Снігова фортеця: чим може здивувати Піп Іван – найпопулярніша гора України

Звідки назва

Подейкують, що вершину почали називати "Піп Іваном" приблизно в середині ХХ століття. Тривалий час сюди сходилися миряни з усіх навколишніх поселень для того, аби прочитати молитви в ніч на Івана Купала. Та й дослідники схильні вважати, що у давнину саме на вершині гори "Піп Іван" відбувалися купальські гуляння та розводилося величезне багаття, яке у народі здобуло назву – Живий Вогонь.

А от за місцевими переказами Верховинського району Івано-Франківської області, свою назву гора дістала від скелі на вершині, яка нібито нагадувала священника. Нині цієї скелі вже не існує. За іншими фольклорними джерелами назва гори походить від вітру, який там поспівує (як кажуть місцеві – попіває) – через це гуцули й називають гору "Попіван".

Також досить часто зустрічається назва "Чорногора". За легендами, "карпастький Робін Гуд" – ватажок угрупувань опришків – Олекса Довбуш, начебто у давні часи вбив тут самого чорта, з яким пов'язана "чорна біда". Через конаюче зло, навколишні вершини відразу почорніли.

Крім того, вершину йменують і "Білим Слоном". Так, мандрівники стверджують, що взимку обсерваторія зовнішньо нагадує африканську тварину. Саме в цю пору року будівля вкривається шарами снігу та криги, а вітер ліпить на них візерунки. Здалеку й здається, що це велетенський слон.

В чому особливість гори

Вершина "Піп Іван" (Піп Іван Чорногірський або Чорна Гора) висотою 2028 м приваблює мандрівників з усіх куточків світу своєю несхожістю на інші карпатські вершини. Саме цей доволі знаний природний об'єкт щороку підкорює значна кількість мандрівників, а на вершині гори, яка увінчана "тіарою" - кам'яною будівлею колишньої астрономічно-метеорологічної обсерваторії, відчайдухи влаштовують екзотичні церемонії та фотосесії. Але мало хто знає, що ця споруда є найвище розташованою будівлею в Україні. І будували її два роки на кошти військово-повітряних сил Польщі, урочисто відкривши у далекому 1938 році.

Тоді це був цілий комплекс, котрий складався з готелю, господарських приміщень та найважливішої частини – астрономічної вежі. Готель побудований з декількох рівнів із західної та східної сторін він мав п’ять рівнів та, відповідно, двох. На самій вежі, яка була вкрита литим мідним куполом, було встановлено дорогий телескоп, а дістатися сюди можна було гвинтовими сходами, котрі вели з першого поверху. У самій будівлі налічувалося 43 кімнати та 57 вікон. Отже це обсерваторія була надтехнологічним об’єктом зі своїм автономним опаленням, електропостачанням та водозабезпеченням. Велетенська споруда була насправді достойною прикрасою однієї з найвищих карпатських гір.

До речі, працівники обсерваторії на вершині "Піп Іван" самі виготовляли хлібні вироби, а запаси їжі поновлювали лише раз на 365 днів. Неймовірно, але у самій будівлі знаходилося декілька парників, за допомогою котрих працівники вирощували овочі та фрукти. А от з комунікацією з "великою землею" було складніше. Однак, працівники обсерваторії мали змогу отримувати та пересилати листи за допомогою спеціально навченого собаки місцевого пана Зембіча.

А от найбільшою окрасою високогірної обсерваторії був астрограф з 33- сантиметровим об'єктивом, який був виготовлений в Шотландії, в місті Единбург. Це надало можливість вченим-дослідникам займатися дослідженням малих та великих планет, фотографувати зорі та спостерігати за рухом комет.

Важливо й те, що телескоп не потребував постійного запуску, адже завдяки регульованим двигунам, котрі, у свою чергу, були обладнані надточним хронометром, працював автоматично. Тут були наявні також власні електродвигуни, а сам діаметр вежі становив 6 м. До речі, ця обсерваторія у горах мала неабияке значення, оскільки на той час займала 2 місце у Європі та шосте у світі.

Туристичні маршрути горою

Найбільш відомими маршрутами до вершини є шляхи, які ведуть через озеро Марічейка, відтак через плай Гропа, а потім вже схилами Вухатого Каменю. Саме з цієї вершини розпочинається масштабний гірський масив – Чорногірський хребет, на якому вишикувалися всі українські двотисячники: Говерла (2061 м), Бребенескул (2038 м), Піп Іван (2028 м), Петрос (2020 м), Гутин Томнатик (2016 м) та Ребра (2001 м).

Загалом довжина маршруту в дві сторони приблизно 22-24 км, перепад висот близько 1500 метрів. Час проходження 10-11 годин, але ж багато залежить від фізичної підготовки туристів. Найскладніші маршрути можуть пройти хіба досить підготовлені туристи. Другий шлях починається із села Шибене. Це мабуть найпростіший маршрут підйому на гору "Піп Іван" — його радять обирати початківцям, які не мають певної фізичної підготовки.

Як би там не було, а туристам спочатку слід дістатися селища Верховина, а вже звідти курсує автобус до сіл Шибене та Дземброня. Але слід враховувати, що зазвичай автобуси прибувають сюди після обіду, а тому варто подбати про ночівлю в цих селах, а вже зранку сходити на гору. Якщо ж у туриста є власне авто, то також слід доїхати до Верховини, а вже звідти не дуже гарною дорогою, здебільшого неасфальтованою, слід діставатися сіл Шибене та Дземброня.

Досвідчені туристи радять всім новачкам, які планують похід на гору "Піп Іван", мати на увазі, що на вершині немає джерельця, тому про запаси води слід подбати заздалегідь. Хоча взимку для пиття можна розтопити сніг.

Також варто заздалегідь подбати про теплий зручний одяг, котрий вбереже від дощу, який падає з неба тут у будь-яку пору року, адже високогір'ю притаманна вкрай примхлива погода. Також треба розраховувати, що маршрут ви не подолаєте за один день, а тому доведеться заночувати в горах. Для цього слід мати утеплений намет, а також теплий спальний мішок.

І наостанок. У травні 2024 року у Державній прикордонній службі вирішили запровадити обмеження щодо відвідин вершини гори Піп Іван Чорногорський. Тепер для того, щоб зійти на вершину, потрібно мати відповідний дозвіл від Чернівецького загону Держприкордонної служби. Для цього потрібно особисто звернутися до цього загону, керівництво якого знаходиться у Чернівцях за адресою: вул. Володимира Великого, 2а, або ж направити відповідного листа на електронну пошту загону — chernivci_zagin@dpsu.gov.ua.