Телефонна розмова між Шольцем і Путіним: багато галасу майже з нічого

На мій погляд телефонна розмова між канцлером ФРН Шольцем і Путіним не матиме якогось впливу на майбутній переговорний процес про завершення війни між Росією і Україною. На чому ґрунтується такий мій висновок?

По-перше, реальні переговори про умови завершення війни в Україні в Кремлі збираються вести лише з Трампом та його повноважними представниками. Європейських лідерів Путін сприймає як "маріонеток США". Він про це прямим текстом сказав на нещодавньому Валдайському форумі. Схоже, що для Путіна це не тільки пропагандистська формула. Він дійсно так думає.

По-друге, треба брати до уваги, що Шольц допрацьовує на посаді канцлера ФРН останні місяці. Німеччина швидко крокує в напрямі дострокових парламентських виборів, після яких з дуже високою вірогідністю в ФРН буде новий Уряд з новим канцлером. Це чудово розуміють і в Кремлі, тому не збираються вести якихось серйозних переговорів з Шольцем.

Навіщо тоді в Кремлі погодились на цю розмову? Це зроблено для пропагандистського і певною мірою політичного ефекту. Пропагандистськи це демонстрація слабкого європейського лідера, який намагається домовлятися з Путіним про мир. На фоні Шольца Путіну легко виглядати потужним, жорстким і непоступливим. З політичної точки зору для Кремля це прелюдія до майбутніх мирних переговорів з Трампом або його представниками, а також фіксація своєї початкової переговорної позиції.

А навіщо ця розмова Шольцу? Думаю, що канцлер ФРН теж чудово розумів, що Путін не буде вести з ним переговори про завершення війни в Україні. Для Шольца є важливим суто внутрішньополітичний і передвиборний ефект цієї розмови. Перед майбутніми парламентськими виборами в ФРН він позиціонує себе як "миротворець", намагаючись підлаштуватись під настрої значної частини німецьких виборців. Врешті решт це гарний піар-спосіб привернути до себе інформаційну увагу і в Німеччині і в усьому світі. В даному випадку важливим є не результат, а формальна подія як гучний інформаційно-політичний привід. З високою вірогідністю в такому ж "миротворчому" стилі Шольц буде діяти і на саміті "Великої двадцятки" (G-20). Там він буде розмовляти про мир перш за все с лідером Китаю, а також з іншими учасниками саміту.

Шольц відпрацьовує свій егоїстичний передвиборний інтерес. Ця розмова жодним чином не сприятиме миру в Україні. Скоріше навпаки – своїми псевдо-миротворчими маневрами Шольц трохи підіграв Путіну. І, як це не парадоксально, саме в цьому я бачу єдиний позитивний ефект цієї розмови. Цей "діалог" між Шольцем і Путіним знов підтвердив, що російський диктатор не змінився, він не хоче мирних компромісів, він прагне домовлятись на своїх умовах. До справжнього миру Путіна треба примушувати, а не вмовляти. Але над цим має замислитись вже Трамп. Інакше він повторить помилки Шольца.