Данілов Олексій Мячеславович

Профіль у Facebook

Канал у X (Twitter)

Сторінка Wikipedia

Олексій Данілов народився 7 вересня 1962 року в місті Красний Луч (нині — Хрустальний) Луганської області.

Освіта

За першою освітою Олексій Данілов – ветеринар, закінчив у 1981 році радгосп-технікум у місті Старобільську на Луганщині. Наступні два роки прослужив у лавах радянської армії, після чого знову повернувся до навчання. Наприкінці 1990 – початку 2000-х років Данілов отримав у Луганську відразу три дипломи: вчителя історії, менеджера та юриста.

Кар’єра та політична діяльність

Першу роботу Олексій Данілов обрав за фахом. Після закінчення технікуму влаштувався на завод фруктово-мінеральних вод міста Ворошиловград (нинішній Луганськ). Тут він працював у підсобному господарстві. Вже після демобілізації продовжив роботу ветеринаром. До 1987 року працював у зоокуточку, який розташовувався в парку 1 травня в Луганську.

Наприкінці 80-х Данілов із партнерами створив кооператив, який називався "Білий лелека". Потім вони заснували мале приватне підприємство "Віра", а в 1991 році на першому аукціоні, який публічно проводився в Луганську, купили обʼєкт під назвою "Донецькі Зорі".

Олексій Данілов – старожил української політики. Свою кар’єру він розпочав у 1994 році одразу з посади мера Луганська, що фактично в подальшому й визначило його життєвий шлях. На той час він був наймолодшим главою міста в Україні.

Щоправда, Данілов пробув на посаді неповний термін. За три роки його змістили депутати міської ради. Офіційна версія – фінансові маніпуляції, однак, за словами самого Данілова, СБУ завела справу на його дружину, мовляв, за те, що підприємство, де вона працювала, намагалося продати протерміноване дитяче харчування, хоча його здали на перероблення.

До речі, в 1996-1997 роках Данілов встиг побути в лавах Соціал-демократичної партії України (об’єднаної). Рік по тому, як Данілов вийшов із партії, СДПУ (о) очолив кум путіна Віктор Медведчук.

Після того, як Данілова змістили з посади мера, він у 1998 році вперше самовисуванцем балотувався до Верховної Ради по Луганській області. Але тоді набрав 16,4% голосів й офіційно програв вибори іншому самовисуванцю Олександру Борзих, за якого віддали свої голоси 19,5% виборців.

Сам Данілов переконаний, що ті вибори він виграв. Однак тоді команда бізнесменів і політиків Олександра Єфремова та Віктора Тихонова, які згодом стануть одними з головних облич "Партії Регіонів", переписала результати на всіх ділянках у Луганському сільгоспінституті. Тому переможцем став Борзих.

Загалом у Данілова з Єфремовим довга й складна історія взаємостосунків, які не склалися майже одразу, з того моменту, коли обоє намагалися на початку 90-х створити спільний бізнес – регіональний банк у Луганській області.

"Ми з ними були умовними партнерами протягом двох років. Банк замислювався як комерційний проєкт, але прибутку не було. А потім я запитав: "Хлопці, а де ж бізнес?". Ось тут і почалися мої проблеми з Єфремовим. Усе починається або з грошей, або з жінок. У нашому випадку це були гроші", ­– так згадував Данілов початок конфлікту з Єфремовим.

Із 1999 до 2002 року Олексій Данілов робить умовну паузу в політиці та викладає на кафедрі менеджменту Східноукраїнського національного університету в Луганську. Хоча

в 2000 році був радником нардепа, голови Комітету Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва Михайла Бродського, з яким він познайомився, будучи мером Луганська.

Згодом він стає членом і навіть заступником голови політичної партії "Яблуко", яку заснував Бродський. А в 2002 році йшов від цієї партії до парламенту, однак безуспішно. Цей час сам Данілов називає "романтичним періодом у сенсі політик".

Олексій Данілов не полишав спроб знову повернутися в крісло мера Луганська. В 2001 році заснував громадську організацію "Луганська ініціатива", яка реалізовувала різні корисні проєкти в місті та головою якої був до 2005 року. Однак за день до голосування на виборах міського голови суд знімає Данілова з виборів.

На президентських виборах 2004 року він став головою луганського штабу кандидата Віктора Ющенка. Менше року, з 4 лютого до 8 листопада 2005-го, очолював Луганську облдержадміністрацію. 

В наступному році у списку "Блоку Юлії Тимошенко" став народним депутатом. Щоправда, пробув ним недовго – через політичну кризу в Україні президент Ющенко розпустив парламент та оголосив позачергові вибори в 2007 році. На них пішов і Данілов, однак на цей раз від "Партії вільних демократів", яка раніше називалася "Яблуко". Потрапити до парламенту знову його не вдалося.

Із 2007 до 2014 року Олексій Данілов дещо зник із політичного радару України. В одному з інтерв’ю він розповів, що в цей час займався власними проєктами. Наприклад, реалізовував проєкт "Державні зібрання України". Великим тиражем були опубліковані декілька томів книг, що містять колекції та каталоги провідних музеїв України.

Фото: Бабель

Політичний шлях Олексія Данілова, певною мірою, унікальний. За свою кар’єру, яка почалася з Луганська, він бачив розквіт і падіння бізнесових кланів Донбасу, "Партії Регіонів" і політиків різного штибу. Своїми спогадами він поділився свого часу в інтерв’ю виданню "Бабель". Зокрема там згадував, що передрікав завершення епохи регіоналів ще задовго до Євромайдану.

Після початку російсько-української війни в 2014 році Данілов заснував у Києві громадську організацію "Суспільне око", свого роду аналітичний центр, який займається інформаційними технологіями, їхнім використанням у сфері державного управління, технологіями BigData, BI-платформами й іншими IT-інструментами для аналітики та прогнозування.

Фото: Бабель

Цей проєкт Данілов заснував спільно з колишнім секретарем РНБО (2006-2007) і ексспіввласником корпорації "Індустріальний союз Донбасу" Віталієм Гайдуком. Подейкують, що "Суспільне око" робилось під Юлію Тимошенко. Однак, коли в 2019 році лідером президентської кампанії став Володимир Зеленський, то Гайдук і Данілов почали шукати виходи на його команду.

Із майбутнім президентом Олексій Данілов познайомився на презентації проєкту. Тоді оточення Зеленського сприйняло "Суспільне око" двояко. Тодішній член "ЗеКоманди" Олександр Данилюк виступав за його впровадження, а Андрій Богдан (екс-керівник ОП) – проти. У результаті, на виборах штаб Зеленського систему активно не використовував. Однак це дало Данілову змогу знову повернутися у велику політику та державне управління. Данилюк, який став секретарем РНБО після перемоги Зеленського, запросив Данілова до Ради як свого заступника. У вересні 2019 року Данилюк пішов у відставку, і його місце зайняв сам Данілов. Він також став керівником Національного координаційного центру кібербезпеки.

Рада національної безпеки і оборони на чолі з Даніловим є одним із головних ньюзмейкерів як в довоєнні часи, так і після початку повномасштабного російського вторгнення. Серії санкцій проти "контрабандистів" і "злодіїв у законі" в 2021 році не раз підривали інформаційний простір і піднімали рейтинг правлячої команди. Більш відомим секретар РНБО став завдяки введенню санкцій проти кума путіна Віктора Медведчука. Тоді під обмеження потрапили спочатку телеканали з його орбіти, потім він сам і його найближче оточення разом із бізнесом.

Вже під час великої війни Данілов не раз ставав фронтменом доленосних рішень РНБО, а також одним із головних спікерів влади, якому доводилося коментувати найбільш резонансні теми.

Наприкінці березня 2024 року Президент України Володимир Зеленський звільнив Олексія Данілова з посади секретаря Ради національної безпеки й оборони. Причини відставки не вказуються, проте це сталося майже одразу після одного із скандальних висловлювань Данілова.

Так, говорячи про пропозицію Китаю про мирні переговори з росією за умови залишення їй захоплених територій України, він заявив, що наша країна сама вирішуватиме свою долю. Водночас Данілов "пікантно" спотворив ім’я спецпредставника Китаю у справах Євразії Лі Хуея, який нещодавно відвідав Київ.

"Щодо Лі Хуея, я хочу всім нагадати: без нас ніхто нашу долю вирішувати не буде. Ми не дозволимо нікому, жодній країні, без нас, без волі нашого народу щось там вирішувати. І всі спроби, як і спроби нам диктувати якісь умови – ми надто дорого заплатити за те, що маємо право сидіти за столом та маємо право розуміти, який має бути мир… Я не розумію, хто може нашими територіями, нашими землями отак брати і розкидуватися. Тому що якомусь Х*ї, я перепрошую, прізвище як там, або ще комусь там (здалося), що вони мають це вирішувати", – сказав Данілов в ефірі телемарафону.

Секретар РНБО проти, щоб "усякі Хуї" розкидалися нашими землями.
Так Данілов розкритикував ідеї спецпредставника Китаю щодо Євразії Лі Хуея щодо "врегулювання конфлікту".

"Я не розумію, хто може нашими територіями, нашими землями так брати та розкидатися. Тому що якомусь Хуї ⬇️ pic.twitter.com/6ScI6qFwN5

— Червона Калина (@SvetlanaValent8) March 20, 2024

Сім’я

Олексій одружений на Людмилі Даніловій, яка займається бізнесом. Подружжя виховало чотирьох дітей та вже вісім онучок.

Критика

Вже в часи повномасштабної війни Олексій Данілов піддався незначній критиці з боку громадськості. Причиною стала його молода онука та співачка Маша Данілова. Дівчина влітку 2023 року випустила кліп на свою сольну пісню, який презентувала з розмахом. Кліп Маші продемонстрували на величезному екрані торгівельно-розважального центру просто в центрі столиці. За неперевіреною інформацією, трансляція відео коштувала близького мільйона гривень. Данілова заявила, що сама фінансує свою карʼєру.

Декларація

Найсвіжіша декларація Олексія Данілова, яку можна знайти в мережі, датується 2020 роком. Тодішній секретар РНБО задекларував бібліотеку, яка налічує понад 20 тис. примірників книг, а також галерею з майже 500 порцелянових статуеток та 102 картин.

Готівкою на той момент він зберігав 80 тис. грн і 36,5 тис. доларів. Сам Данілов володів чималим переліком нерухомості: двома квартирами (352,3 кв. м. і 203,9 кв. м.) з машиномісцем (9,3 кв. м.) у Києві та будинком (446 кв. м.) із земельною ділянкою (3 160 кв. м.) в селі Мархалівка Київської області.

Дружина екс-секретаря РНБО володіє автівкою Lexus RX 350 (2012 року випуску) та акціями ПрАТ "Київський деревообробний комбінат" на 1,2 млн грн.

За 2020 рік Данілов отримав майже 719 тис. грн зарплатні (в місяць в середньому близько 60 тис. грн), а його дружина Людмила – 152 тис. грн.

Ключові цитати

Про нібито напруженість у відносинах між Президентом Володимиром Зеленським та Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним: "Я не підтверджую, що будь-які такі речі, які сьогодні артикулюються в ЗМІ, є реальними".

Про контрнаступ у 2023 році. Данілов визнав, що плани були "надто оптимістичними". Він додав, що старі "підручники" з війни, зокрема натівські, "треба відправити назад в архів", оскільки "такої війни, як у нашій країні, ще не було – ні у XX, ні в XXI столітті". Водночас екс-секретар РНБО резюмував: "Я можу сказати точно, що ми не зупинимося. Ми продовжимо боротися за нашу свободу, за нашу незалежність".

Про можливість перемовин із росією: "Ні до яких перемовин Путін не готовий. Путін чи його оточення роблять ці заяви, щоб знизити підтримку нашої країни. Вони запускають ці фейки, що нібито готові до перемовин. (…) Бо перемовини, які пропонує Російська Федерація, доволі прості, - це наша капітуляція. Ми не можемо собі дозволити капітулювати перед країною, яка ще 24 лютого почала нас нищити".

Про ймовірні втрати України на полі бою, про які заявляли західні ЗМІ: "Те, що стосується втрат, це не відповідає дійсності. У нас не було такого війська, щоб говорити про втрати у 70 тис. військових".

Про екс-радника ОП Олексія Арестовича. Арестовича Данілов вважає "аферистом", який просуває російською мовою російські наративи. "Саме вони цієї миті волають про "провал" контрнаступу, натякають на необхідність перегляду цілей війни (і це вже не вихід на кордони 1991 року), роздають поради як воювати ЗСУ, видають фальшиві інсайди про "конфлікти" серед військово-політичного керівництва, закликають прийняти "хороших руських" і зрештою натякають, що з росією необхідно домовлятися".

Про третю світову війну: "Третя світова війна почалася в 2008 році, коли російська федерація напала на Грузію, забрала частину території. Потім була ситуація лютого 2014 року. Просто вона (війна) знаходилась в такому "прихолодженому" стані, а зараз перейшла в активну стадію. В гарячу фазу вона перейшла 24 лютого 2024 року. А те, що зараз відбувається на території Ізраїлю, на території інших країн – це вже наслідки. Більш того, я впевнений, що це не остання війна, які ми будемо найближчим часом з вами спостерігати. Світ прийшов у великий рух… І дуже багато буде зараз залежати від того, як швидко можна буде ставити крапку в цьому питанні, щоб вона, не дай Боже, не розповзлася по всьому світу".

Про розвал росії: Олексій Данілов переконаний, що в нинішньому вигляді РФ як державне утворення не існуватиме, і світ має до цього готуватися. Він також наголосив, що Кремль не може контролювати таку велику територію, оскільки немає такої можливості. "Ситуація може перерости в дуже вибухонебезпечний процес, який буде абсолютно неконтрольованим".

Про Telegram. Данілов заявив, що не користується месенджером Telegram, бо вважає його дуже небезпечним та вразливим. "Головна загроза діяльності певної групи Telegram-каналів – це анонімність їхніх власників і відсутність будь-якої відповідальності за розповсюдження неперевіреної, сфальшованої і свідомо маніпулятивної інформації. З врахуванням цих особливостей, російський режим широко використовує Telegram-майданчики з метою спроб дестабілізації українського суспільства".