Перемога, яку не видно в цифрах і на мапах

Аби такий-перетакий Трамп не був правий, кажучи "Україна вже фактично перебуває в поразці" – треба перестати мислити перемогу категоріями територій.

Бо якраз у категоріях територій Трамп, безсумнівно, правий: ми міцно сидимо в поразці, маючи мінус 20% територій, утрачених назавжди. Якщо цим узялися оцінювати – то так, Трамп убивчо правий.

Саме тому перемогу й НЕ МОЖНА міряти територіями – бо в цьому питанні наша війна однозначно безпереможна. Навіщо самих себе заганяти в поразковість – якщо поняття перемоги насправді-то полягає в абсолютно інших критеріях.

Ми вистояли, ми збереглися як держава, ми ніколи не будемо окуповані чи поглинуті, ми все одно рухаємося до членства в ЄС, ми на 5 років заштупорили путіна в донбаському місиві, ми втримали південно-східні міста-мільйонники, ми прогриміли на весь світ як героїчна нація, ми утвердили українську національну ідентичність, ми очистилися від радянсько-російської топоніміки й спадку, ми даємо тягла ядерній державі, ми палимо її флот і техніку, ми б’ємо на 1000 км углиб ворога – у нас СТІЛЬКИ ПЕРЕМОГ, що пора перестати оцінювати її територіяльно.

Аби не заганятися в відчуття поразки – треба всього-навсього змінити оптику поглядів на те, чим насправді є цивілізаційно-екзистенційна перемога – тим паче, коли у нас є стільки всього, що, власне, й є перемогою.

Щоби Трамп не був правий – треба міряти перемогу не каменююччям і глиноземом, а здобутками значно важливішими й вищими.