Зміни в уряді: хто з міністрів - головні кандидати на виліт

В останній пленарний тиждень року Верховна Рада повинна вирішити кілька ключових питань, які, за українською традицією, завжди відкладаються "під ялинку". Цього разу поруч із завершальною стадією бюджетного процесу та звичною за останні роки обов’язковою пролонгацією діючого закону про "особливий статус Донбасу" перед різдвяними і новорічними святами раптом актуалізувалася проблема кадрових ротацій в діючому Кабміні. А завершальним акордом у всій цій парламентській епопеї має стати підсумковий звіт прем’єра Дениса Шмигаля у Верховній Раді на годині уряду цієї п’ятниці, 18 грудня.

Ще відучора про високу ймовірність змін в нинішньому урядовому складі відкрито заговорили окремі представники з правлячої партії. Так, приміром, нардеп Олександр Качура, анонсуючи вечірнє засідання фракції "Слуга народу", написав у Telеgram наступне: "Також, можливо, сьогодні будуть розглядатися кадрові питання. Але, скоріш за все, вони будуть обговорюватися у вівторок на окремому засіданні фракції".

Втім, де-факто розставив всі крапки над "і" щодо цього голова парламенту Олександр Разумков, заявивши 14 грудня на брифінгу після завершення погоджувальної ради ВР, що шанси залишити посади є у кількох міністрів. "Є два-три міністри, які мають шанси. Але які - подивимось. І шанси можуть бути як реалізовані, так і ні", - заінтригував він журналістів.

Досі суто офіційно серед таких кадрових моментів йшлося виключно про заповнення існуючих урядових вакансій – там, де керівниками міністерств є виконуючі обов’язків. Як у випадку із тим же в. о. голови Міносвіти Сергієм Шкарлетом, котрого до останнього часу планувалося таки зробити повноцінним міністром. Або коли мова йде про очільника Міненерго, де без відповідного парламентського затвердження в статусі в. о. довго залишалася Ольга Богуславець, яку вже наразі й так звільнено.

Вся проблема і зі Шкарлетом, і з Богуславець була доволі проста – для їхнього остаточного призначення банально не вистачало у Раді голосів. Тепер говорять вже не тільки про ці два вакантних місця, а й ще на додачу до них, тим самим натякаючи, що певні ситуативні домовленості вдалося досягнути, як і знайти необхідну кількість депутатських мандатів для позитивного голосування.

Дійсно, за даними інсайдерських джерел RegioNews, мінімум із трьома членами Кабміну Шмигаля мають попрощатися вже цього тижня. А доля ще одного – міністра охорони здоров’я Максима Степанова – досі залишається під величезним питанням, тому його шанси на виліт можна розцінювати як 50 на 50. Що ж до трійки найбільш близьких до відставки, то серед них немає жодного, чия діяльність супроводжувалася би скандалами (як, припустимо, це відбувається із головою Мінрегіону Олексієм Чернишовим) або хоч якось очікувалася (як у випадку із міністром інфраструктури Владиславом Криклієм).

Єдине виключення – це міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, чутки про звільнення якого ширяться не перший день, що й підтвердили наші інсайдери у владних коридорах. Хоча в питанні, яка йому буде остаточно висунута "пред’ява", думки джерел розходяться. Проте є, принаймні, гарний і "залізобетонний" привід для цього – падіння ВВП.

А ось відносно інших двох найімовірніших претендентів на відставку з уряду немає навіть якогось для цього благозвучного приводу. По-перше, це міністр Кабміну Олег Немчінов. Він є чи не єдиною людиною особисто прем’єра Шмигаля, відтак висновок після такого кадрового рішення для багатьох оглядачів буде очевидний – прем’єрські важелі хтось захотів якщо не повністю скути, то вже точно значно обмежити. А, по-друге, йдеться про звільнення міністра у справах ветеранів Сергія Бессараба, і чим він особливо завинив - також достеменно невідомо.

В принципі, будь-які кадрові ротації в уряді мають перед собою ставити більш-менш зрозумілі всім задачі. Це має слугувати або так званому "випуску пари" на тлі невдоволення в суспільстві за певними напрямками, або чітко окреслити собою реалізацію якихось конкретних перспектив, для чого й виводять на урядову арену нового гравця, аби той "продавав майбутнє". Однак під час кадрових пертурбацій найближчих днів немає ні того, ні іншого.

Більше того, і Немчінов, і Бессараб, і навіть Петрашко не є особливо дразливими для українців можновладцями – їх в народі взагалі мало хто знає. Тобто єдиним поясненням таких змін може бути лише укладання всіляких "договірняків" та інших цілком таємних речей, що навряд чи сприятиме зростанню народної популярності чинної влади.

Зрештою, якщо й знайдуться-таки помилки в діяльності відставників, знову виходить "класика жанру": не помиляється у нас лише той, хто взагалі нічого не робить. Ось той же вищезгаданий Чернишов, окрім скандалів, мало чим запам’ятався та просидів всю свою міністерську каденцію, ніби весь час чекав чогось. Ось і зараз такого, як він, відверто "пронесло". Або, скоріш за все, врятував захисний політичний "дах" тих, чиї депутатські "багнети" під час затвердження держбюджету-2021 виявляться для Банкової незамінними.