Євробачення 2019: чим особливий цьогорічний конкурс

"Кожен артист мріє виступати на цій сцені", - каже 16-річна співачка Зена з Білорусі.

Наймолодша учасниця цьогорічного пісенного конкурсу Євробачення не приховує свого захоплення через те, що бере участь у "найпопулярнішому конкурсі світу", що цього року проходить у Тель-Авіві.

Представниця Білорусі - одна з багатьох тих, хто допомагає змінити імідж Євробачення, яке в деяких країнах, зокрема у Британії, залишається приводом для численних жартів.

Інші країни роками відточують формулу успіху, відправляючи на конкурс своїх найпопулярніших і найкращих виконавців.

Євробачення - найбільший у світі музичний захід у прямому ефірі - дуже популярний серед молоді.

У 42 країнах цей конкурс був учетверо популярнішим серед людей віком 15-24 роки, ніж інші шоу, кажуть організатори.

Більшість учасників цього року - молодші за 30 років, але Лука Ганні зі Швейцарії жартує, що у свої 24 почувається старим.

"Неймовірно бачити всіх цих молодих людей на конкурсі", - каже він.

Євробачення триває майже тиждень, враховуючи репетиції, два півфінали, фінал, а цього року ще й виступ Мадонни.

Але очікування триває місяцями.

Джемма та її друзі заснували спілку Євробачення у Бристольському університеті, аби обговорювати те, що її друг Люк Гардвік називає "Світовим чемпіонатом музики".

"Цього року - справжній мікс жанрів, - каже Джемма. - Несподівано, що будь-хто може дивитися Євробачення і зможе там щось для себе знайти".

Одного суботнього вечора у квітні 5 тисяч фанів на арені в Амстердамі відриваються на першій великій вечірці сезону, присвяченій Євробаченню.

Більшість учасників, яких цього року 41, виступають перед натовпом, із хедлайнером Дунканом Лоренсом із Нідерландів, якого вважають одним із фаворитів.

"Євробачення - це велика сцена для мене, особливо як для новачка, - каже він. - Я розглядаю це як шанс показати себе і дати людям почути мою музику".

За кулісами учасники вперше зустрічаються один з одним, оцінюючи конкуренцію і здобуваючи нових друзів.

23-річний Мікі Нунез із Іспанії вітає білоруску Зену.

Він обнімає її і каже, що молоді "є багато чого сказати про суспільство" і що конкурс є "хорошою можливістю для нашого самовираження".

Тиждень по тому 18 учасників прибувають до Великої Британії на лондонську вечірку, присвячену Євробаченню.

Британський учасник Майкл Райс розповідає про свій виступ в Амстердамі.

"Мої друзі вважають божевіллям те, що я їжджу по всіх цих країнах, - каже він. - Вони бачать уривки на Instagram, усіх цих фанів".

На його думку, це добре, що Британія не відправляє на конкурс жартівливих учасників. Настав час сприймати цей конкурс серйозно, каже Райс.

Біля Майкла стоїть один із тих учасників, яких найбільше обговорюють цього року, - 19-річний Білаль Ассані з Франції.

Про себе він каже, що він гей, квір, який виступає у стилі драг-квін, - і, за його словами, отримує через це "чимало ненависті та критики".

"Я довго боровся зі своєю ідентичністю і нарешті знайшов в собі силу ігнорувати інших", - пояснює Білаль.

Прийняття розмаїтості - це те, що приваблює фанів зі спільноти ЛГБТ, які становлять велику частину прихильників Євробачення.

64-річна історія конкурсу пам'ятає перемогу драг-квін Кончіти у 2014 році та трансгендерної співачки Дани Інтернешнл, яка принесла перемогу Ізраїлю у 1998 році з піснею Diva.

Минулого року під час виступу від Ірландії на сцені танцювали як пара двоє чоловіків, що стало предметом цензури в Китаї.

Цього року громадськість збурили учасники з Ісландії - група Hatari, вдягнені у шкіряні костюми з шипами в стилі БДСМ.

За правилами Євробачення, всі учасники мають бути абсолютно аполітичними під час своїх виступів, але Тель-Авів став суперечливим місцем проведення конкурсу через ізраїльсько-палестинський конфлікт.

Деякі зірки закликали перенести конкурс з Ізраїлю, а інші вимагали країни та учасників відмовитися від участі в конкурсі.

Ісландський гурт Hatari, який стверджує, що бере участь у конкурсі, щоб висвітлити політичні аспекти Ізраїлю, визнають, що їхній виступ "є контроверсійним".

"Такий конкурс як Євробачення був заснований на засадах миру та єдності", - каже співак Матіас Гаральдсон кореспонденту BBC.

"Ми вважаємо абсурдом те, що його приймає країна, затьмарена конфліктом та з відсутністю єдності. Якщо ми залишимо це непоміченим, це буде ганьбою", - каже артист.

Учасники гурту запевняють, що дотримаються суворих правил Євробачення і не робитимуть жодних політичних заяв під час свого виступу.

Учасник від Ізраїлю Кобі Марімі вважає, що конкурс є святом "музики та любові", а Кетрін Дуска з Греції каже, що виступає "для людей, а не для урядів".

Одна країні, Україна, не відправила свого учасника в Тель-Авів: співачку Maruv позбавили права участі в конкурсі.

Під час телевізійного ефіру в неї спитали про її погляди щодо Криму, який Росія анексувала в березні 2014 року.

Згодом суспільне телебачення України попросило її скасувати концерти в Росії, що було однією з умов її подальшої участі в Євробаченні.

Після суперечки вона відмовилася від участі в конкурсі.

У розмові з кореспондентом BBC співачка пояснює: "Моєю мрією було представляти свою країну на конкурсі, але на пісенному конкурсі, а не на політичній арені".

"Мені було сумно і важко відмовитися від участі, оскільки я хотіла мати цей досвід, але я більше не братиму участі", - сказала співачка.

Коментуючи її рішення, один з ведучих подкасту BBC про Євробачення Джейд Адамс каже, що це є свідченням того, що "Євробачення - це не лише пісенний конкурс, це дещо більше. Це стосується світу і того, як люди знаходять там собі місце".

Минулого року близько 186 млн глядачів дивилися, як ізраїльська учасниця Нетта здобула перемогу з феміністичною піснею Toy.

Швеція, напевно, ставиться до свого відбору найсерйозніше - і стабільно отримує місце в найкращій десятці.

Перемога Лорін від Швеції у 2012 році стала переламним моментом у трансформації Євробачення.

Її пісня Euphoria перемогла зі значним відривом, сягнувши вершин хіт-парадів у 17 країнах.

Цього року Швецію представляє Джон Лундвік, який каже, що Євробачення - це "священний Грааль музики".

Він зізнається, що раніше конкурс вважався несмаком, але каже, що зараз Євробачення перетворилося на "супермодну, хітову, суперартистичну річ, бути частиною якої - це круто".

Один з фаворитів, італієць Махмуд розповідає BBC, що коли мова йде про виступ, працює принцип "чим менше, тим краще".

"Якщо ви робите щось мінімальне, але круте та унікальне, то це, на мою думку, чудовий шанс показати як країна може робити щось сучасне та цікаве", - каже виконавець.

Британський учасник Майкл Райс погоджується з Джоном та Махмудом, зазначаючи, що хоча багато людей не сприймають Євробачення серйозно, насправді "такої платформи для виступу більше ніколи не буде".

За останні роки Британія постійно опинялася у другій половині рейтингу учасників, але Майкл на це не зважає.

"Мені аж не віриться. Для мене велика честь представляти свою країну. Це величезне досягнення для мене, оскільки мені лише 21 рік", - пояснює він.

"Це буде дещо, про що я згадуватиму і казатиму: "Я брав участь у Євробаченні". "

Просто хочу, щоб мною всі пишалися", - додає виконавець.