Литвиненко Олександр Валерійович

Олександр Литвиненко народився 27 квітня 1972 року в місті Києві.

Першу вищу освіту за спеціальністю Прикладна математика здобув у 1994 році, закінчивши Інститут криптографії, зв’язку та інформатики Академії федеральної служби контррозвідки російської федерації. У 2009 році здобув другу вищу освіту за спеціальністю Правознавство у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Крім цього, Олександр Литвиненко у 2013 році закінчив Королівський коледж оборонних наук (RCDS) у Великобританії.

Кар’єра

З 1994 року та протягом наступних чотирьох років Олександр Литвиненко працював у Головному управлінні урядового зв’язку СБУ, маючи звання офіцера, а потім і старшого офіцера. У 1998 році Литвиненко переходить на роботу до Національного інституту стратегічних досліджень, де протягом наступних семи років зробив непогану кар’єру від старшого консультанта до першого заступника директора. Паралельно з цим за сумісництвом викладав в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка.

У 2005 році Олександр Литвиненко перейшов на роботу до Ради національної безпеки і оборони України. Протягом двох років змінив кілька керівних посад, будучи почергово керівником управління експертної комісії Департаменту державної безпеки апарату РНБО.

У 2007 році Литвиненка призначають заступником начальника Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення СБУ. За два роки він знову повертається до роботи в РНБО, обіймаючи посаду радника директора Інституту проблем національної безпеки при Раді РНБО.

Із 2010 до 2014 років Олександр Литвиненко був заступником директора Національного інституту стратегічних досліджень.

Керівні посади в РНБО та Службі зовнішньої розвідки

26 березня 2024 року президент призначив Олександра Литвиненка секретарем Ради національної безпеки та оборони. Сам Литвиненко за великими рахунком повністю знайомий з роботою цієї структури, адже після Революції Гідності, з початком війни на Донбасі навесні 2014 року Литвиненко був заступником секретаря РНБО. Після перемоги Революції Гідності він також пройшов люстрацію, оскільки без цього тоді не могли призначити на керівні посади у державі. На посаді заступника секретаря РНБО Литвиненко працював повну каденцію тодішнього президента України Петра Порошенка. Причому навіть після того, як очільником держави став Володимир Зеленський, у 2019 році, Литвиненко ще деякий час продовжував обіймати посаду заступника секретаря РНБО, поки у серпні 2019 року він не став директором Національного інституту стратегічних досліджень.

Проте чинний очільник держави Володимир Зеленський оцінив професійні якості Олександра Литвиненко, адже вже у 2021 році його було призначено головою Служби зовнішньої розвідки України. На цій посаді Литвиненко пропрацює якраз до 26 березня 2024 року, тобто до призначення секретарем РНБО.

Загалом Олександр Литвиненко має неабиякий досвід у роботі різноманітних спецслужб. Наприклад, та ж Служба зовнішньої розвідки (СЗР), яку майже три роки очолював Литвиненко, своїм пріоритетом ставить розвідку в політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній сферах. Крім цього, СЗР має у своєму штаті чи поза ним дуже багато різноманітних агентів, як в Україні так і за кордоном. Але найголовніше, що саме Служба зовнішньої розвідки відповідає за систему інформаційно-аналітичного забезпечення інформацією розвідки вищих органів державної влади України. І всім цим майже три роки керував саме Олександр Литвиненко.

До речі, влітку 2021 року, коли президент Володимир Зеленський після призначення Олександра Литвиненка головою СЗР представляв його колективу цього відомства, то зазначив: "Дуже багато зробили під його керівництвом в Інституті стратегічних досліджень. Дійсно з великою повагою ставлюся до пана Литвиненка. Він – досвідчена і шанована людина, професіонал з чудовою репутацією".

Олександр Литвиненко має звання генерал-майора.

Зв’язок з родиною Єрмака

Сам Олександр Литвиненко навіть публічно не заперечував, що більше 20 років знайомий з деякими членами родини чинного очільника Офісу президента Андрія Єрмака. Наприклад, в одному з інтерв’ю у 2020 році Литвиненко розповідав, що знає брата Єрмака – Дениса ще з початку 2000-х років. Більше того, коли Литвиненко протягом 2014-2019 років був заступником секретаря РНБО, Денис Єрмак був у нього позаштатним радником.

Вже після того, як Литвиненко став директором Інституту стратегічних досліджень у серпні 2019 року, за місяць він взяв на роботу Дениса Єрмака до адміністративно-господарського відділу, а згодом той вже став радником Литвиненка. Втім, навесні 2020 року Денис Єрмак звільнився з Інституту. До речі, Олександр Литвиненко запевняв тоді, що Андрій Єрмак не просив його влаштувати на роботу свого брата Дениса.

Що казав про війну України з росією 

Олександр Литвиненко спрогнозував напад росії на Україну ще у 2013 році. Тоді, під час своїх лекцій, будучи заступником директора Національного інституту стратегічних досліджень, Литвиненко підкреслював, що російську стратегічну культуру характеризує чітке розуміння цілей.

"В українському випадку ми чітко бачимо, чого вони від нас хочуть. "Ми одін народ". Що це означає? Ми мусимо бути однією державою, яка керується з Москви. Ну, може, двома державами, але щоб керування з Москви. Все ясно, все зрозуміло, ніяких питань немає. Нас чекає дуже жорстке зіткнення", – говорив Литвиненко.

У своїй колонці для одного з видань восени 2023 року Литвиненко писав, що, на думку путіна, після того, як не вдалось підкорити усю Україну за три дні, кремль вже пройшов точку неповернення у відносинах із Заходом.

"Вороття немає, путін може лише тріумфально перемогти, або нищівно програти. Він переконаний, що повернути Україну та решту "історичних російських земель" й відновити імперію можна лише у межах глобального перерозподілу світу. Такий перерозподіл може тривати 10-15 років, супроводжуватись конфліктами різного масштабу і інтенсивності, можливо із використанням ядерної зброї", – писав Литвиненко.

Також він висловлювався загалом щодо цілей путіна: "Цілі незмінні. путіну потрібно стільки території України, скільки він зможе отримати, бо для росіян йдеться про "возвращение исконно русских земель".

У січні 2024 року Олександр Литвиненко написав статтю для журналу The Economist, де він розповідав про те, що росію можна стримати, наприклад, якщо якнайбільше країн світу підпишуть безпекові угоди з Україною. Ця стаття вийшла після того, як 12 січня 2024 року таку безпекову угоду з Україною підписала Великобританія. До речі, 8 січня 2024 року Олександра Литвиненка на той час ще очільника Служби зовнішньої розвідки було включено до делегації, яка проводила переговори щодо безпекових угод між Україною та іншими країнами. Саме до цієї делегації входили очільники різноманітних українських спецслужб та інших органів, а очолював делегацію голова Офісу президента Андрій Єрмак.

Родина та статки

Звісно, як і личить справжньому працівнику спецслужб, про родину Олександра Литвиненка нічого невідомо. В офіційній біографії вказано, що він має дружину, сина та доньку. Про статки чинного секретаря РНБО теж нічого невідомо – у системі декларацій НАЗК його звіту про майно немає.