Чому люди чесніші, ніж ми думаємо
Кілька років тому у 8 індійських містах відбувся науковий експеримент. Асистенти "знайшли" у громадських місцях - банках, театрах, готелях, відділках поліції, поштових відділеннях і судових установах - 400 гаманців.
З поясненням, що нібито ці гаманці "валялися під ногами", вони вручили їх охоронцям або працівникам рецепції й швидко пішли.
У частині гаманців грошей не було; в інших було по 230 рупій (3 долари 30 центів) готівкою. Також у кожному гаманці було по три однакові візитівки (з іменем та електронною адресою власника), список продуктів на закупи та ключ.
Дослідники, які удавали з себе власників гаманців, чекали, чи зв'яжуться з ними ті охоронці та працівники рецепції. Мета експерименту — перевірити людську чесність.
Гаманці вручили у руки 314 чоловікам і 86 жінкам в Ахмадабаді, Банґалорі, Коїмбатурі, Гайдарабаді, Джайпурі, Колкаті, Мумбаї та Делі.
З тих гаманців, які містили гроші, дослідникам повернули аж 43%. Однак цей показник був набагато нижчим для гаманців без грошей — лише 22%.
Результати цього цікавого експерименту нещодавно опубліковані у журналі Science. Вони доводять, що люди чесніші, ніж нам здається. Алан Кон, спеціаліст з поведінкової економіки Мічиганського університету й один з керівників дослідження, зауважив: "Такого ми не очікували".
"Коли люди можуть отримати значну вигоду від нечесної поведінки, тяга до шахрайства зростає, але так само зростає і психологічна ціна усвідомлення себе як злодія. Часом друге переважує перше", - пишуть автори дослідження.
Щодо відмінностей між різними індійськими містами, як найбільше, так і найменше гаманців із грошима повернули на півдні - 66% у Банґалорі та 28% у Гайдарабаді. Ще одне південне місто — Коїмбатур — відзначилося найбільшим відсотком повернених порожніх гаманців (58%), тоді як у Делі їх повернули найменше (12%).
Загалом жінки повертали гаманці — як із грошима, так і без — частіше, ніж чоловіки.
Індійський експеримент із "загубленими" гаманцями був частиною міжнародного дослідження, що вивчало взаємозв'язки між чесністю та вигодою для себе.
За період з 2013 по 2016 роки наукові асистенти "загубили" 17 тисяч гаманців у 355 містах 40 країн світу. У деяких гаманцях були суми, еквівалентні 13 доларам 45 центам, — сума індексувалася відповідно до її купівельної спроможності у тій чи іншій країні. У кожній країні, експеримент проводився у п'яти-восьми найбільших містах.
Дослідники виявили, що у 38 з 40 країн люди повертали гаманці з грошима частіше, ніж без (винятки — Перу і Мексика). Коли ж у трьох країнах експеримент розширили, втричі збільшивши грошовий вміст кожного гаманця, середній відсоток повернень зріс на 18 поділок.
Гаманці з грошима найчастіше повертали у Данії (83%) і найрідше — у Перу (13%). Швейцарія (73%) і Китай (7%) посіли відповідні місця, якщо брати до уваги гаманці без грошей. Люди поводилися чесніше, коли у гаманцях було більше грошей.
Вимірювати чесність — справа непроста.
У 2015 році експеримент британських вчених за участі 1500 осіб показав, що Індію — разом із Китаєм, Японією і Південною Кореєю — відносять до найменш чесних країн.
У 2018 році Індія виявилася 78-ю за Індексом сприйняття корупції організації Transparency International; це рейтинг, в якому 180 країн і територій упорядковуються згідно з суб'єктивно відчутним рівнем корупції громадського сектора (перше місце посідає найменш корумпована країна).
"Відсоток повернених гаманців у нашому експерименті корелює з іншими рейтингами, такими як індекс Transparency International", - каже Крістіан Лукас Цунд, економіст Цюрихського університету й один з керівників дослідження.
Протягом експерименту траплялися курйози. В Індії, голова охоронної служби одного з приміщень вимагав у асистента хабар, щоб той міг зайти у приміщення. Врешті-решт той охоронець не повернув гаманця.
В іншому місці, чоловік, який отримав гаманець, сказав, що віддасть гроші на доброчинність, якщо не зможе зв'язатися з власником. "Я напишу йому емейл, а якщо не отримаю відповідь, то пожертвую гроші на добру справу. Інакше це буде хабар", - сказав він.
"По всьому світові люди виявляли більше чесності, коли у гаманцях були гроші, — повідомляє доктор Цунд. — Так само і в Індії, і в інших азійських країнах".
То що ж можна дізнатися з цього експерименту про чесність та людську поведінку?
Одне з можливих пояснень позитивного результату — альтруїзм; люди дбають про інших, у тому числі й незнайомців. Ось чому так багато з них повернули гаманці; цікаво, що гаманці з ключами також вертали частіше, ніж без.
Ще важливіше, нечесність має свою "психологічну ціну". Нікому не подобається розуміти, що ти — злодій.
"Не повернувши порожній гаманець, людина не обов'язково почувається нечесною — адже вона не має з цього зиску. Та якщо діло стосується грошей, усе складніше", - каже доктор Цунд.
А як щодо тих, хто не повернув гаманці? На думку дослідників, це може свідчити про їхню нечесність, а може — і про зайнятість або забудькуватість.
У своїй книжці "Чиста правда про брехню" Ден Аріелі, професор психології та поведінкової економіки з Дюкського університету, описує подібний експеримент.
Він зайшов у гуртожиток Массачусетського технологічного інституту (MIT) і поклав у половину холодильників по упаковці з шести банок кока-коли, а у другу половину — одноразові тарілки з шістьома доларовими купюрами.
Через три доби кока-коли зовсім не лишилося, але уся готівка була на місці.
"Цей маленький експеримент показує, що ми, люди, охоче крадемо те, на чому прямо не зазначена ціна… Однак ми соромимось напряму красти гроші — настільки, що нами міг би пишатися найпобожніший учитель недільної школи", - пише професор Аріелі.
Правду каже англійське прислів'я: чесність — найкраща політика.