Шарій Анатолій Анатолійович

Анатолій Шарій народився 20 серпня 1978 року в Києві. Закінчив у столиці середню школу. Про його подальшу освіту точних даних немає, але сам пропагандист раніше написав, що, мовляв, закінчував інститут розвідки при Київському танковому інженерно-технічному училищі. Пізніше Шарій розповідав, що в юні роки страждав на ігроманію, через що виносив речі з дому і навіть хотів вчинити самогубство.

Із 2005 року почав працювати журналістом. Спочатку писав для багатьох жіночих глянцевих журналів. Пізніше співпрацював із газетою "Сегодня" та російським виданням "Московський комсомолець". Із 2008 року він почав працювати у редакціях інтернет-видань "From-UA" та "Обозреватель". В останньому згодом навіть очолив відділ журналістських розслідувань.

Кримінальні справи та втеча з України

У травні 2011 року Шарій влаштував стрілянину біля одного з київських кафе. Тоді він поранив одного з відвідувачів із пістолету з гумовими кулями. За це на нього завела кримінальну справу за хуліганство.

Вже влітку 2012 року Анатолій Шарій, за даними тодішньої міліції Києва, підлаштував замах на самого себе, вистріливши з рушниці у лобове скло власної автівки. Після цього Шарій викликав міліцію, заявивши, що його намагалися вбити. Міліція тоді розслідувала справу проти нього щодо завідомо неправдивого повідомлення про злочин.

У результаті, Шарій втік з України, а вже з-за кордону заявив, що виїхав нібито через переслідування українських правоохоронців. Мовляв, через його чисельні журналістські розслідування щодо незаконної діяльності тодішніх міліціонерів режиму Януковича. Самого ж Шарія українські правоохоронці в лютому 2012 року оголосили в розшук, а влітку того ж року він потрапив і під міжнародний розшук.

Тоді Шарій отримав політичний притулок у Литві, а згодом і посвідку на постійне проживання в Євросоюзі. За два роки, в 2014-му, його вилучили з міжнародного розшуку, а вже у 2019 році це зробили й українські правоохоронці на основі рішень суду.

Паралельно Шарій почав вести власні блоги в YouTube, а також розвивав свої сторінки у соцмережах. Дедалі більше в його матеріалах прослідковувалися російські наративи. Наприклад, він неодноразово заявляв, що на Донбасі відбувається не війна росії проти України, а "громадянський конфлікт". Зокрема деякі українські журналісти назвали його рупором "руского міра". Через це в 2017 році Шарій навіть подав до суду на одне з українських видань, але програв. Пробував також він судився і з тодішнім президентом України Петром Порошенком, який звинувачував Шарія у роботі на росію.

Також Шарій в інтерв’ю російським ЗМІ заявляв, що в Україні дітей вже змалку навчають "вбивати москалів": "Зараз підростають діти, до яких приходять до шкіл бійці батальйонів, розповідають, як треба стріляти, як москалів вбивати. Я не утрирую, є навіть комікси для найменших, де вбивають "монстрів із росії". Я бачив малюнки з дитячого конкурсу, який проводила СБУ, від яких у мене волосся на голові ворушилося. Там світлий янгол вбиває диявола з російським триколором, причому багато малюнків насправді малювали діти, тобто видно там каляки-маляки, в яких уже хтось у когось стріляє", – заявляв Шарій російським медіа.

Також проросійський пропагандист називав, знову ж таки у коментарях для російських ЗМІ, українців із Західної України людьми другого сорту: "Я українець, а ви не українці. Ви другий сорт... ну я не говорю другий сорт, ні, ви просто напівкровки. Третекровки, четверокровки. Ви наполовину поляки, наполовину ви угорці, наполовину ви хз що насправді. Не розповідайте киянам як їм поводитися, як їм треба любити країну, любити свій прапор. Бо це не ваш прапор. У вас прапора немає. Ви не українці".

Крім цього, Шарій неодноразово був помічений у маніпуляціях, коли ще з 2014 року почав видавати російську техніку за українську під час початку війни на Донбасі, яку розв’язала саме росія. 

Звинувачення у педофілії та відмиванні грошей

Влітку 2017 року російський адвокат Марк Фейгін заявив, що, за його даними, проти Анатолія Шарія у Нідерландах ще в 2013 році порушили кримінальну справу за звинуваченням у педофілії. У відповідь Шарій подав на Фейгіна до російського суду про захист честі та гідності. Згодом, у вересні 2017 року, Фейгін особисто поїхав до поліції нідерландського міста Алкмар, де начебто йому підтвердили, що на Шарія все ж є справа за педофілію. Однак восени 2017 року російський суд зобов’язав Фейгіна спростувати ці дані.  

У серпні 2022 року ЗМІ писали, що Литва розпочала кримінальне розслідування проти Шарія за обвинуваченнями у легалізації майна, отриманого злочинним шляхом. Причому розслідування розпочалось за заявою все того ж Марка Фейгіна, який стверджував, що з 2012 року, будучи резидентом Литви, Шарій міг отримувати доходи, не декларуючи їх і не сплачуючи податки. Мовляв, Шарій придбав собі віллу в Іспанії майже за 700 тис. євро, але сам він запевняв, що кошти були отримані від монетизації його акаунту в YouTube. Фейгін же стверджував, що пропагандист отримав гроші від двох фізосіб, переказав їх в Іспанію і не задекларував у Литві.  

Державна зрада

16 лютого 2021 року СБУ оголосила про підозру Анатолію Шарію за статтею Кримінального кодексу "Державна зрада". Тоді ж йому оголосили підозру ще й за розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності тощо. В українській спецслужбі заявили, що докази слідства підтверджені низкою експертних досліджень, які встановили, що в інтерв’ю та виступах Шарія наявні факти його підривної діяльності проти України.

Зокрема Шарія звинуватили у проведенні спеціальних інформаційних операцій проти України, метою яких було загострення і дестабілізація суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації. У березні 2021 року Печерський районний суд Києва дозволив затримати Анатолія Шарія, а СБУ навіть оголосила його у розшук.

Вже у травні 2022 року Шарія затримали правоохоронці Іспанії. Саме в цій країні він проживає останні роки. Українська сторона навіть ініціювала екстрадицію Шарія, але згодом іспанські правоохоронці відпустили його під підписку про невиїзд. А вже у жовтні 2022 року стало відомо, що скандальний пропагандист начебто втік з Іспанії, а тому місцевий суд призупинив судову справу, через що й екстрадиція Шарія стала неможливою.

В липні 2023 року СБУ повідомила Шарію про ще одну підозру. Цього разу за статтею "Державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб". Це було зроблено на основі нових фактів щодо інформаційно-підривної діяльності прокремлівського блогера проти України, яку він, за даними слідства, вів за завданням російських спецслужб.

Наприклад, слідчі встановили, що Шарій допомагав готувати постановочні відеоролики, в яких російські спецслужби допитують українських полонених. Пізніше ці ролики, змонтовані Шарієм, росіяни використовували у дискредитації військово-політичного керівництва України, зокрема на міжнародній арені. Сам же Шарій ці ролики навіть публікував на власних інтернет-платформах, після чого звітував своїм кураторам з фсб про виконану роботу.

Крім цього, слідчі СБУ виявили, що Шарія залучили до негласної роботи на російські спецслужби, а завербував його кадровий співробітник 5-тої служби ФСБ Косенко. Саме ця так звана 5-та служба ще до початку повномасштабного вторгнення росії займалася підривною діяльністю проти України і збирала розвідувальну інформацію на території нашої держави.

Партія Шарія

У 2019 році була створена "Партія Шарія", яку навіть допустили до виборів до Верховної Ради влітку того ж року. Тоді його партія набрала трохи більше 2%, що, звісно, не дозволило їй пройти в парламент.

Проте, як кажуть, "шаріївці" відстрілялися під час місцевих виборах у 2020 році. Під час кампанії журналісти неодноразово підловлювали представників "Партії Шарія" на розповсюдженні агітматеріалів, де була зображена карта України без Криму. Тоді, на місцевих виборів, партія проросійського пропагандиста здобула шість мандатів в Одеській міській раді, сім мандатів у Харківській міськраді, а у Маріупольській – п’ять мандатів. Також по кілька депутатів вони "завели" до Миколаївської та Запорізької міських рад. Тоді ж стало відомо, що "Партія Шарія" фактично була союзником "ОПЗЖ" (нині забороненої в Україні), адже про це говорив навіть сам лідер останньої та за сумісництвом кум путіна Віктор Медведчук. "Партію Шарія" підтримувало навіть МЗС росії. Відеоролики Шарія з його проросійською риторикою, а також інтерв’ю з ним регулярно транслювалися на проросійських каналах, підконтрольних Медведчуку – "112 Україна", "ZIK" та "NewsOne", поки їх у лютому 2021 року не заборонили в Україні за рішенням РНБО в межах санкцій проти тодішнього нардепа від "ОПЗЖ" Тараса Козака, який був формальним власником цих телеканалів. Був Шарій і регулярним гостем різноманітних російських пропагандистських передач.

У вересні 2022 року "Партію Шарія" було остаточно заборонено в Україні. Причому рішення приймалось на самому високому рівні – за допомогою Верховного суду України. Причинами для заборони стали матеріали СБУ про причетність лідера політсили до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні, поширення антиукраїнської пропаганди щодо зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, підриву державної безпеки, пропаганди війни.

Як раніше писали ЗМІ, фінансові донори політичної партії Шарія пов’язані з родинним бізнесом колишнього заступника голови "Нафтогазу" Олександра Кацуби. На близькість родини Кацуб та блогера Шарія як мінімум вказує те, що дружина та мати Олександра Кацуби – Тетяна Гузенко та Наталія Гордієнко (Кацуба) – були у списку політсили Шарія під номерами №11 та 14 відповідно. Також Наталія Гордієнко очолювала харківський осередок партії Шарія.