні питання реєстрації таких рішень перебувають у віданні Склярова та його апарату. В нього – печатка та кабінет. Тож не виключено, що суперечка буде розв’язуватись у суді. Втім, враховуючи, що повалення Склярова було освячене на Банковій, там можуть в межах своїх скромних сил дещо посприяти прискоренню правових процедур. Однак розраховувати на аж надто стрімке вирішення справи в судах поки що важко, і це може відстрочити інаугурацію нових керівників ради.

Політичні наслідки "перевороту"

Вимушена часова пауза дасть можливість учасникам вчорашніх подій та спостерігачам осмислити суть того, що відбулося. Та прорахувати можливі політичні наслідки здійснених змін. Найперше, що можна констатувати – це ще один крок до остаточної втрати впливу Олександром Дубінським. Адже вчора деякі близькі до нього депутати з фракції "СН" голосували разом з іншими "революціонерами". Що явно свідчить про відцентрові процеси в його оточенні.

Певною втратою відставка голови Київської облради є і для міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова, оскільки це послабляє його вплив на Київщину – і Скляров, і нинішній голова Київської облдержадміністрації Василь Володін були його креатурами під час його ж, Чернишова, роботи на посаді голови ОДА та після переходу в уряд. Подейкують, що при формуванні нинішніх розкладів по Київській області в Офісі президента думку міністра Чернишова просто проігнорували. І в цьому дехто вже угледів пониження його апаратного впливу.

Тим часом значну сатисфакцію вчора отримав депутат Ярослав Москаленко, який володіє франшизою на київську обласну організацію "За майбутнє", а також має значний вплив на фракцію "ЄС" в облраді. Після того, як в 2019-му він програв боротьбу за мандат нардепа в своєму рідному мажоритарному окрузі №96 з центром у Вишгороді, а минулої осені не зміг отримати під себе навіть крісло обласного спікера, вчорашня перемога стає для нього воротами до повернення у велику гру.

Звісно, він не отримав позицію голови обласної ради, оскільки ОП просто не став би розігрувати цю комбінацію, аби її наслідком була заміна Склярова не на іншого "зеленого", а на представника партії Ігоря Коломойського. Тому Москаленку довелося погодитись на Наталію Гунько. Проте він отримав свого першого заступника. А крім цього тепер він – ключовий гравець у новоствореній коаліції. Адже під його впливом дві великі фракції. І це дозволить йому у значній мірі диктувати свою волю політичним та господарським процесам в регіоні. В порівнянні зі вчорашнім перебуванням на політичних задвірках, його нинішня реінкарнація – гарний привід влаштувати грандіозне святкування.

Цікавою в новій конструкції є й роль "Євросолідарності". Відомо, що партія Петра Порошенка на державному рівні, принаймні, у декларативній площині, перебуває в опозиції. А тут виявляється, що в ключовому регіоні країни вона зійшлася у міцних обіймах з провладною "Слугою народу".

Як пояснила у коментарі RegioNews новообрана заступниця голови Київської облради Тетяна Семенова, "Європейська солідарність" таки залишається у опозиції. "Повнота влади на Київщині залишається в руках у "слуг". Нехай керують. У них свій голова ОДА у Київській області. От ми і побачимо, які пропозиції подасть ОДА по бюджету області, адже вони є головними розпорядниками коштів. А ми будемо контролювати, щоб розподіл був ефективним, і у жителів Київської області був рівний доступ до цих ресурсів".

Семенова пояснює участь "ЄС" в цьому голосуванні і її обрання на посаду заступника тим, що її фракція в цьому випадку "спрацювала, як доповнення до коаліції": "Нам довелося це зробити, тому що немає конструктиву ні від "Батьківщини", ні від ОПЗЖ".

З одного боку така конфігурація за участі "ЄС" та "СН" справді викликає певний когнітивний дисонанс, оскільки прикладів відвертої колаборації колишніх і нинішніх досі не було зафіксовано. Хоча певне взаємне тяжіння має місце в багатьох регіонах. Адже осінній парад коаліцій "СН" з ОПЗЖ в цілій низці обласних рад був подекуди вимушеним неприроднім процесом – лише заради того, аби відрапортувати про обрання головами рад представників президентської партії. Тому відверте зближення "слуг" з "ЄС" в Київській області цілком може зняти запобіжники для відповідних процесів і в багатьох інших регіонах, де співпраця з ОПЗЖ виявилася малопродуктивною.