Здорова країна: що не так із черговим амбіційним проєктом Зеленського

У деталях чергового мегапроєкту, представленого президентом Володимиром Зеленським на форумі "Україна 30", копирсався RegioNews.

Добре забуте старе

Погравшись трохи у караючу десницю РНБО, глава держави повернувся до свого гранд-дітища – форуму "Україна 30". Цього тижня він був присвячений здоров'ю нації. Тож, у традиційному вже пафосному стилі Володимир Зеленський оголосив цілу програму під назвою "Здорова Україна".

Мета програми благородна – "українці мають жити довше". З таким формулюванням важко сперечатися, і навіть свіжий жарт злих язиків, що для цього "треба просто перестати помирати", не перекриває корисності цієї програми. В теорії. На практиці ж виникає ціла низка питань.

Наприклад, одна із частин проєкту "Здорова Україна" (усього їх було оголошено три) стосується "створення активних парків та спортивних майданчиків по усій території України". Очільник Мінмолодьспорту Вадим Гутцайт відрапортував, що програму "Активні парки" уже розпочато, і цього року в Україні з'явиться аж 870 нових спортивних майданчиків.

В ідеї будівництва спортмайданчиків немає як нічого погано, так і нічого нового. Ще у позаминулому десятилітті подібну програму запускали локально – зусиллями Федерації футболу України. Тоді не тільки відкривали невеличкі футбольні поля (і навіть міні-стадіони), а й запроваджували у школах "уроки футболу". Щодо нового шкільного предмету, то він давно став історією. А от майданчики дійсно будувалися. От тільки побудувати посеред міста, посеред житлового масиву, мікрорайону футбольний майданчик, із штучним покриттям та дерев'яними стінами – це навіть не половина роботи. Значно важливіше потім цей майданчик доглядати, ремонтувати, відновлювати – одним словом, підтримувати його у належному стані.

На жаль, ті футбольні майданчики, які на честь автора ідеї (тодішнього президента ФФУ, а нині нардепа від ОПЗЖ Григорія Суркіса) називали "суркісівськими майданчиками", збереглися далеко не усюди. Власне кажучи, вони збереглися в основному там, де за ними було кому пильнувати – зокрема, на територіях спортивних і звичайних шкіл. Поля ж, встановлені просто посеред житлових будинків, рано чи пізно були зіпсовані, розбиті та фактично знищені.

Тож виникає відповідне питання і до авторів цього прожекту – 870 майданчиків до кінця року ви збудуєте, а хто підтримуватиме їх функціонування у відповідному стані? І чи не схоже це на банальну спробу "намити грошей" на черговому інфраструктурному проєкті?

Хто працюватиме

Щодо ідеї повних медичних обстежень, то для оглядів такого масштабу, як заплановано у програмі, потрібні, по-перше, відповідні потужності. Інакше все перетвориться на безкінечне стояння у чергах, яке нівелює будь-які плюси проєкту. По-друге, потрібен обслуговуючий персонал. І тут ми знов-таки маємо тривожні дзвіночки про те, що автор(и) ідеї ширяє(ють) у хмарах.

Скажімо, попри усі яскраві перспективи, тут і зараз у одному лише Івано-Франківську (який, нагадаємо, дуже сильно постраждав від коронавірусної пандемії), звільняють близько 200 працівників медичної системи. З них 55 – це профільні лікарі. Місцева влада намагається знайти їм роботу (яка деяких лікарів відверто обурює, оскільки лікарю-офтальмологу пропонується, скажімо, посада молодшої медичної сестри), паралельно критикують владу центральну – мовляв, це все через припинення фінансування Національною службою здоров'я.

Як висновок: будувати систему тотальних і постійних медичних обстежень та при цьому втрачати уже ті кадри, які є на цей момент - явно протилежний за напрямком рух, більш схожий на броунівський, чим на перспективний.

"Вірю – не вірю" на тлі провалу вакцинації

Крім конкретних негараздів та слабких місць програми (як-от уже розкритикованої низкою експертів реформи шкільного харчування від першої леді та відомого шеф-кухаря Євгена Клопотенка), є питання і до проєкту загалом. Точніше, до неспівпадіння обіцянок та планів із реальним станом речей.

Скажімо, головна проблема сьогодення – вакцинація від коронавірусу – фактично провалилася. На велике щастя і українців, і обраної ними влади, кількість нових хворих в останні тижні почала знижуватися. Але голова профільного парламентського комітету Михайло Радуцький уже заявив, що на Україну суне індійський штам "Дельта", який є значно агресивнішим і важчим. Тож, зазначив нардеп, треба активізувати вакцинацію.

Але саме в цьому питанні суспільство й побачило, чого варті обіцянки нинішньої влади. Попри усі бадьорі реляції про рівність усіх перед вакциною, на початку літа виявилося, що депутатів – і не тільки Верховної Ради, а і низки обласних рад – вакцинують топовим і визнаним світом препаратом від Pfizer-BioNTech. Те, про що говорили спочатку як про чутки, говорили з осудом і обуренням (мовляв, знову, як і в радянські часи – начальству усе найкраще), у червні просто і банально стало доконаним фактом.

Для населення ж у найкращому випадку є різноманітні варіанти Astra Zeneca – це якщо населення знайде координати, за якими можна записатися на вакцинацію. Для тих же, хто хоче, як у цивілізованому світі, просто прийти у центр вакцинації та отримати свою дозу – пропонують китайський CoronaVac. До якого як мінімум є питання щодо відсотка ефективності та міжнародного (себто, перш за все, в ЄС та США) визнання.

Тож виникає логічне питання – наскільки ефективним буде цей проєкт "Здорова Україна"? Чи не перетвориться він на чергове "потьомкінське село" із радянсько-номенклатурними винятками, як це відбувається уже зараз із вакциною від коронавірусу? Це запитання, на жаль, виглядає цілком риторичним.