Нові "плівки Міндіча": як команда "Мідас" формувала наглядову раду "Сенс Банку"

Про це повідомляє Українська правда, передає RegioNews.

Василь Веселий став радником керівника "Сенс Банком" після його націоналізації. Це відбулось у 2023 році. У опублікуваній розмові від 9 травня 2025 року Василь Веселий називав бажаних членів наглядової ради банку. Лунали такі прізвища: "Пьотр Новак, Єжи Шугаєв, Ева де Фальк, Олександр Щур, Микола Гладишенко і Олег Містюк".

Згодом удяр призначив наглядову раду Сенс Банку. Призначеними були саме ці особи. Зокрема, Микола Гладишенко став головою наглядової ради "Сенс Банку" (раніше фін був фіндиректором "Укрфінжитло").

Розслідування НАБУ в "Енергоатомі": що відомо

У листопаді 2025 року НАБУ оприлюднило масштабне розслідування корупційної схеми в НАЕК "Енергоатом" під назвою "Мідас".

За даними слідства, фігуранти відмивали десятки мільйонів доларів, прикриваючись посадовцями та використовуючи адміністративний вплив у компанії.

Схема була доволі цинічною: приватні компанії, які бажали співпрацювати з "Енергоатомом", мусили платити 10-15% відкату. Учасники сам механізм називали "шлагбаум": або ділишся маржею, або залишаєшся за зачиненими дверима. Відмова від "шлагбауму" автоматично виключала підприємство зі списку постачальників.

11 листопада журналісти оприлюднили імена всіх фігурантів справи. Серед них:

• Тимур Міндіч ("Карлсон"),
• Ігор Миронюк ("Рокет"),
• виконавчий директор із безпеки "Енергоатому"Дмитро Басов ("Тенор"),
• Олександр Цукерман ("Шугармен"),
• Ігор Фурсенко ("Рьошик"), а також Леся Устименко і Людмила Зоріна.

За даними САП, Міндіч будував зв’язки з ексміністром енергетики Германом Галущенком та ексміністром оборони Рустемом Умеровим через особисті контакти з президентом.

Окрім того, колишній міністр енергетики Галущенко (у матеріалах НАБУ під прізвиськом "Професор" або "Гера") зберігає вплив на енергетичну галузь через чинну міністерку Світлану Гринчук та менеджерів, яких він розставив на ключові позиції перед звільненням у липні 2025 року.

Під час обшуків 10 листопада НАБУ затримало п'ять осіб, а підозру повідомлено сімом членам угруповання, серед яких колишній радник міністра енергетики, виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ "НАЕК "Енергоатом" та інші.

Міндіч встиг покинути країну за кілька годин до проведення слідчих дій.

Президент Володимир Зеленський прокоментував ситуацію, заявивши, що всі, хто будував схеми в "Енергоатомі", повинні отримати чітку процесуальну відповідь.

У НАБУ повідомили, що зафіксувало участь чотирьох міністрів у розслідуванні справи "Енергоатому". Йдеться про посадовців різних періодів, а не всіх діючих одночасно. Окрім того, під час масштабної операції було вилучено понад 4 млн доларів за місцями обшуків.

11 листопада 2025 року, Кабінет міністрів України достроково припинив повноваження наглядової ради НАЕК "Енергоатом".

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи для Ігоря Фурсенка та інших посадовців, підозрюваних у корупційних схемах із контрактами "Енергоатому".

Лесю Устименко взято під варту на 60 днів із можливістю внесення 25 млн грн застави за підозрою у масштабному розкраданні коштів підприємства.

Запобіжні заходи також застосовано до Ігоря Миронюка та Дмитра Басова, виконавчого директора з безпеки НАЕК "Енергоатом". Згодом Вищий антикорупційний суд отримав застави за працівниць "бек-офісу" – Лесю Устименко та Людмилу Зоріну.

На тлі скандалу Верховна Рада віправила у відставку міністра юстиції Германа Галущенка та очільницю Міненерго Світлану Гринчук.

Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.

СБУ почала розслідування проти бізнесмена Міндіча через підозру у держзраді та можливі контакти з іноземними спецслужбами.

Читайте також: Міндічгейт: як він позначиться на війні та чи стане початком кінця для Зеленського