"Приземлення валькірій": Bellingcat оприлюднив свою версію зриву операції по ПВК Вагнера

Обидві частини матеріалу "Приземлення валькірій. Історія спецоперації України з перехоплення літака із бойовиками ПВК Вагнера" викладено на сайті The Insider, та повна версія у Bellingcat, передає RegioNews.

За даними розслідувачів, українським розвідникам під виглядом охоронної компанії при "Роснєфті" вдалося вивезти з Росії десятки ключових бойовиків ПВК Вагнера, причетних до військових злочинів в Україні. Спецоперація мала завершитися примусовою посадкою літака з бойовиками в Україні. Але в останній момент розвідники зустрілися з політичним керівництвом і операцію "перенесли", пише liga.net.

Спочатку ідея українських розвідників полягала в тому, щоб виманити чотири-п'ять вагнерівців на територію Угорщини під приводом, що для роботи у новій ПВК треба пройти підготовку у спеціальному тренувальному таборі. В Угорщині їх би затримали, екстрадували в Україну і судили.

До вересня 2019 року ГУР Міноборони за допомогою фейкового сайту з вербування найманців зібрало персональні дані понад тисячі найманців, переважна більшість із яких воювала на сході України між 2014 та 2018 роками. З цієї тисячі їх особливо цікавили ті, хто засвітився у якихось військових злочинах на території України, — це кілька десятків конкретних осіб, йдеться у розслідуванні.

Для вербування цих найманців було створено групу зі співробітників спецслужб. Проєкт отримав кодову назву "Авеню".

Проаналізувавши отримані заявки, завербований Україною колишній ГРУшник провів співбесіди та виявив двох бойовиків, які воювали на Донбасі. Один із них – Артем Міляєв 1981 року народження, який був "заступником командира штурмової бригади в ДНР".

За завданням "куратора" Міляєв набирає бійців із бойовим досвідом, особливо снайперів і з досвідом зенітних та артилерійських коригувальників — ці кваліфікації підвищували ймовірність того, що відібрані матимуть відношення до військових злочинів на сході України.

До кінця травня 2020 року фальшива ПВК отримала десятки нових заявок із повними особистими даними заявників.

Після того, як "куратор" схвалював кандидатуру, він просив бойовика надіслати своє докладне резюме разом із копіями будь-яких доказів військового досвіду. І заявники це робили. На початок червня 2020 року ГУРМО отримало сотні сторінок детальних, написаних від руки зізнань бойовиків про їхню роль у незаконних бойових діях на Донбасі, імена командирів, відео- та фотоматеріали про військові злочини. Деякі із прізвищ були вже відомі СБУ.

Багато новобранців надали інсайдерські дані як про вторгнення Росії в Україну в 2014–2015 роках, так і про те, як РФ надавала підтримку ПВК Вагнера.

До кінця травня 2020 року було створено "приватну армію" чисельністю 180 осіб. Усі вони квапили "кураторів" із початком роботи. Їм запропонували роботу з охорони об'єктів у Венесуелі.

Зі 180 набраних осіб розвідники обрали 40 осіб, чиї злочини було доведено, щоб організувати для них переліт, а потім примусово посадити літак, коли він пролітатиме над українською територією.

Через пандемію вилетіти з Росії можна було лише через територію Білорусі, а найзручнішим та правдоподібнішим рейсом через територію України був рейс до Стамбула.

Найважливішою частиною операції мала стати примусова посадка літака. Літак був би в українському повітряному просторі близько 28 хвилин. Було два варіанти: перший – невідкладна медична допомога пасажиру, другий – загроза вибуху на борту. Другий варіант був прийнятий за основу як найнадійніший.

За словами опитаних ексспівробітників ГУР, президента України вперше було проінформовано про спецоперацію 15 червня 2020 року. Співрозмовники розслідувачів сказали, що Зеленський загалом схвалив операцію, намічену на 26 червня 2020 року та попросив підготувати детальний план. Цей концептуальний план було підготовлено та затверджено міністром оборони 1 липня 2020 року.

Від цього моменту два старші офіцери, які відповідають за проєкт: Василь Бурба, директор ГУР, та Руслан Баранецький, заступник директора СБУ, регулярно проводили брифінги для президента про перебіг реалізації проєкту "Авеню".

15 липня було куплено 34 квитки з Мінська до Стамбула на рейс, що вилітав через 10 днів. 24 липня 33 учасники ПВК Вагнера (один захворів) вирушили автобусом із Москви до Мінська.

Проте, пише Bellingcat, до цього моменту плани вильоту з Мінська вже змінилися. Бурба та Баранецький за день до від'їзду найманців намагалися зустрітися із Зеленським, проте той був зайнятий.

"За словами Бурби, глава Офісу президента Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень", – йдеться у розслідуванні. Напередодні Зеленський у нормандських переговорах досяг угоди про припинення вогню на Донбасі. За словами Бурби, ОП вважав, що у разі, якщо спецоперація триватиме відповідно до плану і завершиться затриманнями 25 липня, тишу на Донбасі не буде встановлено.

Bellingcat не змогла незалежно перевірити цю розмову, а Офіс президента не надав коментарів до цього розслідування.

За словами Бурби, які передають розслідувачі, в ОП запропонували перенести операцію на 29 липня. ГУР МОУ змогла успішно перебронювати квитки на 30 липня. Другій групі з 13 найманців поміняли квитки на 1 серпня. Проте всіх їх, як відомо, затримав КДБ Білорусі.

Українська влада намагалася переконати Лукашенка передати затриманих Україні, проте той віддав їх Росії.

Водночас The Isider у другій частині розслідування, опублікованій сайтом після публікації повної версії Bellingcat, висновок дещо відрізняється від версії їхніх колег.

"Опитані нами колишні оперативники ГУР МОУ висловили думку, що однією з причин зриву операції могло стати упереджене ставлення президента та його апарату до Василя Бурби, який уже мав тертя з Офісом президента. Тріумфальне завершення такої значущої спецоперації зробило б його героєм в очах широкого загалу та надало б йому політичної ваги, чого, нібито, хотіли уникнути в апараті Зеленського", – йдеться у публікації The Isider.

Перед публікацією розслідування Bellingcat Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради заявила, що у липні 2020-го президент Володимир Зеленський не давав вказівок відстрочити спецоперацію, а голова його офісу Єрмак не мав таких повноважень. ТСК не змогла встановити, чи був витік інформації про спецоперацію з України, але не виключає – про неї могли знати в РФ та Білорусі.