Чи може Ірина Верещук стати міністром оборони України

Про необхідність відставки Резнікова в Україні активно говорять ще з січня. Саме тоді розгорівся дуже гучний скандал навколо закупівлі продуктів харчування для ЗСУ. Тоді з'ясувалося, що відомство Резнікова купляло для армії яйця по 17 грн за штуку, в той час, коли роздрібна ціна на цей продукт у Києві складала більш ніж вдвічі менше – 7 грн. Така ж ситуація була і з іншими продуктами.

На початку лютого, в якості головної кандидатури на заміну Резнікову розглядався чинний керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов. Принаймні про таку можливість публічно заявляв голова фракції "Слуга народу" у парламенті Давид Арахамія. Втім, згодом скандал навколо закупівель для військових почав потроху згасати і ця тема відійшла на другий план. Але час від часу про відставку чинного міністра оборони все ж таки згадували, і врешті ця тема знову стала актуальною.

Днями УП повідомила, що президент Володимир Зеленський мав розмови на предмет перспектив очолити Міноборони з віце-прем’єр-міністром з питань відбудови України Олександром Курбаковим та з міністром з питань стратегічних галузей промисловості Олександром Камишіним.

Про результати цих "співбесід" офіційно, звісно, ніхто не повідомляв, але в ЗМІ та соцмережах пишуть, що обидва від перспектив очолити Міністерство оборони відмовилися. І таке рішення аж ніяк не дивне. В нинішніх умовах Міністерство оборони – місце, де можна легко остаточно поховати свою політичну кар'єру. Враховуючи повномасштабну війну, яка триватиме ще вочевидь довго, величезну увагу суспільства прикуту до збройних сил, а також масштаби забезпечення ЗСУ в умовах війни, уникнути нових скандалів із закупівлями буде вкрай складно. Так само і будь-які проблеми з постачанням військових, а вони обов'язково будуть, ляжуть негативном саме на міністра оборони.

Та, власне, і Буданов, про якого знову згадують як про можливого нового міністра, хоч і має цілком очевидні великі політичні амбіції, навряд прагне ризикувати тим, що має на посаді голови розвідки.

Втім, є кандидатуру на посаду Міністра оборони, яку вочевидь велики ризики такого призначення не лякають. Ірина Верещук ніколи особливо не приховувала, що не проти очолити Міноборони, а її сьогоднішній пост у соцмережах явно свідчить про бажання посісти цю посаду саме зараз.

"Скільки ще триватиме війна?" – саме з такого інтригуючого запитання починається цей допис. При цьому текст не дуже оптимістичний. Верещук прямо заявляє, що строки закінчення війни "2-3 тижні", "до кінця року", "наступної весни" - все це неправда. Вона налаштовує українців на тривалу боротьбу, важку війну. При цьому акцентує увагу на необхідності жорстокої боротьби з корупцією, яку вона прирівнює до держзради.

Цей допис Верещук у стилі Вінстона Черчилля, який у промові 1940-го року готував британців до вторгнення Німеччини, можна цілком вважати програмним та заявкою на посаду міністра оборони. І це при тому, що коментувати строки закінчення війни та корупцію в Міноборони – не її прямі посадові обов'язки на посаді міністра реінтеграції.

До того ж перспективи посісти це крісло для Верещук цілком реальні. Окрім наявності бажання, Верещук має профільну освіту, у 1997–2002 роках навчалася у Військовому інституті при Львівській політехніці, та певний час служила в ЗСУ на офіцерських посадах.

Ще одна перевага Верещук – її стать. Не секрет, що призначення на такі посади жінок зараз загальноєвропейський тренд. І наші європейські партнери будуть таким кроком відверто втішені.

До того ж, попри усі ризики, посада очільника Міноборони - це просто велика можливість піднятися не тільки на внутрішній політичній арені, а й впливати на зовнішню політику. У разі успішного перебігу бойових дій, очільник оборонного відомства здобуде значну кількість політичних балів та визнання суспільства.

До речі, з суспільною думкою Ірина Верещук познайомилася майже одразу після оприлюднення свого допису. Багато коментарів під її постом виявилися досить негативними. І, як помітили користувачі, більшість з них модератори почали видаляти.

В разі призначення міністром оборони Верещук, у якої багато недоброзичливців, обов'язково згадають неоднозначні моменти її політичної кар’єри Верещук. Наприклад, у 30 років вона стала мером рідної Рави-Руської, здобувши звання наймолодшої жінки-мера в Україні. Але у мерське крісло вона сіла від партії "Сильна Україна" Сергія Тігіпка – колишнього голови виборчого штабу Віктора Януковича.

Окрім зв'язків з "регіоналами" Верещук неодноразово закидали і співпрацю в минулому з кумом Путіна Віктором Медведчуком та його помічником Тарасом Козаком. Все це на посаді Міністра оборони стане для Верещук додатковим фактором ризику.

Хай там як, але для майбутнього міністра оборони факторів ризику буде аж ніяк не менше ніж можливостей. Тож легко Ірині Андріївні в разі, якщо її бажання очолити Міноборони здійсниться, точно не буде.