Повітря замість політики: кремлівський блеф і ризики для Європи

Абсолютна дурість. Бо у Путіна немає механізмів впливу, він блефує, а Дональд їсть, бо загнаний в кут. І в цей момент хтось каже йому, що допоможе з проблемою, за яку вже авансом просить розрахуватися. Схема діє.

Далі залишилось ще, щоб Трамп пообіцяв Сі – у випадку нападу на Тайвань не приходити на допомогу. І от – коло замкнулося. І – зустріч на трьох в Шеньчжені у листопаді. І одразу три "мюнхенські змови" за одним столом. Без урахування інтересів України, Ірану і Тайваню. Реально?

От так виглядає ідеальне бачення Москви.

Але я не дуже вірю, що в стратегічних інтересах Китаю аж так піднімати Росію. Бо для нього це в середній перспективі виростити конкурента за вплив. Особливо на Європу.

Європу хочуть отримати (і доїти) всі троє. І от питання, чи розуміє це Лє Пен чи якась недальноаидна фрау з Німеччини, яка розповідає, як треба підтримувати стосунки з Росією? У мене відчуття, що не дуже.

Проблема Європи – не в нинішній організаційній слабкості. А в перспективі тотальної слабкості. Коли до влади прийдуть популісти, які не будуть готові стріляти, зате проповідуватимуть "заглядання в очі" Путіну, Сі чи Трампу. Ми це проходили, знаємо, чим закінчується.

Але у нас зараз немає іншого виходу, як бити у дзвін і будити Європу. Вони – як ми у 2021 році. Ми тоді не дослухались до попереджень. Можливо, вони все ж виявляться розумнішими.