Місцеві коаліціади. Хто контролюватиме Чернігівську облраду

RegioNews продовжує цикл статей, в яких розповідає про те, хто і як формує коаліцію в облрадах, а хто там опиняється в опозиції. Цього разу ми аналізуємо поствиборчу ситуацію на Чернігівщині.

Вісім партій на одну облраду

Цього разу партій у Чернігівську обласну раду набилося, як звірів у рукавичку в народні казці – прохідний бар’єр у 5% тут подолали аж вісім політичних утворень. Очікувано високий процент взяла партія популярного в регіоні мера обласного центра Владислава Атрошенка "Рідний дім". Свою довіру "РД" висловили 30% виборців, що дозволило Атрошенку сформувати в облраді потужну фракцію у 19 мандатів.

Зі значним відривом і 9 депутатськими голосами в раду пройшла місцева організація "Нашого краю". Партійну організацію вів на вибори нардеп з групи "Довіра" Борис Приходько, в якого тут, на Чернігівщині, є "пригодований" мажоритарний округ №210 з центром у Прилуках. А в облраду пройшли переважно представники місцевого аграрного бізнесу. Приходько у каденцію Януковича працював першим заступником голови Нацбанку, але після Майдану був люстрований і його навіть затримувала Генпрокуратура за підозрою у розкраданнях у Аграрному фонді. Проте ця кримінальна справа очевидним результатом не завершилася.

Третє місце на виборах на Чернігівщині посіла провладна "Слуга народу". Всього 8 депутатів представлятимуть президентську політсилу в обласній раді. Перший номер і керівник новоствореної фракції "зелених" Олена Дмитренко – багаторічна соратниця скандального політика Миколи Рудьковського, який засвітився у багатьох неприємних скандалах. Дмитренко супроводжувала діяльність Рудьковського, починаючи з середини 2000-х: була його помічницею як нардепа, працювала радницею, коли той недовго був мером Чернігова, керувала його благодійним фондом. А коли Микола Миколайович поїхав по світу, осіла в Козельці, де стала головою райради, а згодом - Козелецьким селищним головою. У фракційному списку "СН", окрім Дмитренко, заслуговує на увагу прізвище Оксани Халімон – дружини нардепа і керівника обласного осередку партії Володимира Зеленського Павла Халімона. Загалом же фракцію провладної сили складають пара представників аграрного бізнесу, молоді підприємці і один тимчасово не працюючий громадянин.

Поза трійкою лідерів опинилася Радикальна партія Олега Ляшка, яка здобула 7 мандатів у Чернігівській облраді, "Батьківщина" (6 депутатських місць), а також ОПЗЖ, "За майбутнє" та "Європейська солідарність" (по 5 депутатів кожна).

Гра в коаліцію

Формально, як відомо, місцевим радам не треба утворювати коаліції депутатських фракцій, як це, за вимогою закону, відбувається на рівні парламенту. Проте в регіонах також складаються певні політичні союзи. І сили, які знаходять можливість об’єднати більшість депутатів та знайти між собою консенсус, здобувають вплив на питання. В першу чергу – кадрові. Тож формуванню керівних органів обласних рад зазвичай передує певна коаліційна робота.

Нинішнє формування коаліцій в обласних радах відбувається під егідою настанов з Офісу президента, який вимагає від місцевих "ЗеКоманд" вступати у будь-які можливі конфігурації, аби лише здобувати для "СН" місце голови облради. Глибина такого компромісу зазвичай є різною. Але найбільше нарікань викликають союзи "слуг" з ОПЗЖ, яка практично всюди радо підставляє президентській партії своє плече.

Проте на Чернігівщині в силу того, що "медведчуківці" здобула лише 5 мандатів, "СН" такий компроміс навряд чи врятував би. Тож тут в якості головного партнера для "зелених" опинився "Рідний дім" Атрошенка, чия фракція має 19 "багнетів". Мер Чернігова з великим задоволенням прийняв пропозицію "слуг" про об’єднання в коаліцію. Бо для нього це можливість вийти на більш масштабний політичний рівень. Атрошенко навіть погодився поступитись кріслом обласного спікера, адже без нього його "зеленим" партнерам жодного рішення провести не вдасться, і вони все одно перебуватимуть під повним контролем.

Влаштовувала Атрошенка в якості кандидата на посаду голови облради і цілком зрозуміла йому Олена Дмитренко, оскільки її неоднозначне минуле не дозволяє сприймати її лише як людину президента Зеленського. Для реалізації свого політичного союзу потенційним коаліціантам залишалося лише знайти третього незайвого – фракцію, яка додала би голосів до необхідної кількості для ухвалення рішень. І такими наймолодшими партнерами стали 7 "ляшківців", остаточно склавши пазл більшості у 34 коаліційних мандати.

Тож, зламавши супротив інших фракцій Чернігівської облради, які не надто раділи тому, що залишаються поза політичним "бенкетом", коаліціантам вдалося під час таємного голосування обрати Дмитренко головою, а вже справою техніки було висунення та затвердження першого та другого заступників з числа представників, відповідно, "Рідного дому" (першим віце-спікером від цієї партії стала Ніна Лемеш - відома українська біатлоністка, яка на момент виборів-2020 була заступником міністра молоді і спорту) та Радикальної партії (крісло заступника голови облради дісталося Дмитру Блаушу – керівнику обласного осередку "ляшківців" та лідеру партійної "молодіжки" - організації "Радикальна Молодь").

Таким чином Чернігівщина формально опинилася у списку областей, де соратники чинного президента увійшли в коаліцію і здобули посаду обласного спікера. Втім, політичний розклад виявляється не таким вже й однозначним, адже будь-який порух їм все одно потрібно узгоджувати з Атрошенком та його партією. І в майбутньому, щойно зміниться політична кон’юнктура, мер Чернігова цілком може змінити політичних попутників.