Яценко мобілізує суддів проти Приватбанку

Історія протистояння наступна. 4 грудня апеляційний суд ухвалив важливе рішення на користь державного банку, скасувавши заборону господарського суду Дніпропетровської області на проведення відкритих торгів. Це рішення відкрило шлях для продажу прав вимоги до порту "Боріваж", який, за наявною інформацією, досі перебуває у сфері інтересів Володимира Яценка – колишнього заступника голови правління банку до націоналізації та підозрюваного у справі НАБУ щодо заволодіння активами "ПриватБанку", передає RegioNews.

Однак після призначення нових торгів на 23 грудня розпочалася нова хвиля юридичного тиску. 9 грудня до Соборного районного суду Дніпра (колишній Жовтневий) надійшло одразу кілька ідентичних позовів від громадянина Євгенія Суховєєва. Позови спрямовані проти "ПриватБанку" та ДП "СЕТАМ" і були розподілені між суддями Діною Покопцевою та Сергієм Федорищевим (справи №201/15557/24 та №201/15573/24).

Експерти у сфері права наголошують на кількох суттєвих порушеннях у цій ситуації. По-перше, подання кількох однотипних позовів може свідчити про спроби маніпулювання системою розподілу справ для отримання "зручного" судді. По-друге, такі спори належать до компетенції господарських судів, а не районних. По-третє, законність подібних позовів викликає сумніви, враховуючи попереднє рішення апеляційного суду.

Особливу увагу привертає історичний контекст: Соборний районний суд Дніпра тривалий час вважався лояльним до групи "Приват". За інформацією з достовірних джерел, це було пов'язано з тісними відносинами між Володимиром Яценком та племінником багаторічного голови суду В'ячеслава Олійника.

Наразі, успішне проведення торгів має стратегічне значення для державного бюджету України, особливо в умовах воєнного стану. Кошти, отримані від продажу прав вимоги, мають бути спрямовані на поповнення державної скарбниці. Таким чином, будь-які спроби заблокувати ці торги можуть розглядатися як дії, що суперечать державним інтересам.

Правова спільнота та експерти банківського сектору уважно стежать за розвитком подій, особливо в контексті можливого ухвалення незаконних рішень суддями Соборного районного суду. Ситуація демонструє, як старі корупційні зв'язки можуть використовуватися для блокування важливих економічних процесів, навіть після проведення банківської реформи та націоналізації "ПриватБанку".

Розвиток цієї справи може стати показовим прикладом спроможності судової системи протистояти корупційному тиску та захищати державні інтереси в умовах воєнного часу. Найближчим часом очікується рішення суддів щодо поданих позовів, яке може мати значний вплив на подальшу долю багатомільярдних активів.

Нагадаємо, на початку жовтня стали відомі нові подробиці щодо схем, за допомогою яких колишній менеджмент "ПриватБанку" намагається повернути собі націоналізовані активи цієї фінустанови.

Крім того повідомлялося, що центральною ланкою у схемі юридичних атак на "ПриватБанк" під керівництвом Володимира Яценка виступає АТ "Інгосстрах" – страхова компанія, що раніше обслуговувала інтереси "ПриватБанку" та здійснювала страхування майна його позичальників.

Також відомо, що після початку повномасштабного російського вторгнення підозрюваний у привласненні майна колишній перший заступник голови правління "ПриватБанку" Володимир Яценко, якого випустили під заставу в понад 52 млн грн, виїхав за кордон.