Яка відповідальність загрожує українцям за зйомку роботи ППО

RegioNews нагадує, яка відповідальність загрожує українцям за зйомку та публікацію у мережі роботи ППО.

Атаки 29 травня

Протягом доби 29 травня Київ та Україна пережили аж дві масовані ракетні атаки. Під час нічної атаки ворог завдав ударів крилатими ракетами та дронами.

Ворог випустив до 40 крилатих ракет повітряного базування Х-101/Х-555 з дев’яти літаків стратегічної авіації Ту-95мс із району Каспійського моря. З північного та південного напрямків противник атакував іранськими БпЛА Shahed-136/131. Усього – близько 35 ударних дронів.

Сили ППО знищили 67 повітряних цілей:

– 37 крилатих ракет Х-101/Х-555;
– 29 ударних БпЛА Shahed-136/131;
– 1 розвідувальний БпЛА оперативно-тактичного рівня.

Вдруге за добу ворог здійснив ракетний удар по території України вранці. Близько 11:30 атакував Київщину балістичними та крилатими ракетами. Загалом росіяни випустили 11 ракет: "Іскандер-М" та "Іскандер-К" з північного напрямку. Всі цілі були знищені.

Затримання за зйомку роботи ППО

Сьогодні поліція Києва повідомила про затримання двох чоловіків, які знімали роботу протиповітряної оборони. Їх доставили у відділок, а потім передали співробітникам СБУ.

Як розповіли правоохоронці, під час другої за добу російської атаки на столицю киянка зателефонувала правоохоронцям і повідомила, що ті чоловіки фіксують збиття ракет.

Патрульні й працівники карного розшуку впродовж години знайшли одного з чоловіків на вулиці у Святошинському районі, а другого зупинили на автомобілі BMW на вулиці Ушакова.

Варто згадати, що нещодавно виник скандал навколо затримання блогерки Інни Воронової, чоловік якої раніше був засуджений за розповсюдження наркотиків. 16 травня вона оприлюднила у своєму Instagram відео роботи ППО, яке активно почали поширювати російські пабліки. Згодом блогерку запросили "на розмову" в СБУ.

Коментар Офісу президента

Голова Офісу президента Андрій Єрмак різко висловився про людей, які знімають роботу сил ППО. Єрмак дорікнув їм за безвідповідальність, адже за час війни уже всі мали б розуміти, які загрози несе публікація подібних фото та відео у мережі.

"Дещо дивує безвідповідальність деяких людей, які заради переглядів в соцмережах продовжують публікувати фото та відео роботи ППО. Ми постійно кажемо про загрози від таких дій та відповідальність за них. І ці загрози стосуються кожного. Ще раз наголошую, такі дії є шкідливими. Вони несуть загрозу обороноздатності", - написав Єрмак.

Яка відповідальність

Ще навесні 2022 року український парламент вніс зміни до Кримінального кодексу України, які передбачають, зокрема, і відповідальність з оприлюднення фото та відео роботи протиповітряної оборони. ККУ був доповнений статтею 114-2 – Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Ця стаття криміналізує:

• поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну;
• поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних сил України чи інших збройних формувань України.

Як пояснюють експерти ініціативи "Право в умовах війни", кримінальна відповідальність за поширення військово значущої інформації настає у чітко визначених випадках.

1) Поширювана інформація про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України, раніше не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України або в офіційних джерелах країн-партнерів (ч. 1 ст. 114-2 КК України).

Такі дії караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

2) Поширювана інформація про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, уможливила їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану (ч. 2 ст. 114-2 КК України).

Такі дії караються позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Кримінальна відповідальність за поширення військово значущої інформації обтяжується у разі, якщо дії, передбачені частиною 1 або 2 статті 114-2 КК України, вчинені:

• за попередньою змовою групою осіб;
• з корисливих мотивів;
• з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України (російській федерації), або її представникам, або іншим незаконним збройним формуванням (так званим "ДНР" чи "ЛНР");
• якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

У цих випадках є обов’язкова умова – відсутність ознак державної зради або шпигунства.

Такі дії караються позбавленням волі на строк від 8 до 12 років (ч. 3 ст. 114-2 КК України).

Чому почастішали російські атаки

Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат пояснив збільшення кількості ракетних та дронових ракет тим, що окупанти після досить тривалої паузи накопичили ресурси. Він наголосив, що зараз пішла серйозна активізація обстрілів.

"Нас не менш інтенсивно атакував ворог восени та взимку. Їхньою метою було знищення інфраструктури, там летіло до ста ракет. Фактично раз, два рази на тиждень ворог бив, але дуже масовано", – сказав Ігнат.

При цьому речник Повітряних сил зауважив, що зараз частота ударів збільшилася, але зменшилась кількість ракет.