Довибори на Донбасі: Ахметов перемагає з надмірним успіхом
Лідер молодіжного крила "Опозиційної платформи - За життя", генпродюсер телеканалу "112 Україна" Артем Марчевський зняв свою кандидатуру 15 березня. У Києві, який однією ногою стоїть в "червоній зоні" епідемії, захворіли на COVID-19 батьки цього претендента в нардепи, тому він екстрено евакуювався їм на допомогу. Тепер ОПЗЖ не зможе розіграти на Донбасі карту потерпілої від "посягань на свободу слова" з боку президента Володимира Зеленського, який в умовах пікіруючого власного рейтингу вдарив рішенням РНБО по агітаційному інструменту кума Путіна Віктора Медведчука. Можливо, ОПЗЖ таким чином уникає очевидного провалу в боротьбі з "ахметівським" Андрієм Аксьоновим, а може бути дійсно батькам Марчевського потрібна його особиста допомога. Всі під COVID-19 ходять, дай їм Бог здоров'я, як то кажуть.
Трійка лідера та аутсайдерів
Свіжа соціологія показує, що лідируючому в перегонах на окрузі №50 (Покровськ, Мирноград, Добропілля) чинному міському голові Добропілля Аксьонову можна вже нічого не робити і просто чекати дня виборів. Згідно із дослідженням, проведеним на замовлення Фонду "Українська політика" з 28 лютого по 5 березня, за нього проголосували б 61,7% опитаних жителів округу. Найближчою конкуренткою стала Лариса Ревва від партії "Батьківщина" з 7,6% голосів.
Навіть якщо додати до них 4,6%, на які до свого зняття з виборів претендував Марчевський, різниця занадто висока, щоб сподіватися на перемогу. Третьою йде Надія Масло від "Опозиційного блоку" з тими ж 4,6%, на четвертому місці опинився Андрій Бондаренко від президентської "Слуги народу" - 4,5%. Решта з 19-ти на той момент кандидатів набирали не більше 3%, не визначились - 14%.
Зрозуміло, що при будь-якій арифметиці жодному з претендентів, крім Аксьонова, перемоги не бачити, що ми і прогнозували на самому старті даних довиборів. Хіба що останній вийде з перегонів, і тоді виникне реальна конкуренція. Причому в місцевих пабліках в соцмережах та у ЗМІ особливу "зраду" і конспірологію про замовні соцдослідження ніхто розганяти не збирається – ситуація надто очевидна.
Ті, що двічі програли
Соціологія на Донбасі завжди унікальна. Вибори в окрузі №50 ще раз демонструють, що електоральні симпатії тут будуть віддані місцевим партійним структурам і місцевим кандидатам. Навіть всеукраїнський феномен "Слуги народу" не був тут настільки приголомшливим. Але і на тлі стрімко падаючого всеукраїнського рейтингу "СН" розклад на довиборах для неї дуже гнітючий, як і для інших учасників перегонів.
Якщо брати лідерів на початок березня, всі, крім зав'язаної на олігарха Ріната Ахметова локальної партії "Порядок", а також "Батьківщини", втрачають на Донеччині, мінімум, удвічі від середнього всеукраїнського показника. Якщо порівнювати з даними групи "Рейтинг" також на початок березня (серед усіх респондентів), то для політсили Юлії Тимошенко співвідношення склало 10,7/7,6%, для ОПЗЖ - 12,4/4,6%, а для "СН" все зовсім сумно – 16,9/4,5%.
Зрозуміло, що потрібно відокремлювати котлети від мух і не плутати персоналії кандидатів з партіями явно вождистського штибу, але, тим не менше, Донбас на 50-му окрузі в черговий раз підтверджує, що має унікальні політичні пристрасті. Та й вплив нещодавніх місцевих виборів ще не випарувався. Виборці бачать в кандидатах людей, здатних, скоріше, усунути протікання в туалетному бачку, ніж парламентаріїв на консультаціях Україна-НАТО.
Сунь-Цзи у Покровську не бував
Хід виборчої кампанії за згаданих обставин, здавалося б, повинен втомлювати млявістю і безтурботністю. Але ні! Штаб Аксьонова бадьорить спостерігачів і дає їм роботу. Невідомо, чи чули в штабі слова китайського стратега Сунь-Цзи про демонстрацію сили: "Якщо ти здатен, показуй супротивникові свою нездатність", але діють геть навпаки. Всі сили відразу пішли в бій, і якщо поки про скандали на ДВК та ОВК не чути, то про гречкосійство і задіяний адмінресурс вже кричать, а не говорять.
Так, 7 березня спостерігачка ОПОРИ зафіксувала роздачу благодійної допомоги жителям Покровська старше 65 років: продуктовий набір від Благодійного фонду "Надія", пов'язаного з Аксьоновим, і агітаційна продукція. А 23 лютого гірники ШУ "Покровське" до свята країни-агресора отримали "Дембельські банні набори".
Та ж ОПОРА зафіксувала неодноразове розміщення "джинси" в лютому і березні 2021 року в місцевих друкованих ЗМІ на користь Аксьонова як кандидата. Здавалося б, стандартна ситуація для українських виборчих реалій, якщо не враховувати відвертий "дембельський зашквар", але мучить питання: "Навіщо"? Що заважає штабу кандидата діяти в рамках закону при гарантованій перемозі?
Чисто донбаські особливості
Місцеві пріоритети присутні на 50-му окрузі не тільки в уподобаннях виборця, але і в програмах кандидатів. У них мінімум йдеться про законотворчість, більше – про місцеві проблеми, найчастіше – масштабу мерії або, максимум, області. І, звичайно, традиційні мантри про рівень зарплат і пенсій, якість медобслуговування та медреформу, залучення інвестицій, проблеми переселенців тощо, в основному без конкретної прив'язки до законопроєктів. Той же Аксьонов режим "за все хороше, проти всього поганого" посилив чисто донбаським вже призабутим постулатом про регіон-гарант економічної стабільності країни. За такий героїзм пропонується знизити на Донеччині комунальні тарифи на третину, а підняти пенсії до рівня шахтарської, яку теж потрібно підвищити.
Але причини невідповідності зусиль і методів з явно виграшною ситуацією, мабуть, не слід шукати в мудрості Сунь-Цзи або якихось глибинних політичних течіях. Це більше схоже на просто стиль поведінки політичних структур, які пов'язують з Ахметовим. Вони традиційно залучають весь арсенал, навіть якщо необхідний мінімум. Як це було на останніх місцевих виборах в Маріуполі, коли блок імені вихідця з Маріупольського меткомбінату імені Ілліча, чинного мера Вадима Бойченко навіщось поліз на електоральне поле борців за екологію. Токсичне для металургійного лобі Ріната Леонідовича. Просто вони хочуть і звикли брати все на території, яку вважають своєю.
Що стосується поки ще не нардепа Андрія Аксьонова, то не можна сказати, що парламент отримає еталонного патріота України. Це, звичайно, не волонтерка-дитячий лікар, кандидат від "ЄС" Юлія Кузьменко, яку місцевий електорат навіть не помітив. Але й не Неля Штепа, що вже добре.