Будівельний ринок України на порозі змін
11 березня Кабмін призначив нового керівника Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ). Ним став Юрій Васильченко, який до цього обіймав посаду заступника начальника одного з управлінь ДАБІ. Це призначення стало однією з небагатьох досить добре прогнозованих подій в будівельній галузі. Однак дуже висока ймовірність того, що він стане останнім керівником ДАБІ і саме в зв'язку з цим увійде в історію вітчизняної будівельної галузі.
Нагадаю, що рішення про ліквідацію ДАБІ прийнято президентом, про що він публічно заявив 5 березня. Президент України Володимир Зеленський висловився доволі чітко: "Буде створено орган паралельний, а не просто ліквідують. Ви ж знаєте, що ДАБІ – це один з найбільш корумпованих органів. Я думаю, що протягом двох тижнів питання буде закрите". А незадовго до цього, 21 лютого, перший заступник керівника Офісу президента Сергій Трофімов в інтерв'ю "Укрінформу" заявив, що ДАБІ – це корупційна структура, яка піддається реформуванню тільки за допомогою ліквідації і займатися єю буде віце-прем'єр-міністр – міністр розвитку громад та територій Денис Шмигаль. А вже 4 березня Д. Шмигаль був затверджений парламентом на посаді прем'єр-міністра України.
Те, як може проходити ліквідація найбільшого будівельного регуляторно-наглядово-ліцензійного органу, в якому вигляді і з якими наслідками це може відбуватися, обговорювали на круглому столі "ДАБІ: реформа чи оптимізація", який проходив в "Укрінформі" 11 березня.
Склад учасників був дуже представницьким. Модерував захід президент Конфедерації будівельників України (КБУ) Лев Парцхаладзе, з доповідями виступали народний депутат і представник уряду в парламенті Олена Шуляк, президент Національної спілки архітекторів України Володимир Гусаков, президент Всеукраїнського союзу виробників будматеріалів Іван Салій, віце-президент КБУ Анатолій Беркута, виконавчий директор асоціації "Український центр виробництва сталі" В'ячеслав Колісник, голова ГО "Разом проти корупції" Оксана Величко, виконавчий директор BRDO Олексій Дорогань та ін. Всього ж свої думки щодо можливих шляхів реформи ДАБІ висловили понад 20 учасників заходу.
Всі виступаючі були єдині в тому, що ДАБІ треба реформувати, тому що подібний "монстр" не просто не влаштовує всіх учасників будівельного ринку, а є одним з основних факторів корупційного тиску на забудовників, і тому без змін - якщо, звичайно, думати про розвиток галузі - не обійтися. Анатолій Беркута навів порівняння по введенню в експлуатацію обсягів будівництва в минулому році до далекого 1986 році. Різниця ... в 15(!) разів на користь минулого! І багато в чому це наслідок якраз корупційної складової.
Якщо в питанні боротьби з корупцією учасники круглого столу були єдині, то ось щодо шляхів реформування ДАБІ думки розійшлися до полярних: від "давайте її залишимо, треба тільки поміняти кадри, адже корупція - це люди" до "ДАБІ треба терміново ліквідувати, бо корупція носить системний характер і люди тут вторинні".
Оскільки завдяки представнику Кабміну в парламенті мій виступ також стало частиною обговорення, то наведу його основні тези в аргументацію позиції "за" ліквідацію ДАБІ в тому вигляді, в якому вона зараз існує.
- Є два базові підходи до формування органів виконавчої влади - галузевий і функціональний.
- Тільки при галузевому підході можлива ситуація, коли один і той же орган є і джерелом створення нормативно-правових актів, і наглядовим органом, контролюючим їх виконання господарюючими суб'єктами, і ліцензіатом, і останньої арбітражної інстанцією в одній особі. Саме через подібну концентрацію повноважень в одному органі і виникає корупція, яка є невід'ємною частиною системи прийняття будь-яких управлінських рішень. Будь-яких, бо якщо сам себе контролюєш, то що/хто завадить на цьому наживатися?
- Оскільки Україна поступово переходить до функціонального підходу при формуванні органів виконавчої влади, то ДАБІ повинна бути ліквідована, а її нинішні функції частково скасовані і частково передані як мінімум трьом різним інституціям.
- Скасовані функції стосуються погоджень вже зібраного пакету документів, необхідних для початку будівництва, а саме рішення про таке повинно стати автоматичним і фіксуватися на рівні органів місцевого самоврядування.
- Функції ліцензіата для будкомпаній повинні бути передані окремому органу, який тільки цим і буде займатися, а його чиновники нестимуть персональну відповідальність і виступати співвідповідачами в судах, якщо позивач подасть в суд на будкомпанію.
- Функції технічного нагляду за ходом будівельних робіт треба передати окремому новоствореному органу.
- Державна ж експертиза будівництва повинна бути частиною системи захисту прав споживачів, і її функції слід відокремити від технічного нагляду за будівництвом.
- Для здійснення такого поділу потрібно внести зміни в чинне законодавство, яке не дозволяє ліквідувати орган виконавчої влади без передачі всіх його повноважень іншим органам. Якщо цього не зробити, наслідки "механічної" реорганізації ДАБІ можна буде порівняти за недолугістю і навіть шкідливостю для будівельної галузі з ліквідацією санітарно-епідеміологічної служби в 2014-2017 рр. Коли і СЕС знищили, і всю систему санітарно-епідеміологічного контролю разом з нею. Зміни повинні бути екологічні, раціональні і носити системний, а не винятковий характер.
Будівельний ринок України на порозі змін. І в який бік вони будуть спрямовані, зараз залежить від Кабміну Д. Шмигаля. Позитивні зміни на ринку цілком здатні дати "чарівний пендель" розвитку економіки. Тому що на кожне нове робоче місце в будівельній галузі створюється до десятка робочих місць в суміжних галузях і сфері послуг. А розвиток внутрішнього ринку взагалі неможливий без розвитку будівництва. Розвинений внутрішній ринок, в свою чергу, це той інструмент, який дозволяв і дозволяє цивілізованим країнам набагато легше переживати будь-які економічні кризи, ніж країнам третього світу.
