Вища освіта по-новому: до чого тепер готуватися студентам

Позиція міністерства освіти

За словами міністра освіти Оксена Лісового, прийнятий Верховною Радою закон є складовою комплексної трансформації системи вищої освіти, яку в Україні було розпочато заради підвищення якості освіти в університетах. Він також додав, що ключова ідея цього закону — створити більше можливостей і дати більше свободи студентам. Наприклад, самостійно регулювати темп і тривалість навчання, а також, за потреби, змінювати спеціальність після року чи півтора навчання.

"Водночас закон посилює автономію університетів. Заклади зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення встановлених стандартом компетентностей з нерегульованих спеціальностей, – зазначив Оксен Лісовий. – Стандарти вищої освіти оновлюватимуться впродовж наступних місяців, що вже давно на часі. А в цих стандартах з’явиться більше вибірковості, що зрештою збільшить конкуренцію в університетах – кращі викладачі з інноваційними курсами отримають більше можливостей, а студенти – вищу якість”.

Тепер розглянемо, які ж зміни очікують на студентів та абітурієнтів.

Можна перестрахуватися від зміни факультетів

Найбільша зміна, яка торкнеться здобувачів вищої освіти, стосується того, що вони зможуть обрати спеціальність лише після року навчання або взагалі через півтора. Наприклад, тим, хто під час вступу до вузу на 100% не визначився, яку спеціальність хоче опанувати, можна буде вступити на міждисциплінарну програму. Скажімо, це буде програма "Соціальні науки”, а вже у ній матиметься кілька спеціальностей: Соціологія, Соціальна робота та Політологія. І вже за рік-півтора студент, розуміючи, що йому, наприклад, близька спеціальність Соціологія, може її обрати і продовжити навчання.

Тобто, таким чином, у багатьох студентів зникне потреба переводитися у подальшому з одного факультету на інший. Адже часто буває так, що абітурієнт вступив на певний факультет, але, провчившись рік-два, зрозумів, що він йому не підходить, тому потім доводиться переводитися на інші факультети. Тому тим, хто з самого початку вагається, можна буде просто обрати саме міждисциплінарну програму. Проте ті, хто вже під час вступу до вишу на 100% визначився, яка йому спеціальність потрібна, можуть вступати одразу на неї.

Студент сам обирає навчатися 3 роки чи 6-8 років

Ті, хто навчаються на платній основі, матимуть неабиякі преференції, а саме – зможуть вирішувати, закінчити їм чотирирічну програму бакалаврату за три роки, або обрати більш довге навчання на 6-8 років, паралельно суміщаючи його з роботою. Головне, щоб студент закінчив 240 кредитів ЄКТС (Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система, де обсяг одного кредиту складає 30 годин). Тобто зараз бакалаврат закінчують, маючи 60 кредитів на рік, а за чотири роки їх набігає потрібних 240 кредитів. З прийняттям нового закону ці 240 кредитів ЄКТС можна розбити, отримуючи 30 або 40 кредитів на рік, і таким чином навчатися 6 чи 8 років відповідно.

Стане більше аудиторних занять

Якщо наразі в одному кредиті ЄКТС (30 годин) більшість занять віддані на самоопрацювання, то з прийняттям нового закону, буде мінімально визначена кількість занять в аудиторіях лекційно чи практично. Якщо брати один кредит ЄКТС, що містить 30 годин, то 10 із них в обов’язковому порядку тепер мають бути з викладачем, тобто в аудиторії, якщо студент закінчує рівень бакалавра. Якщо йдеться про магістра, то з 30 годин 8 мають бути з викладачем.

Вибіркові курси для регульованих та нерегульованих спеціальностей

Однією з важливих змін буде кількість вибіркових курсів для регульованих та нерегульованих спеціальностей. Для початку роз’яснимо, що до регульованих спеціальностей належать ті, без яких не може бути доступу до регульованих професій. Простіше кажучи, це особливо відповідальна робота. Зокрема правнича сфера, атомна енергетика, медицина, військова служба. Вимоги до освітньої діяльності з підготовки фахівців за такими спеціальностями посилюються, а тому вони називаються регульованими.

Отже, якщо зараз на регульованих спеціальностях можна розраховувати на 25% курсів на вибір, то з прийняттям нового закону, на вибір буде усього 10% таких курсів. Разом з тим на нерегульованих спеціальностях, а це такі, як, наприклад, філологія, та фінанси, кількість вибіркових курсів збільшиться з нинішніх 25% до 50%.

Для таких регульованих спеціальностей як право, медицина, правоохоронна діяльність тощо будуть детально визначені вимоги до компетентностей та результатів навчання. Для цих спеціальностей передбачено державні кваліфікаційні іспити.

Загалом за словами віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, прийнятий парламентом закон адаптує українську освіту до європейських стандартів. Мовляв, у топових закладах вищої освіти Європи студенти навчаються саме за такою системою.