Через Умєрова Міністерство оборони перетворюється на "турецький двір", – ЗМІ
Міністерство оборони України має повний ресурс, підтримку уряду і парламенту, громадянського суспільства та міжнародних донорів, але ходить "на милицях", тому що міністр недостатньо заглиблюється, не розбирається та не керує особисто. Рустем Умєров сам не приховує цього і називає цей стиль "делегування відповідальності". Через чинного очільника відомство перетворюється на "турецький двір"
Про це йдеться в матеріалі видання "Дзеркало тижня", передає RegioNews.
Саме таке "делегування відповідальності" вже призвело до того, що Міністерство оборони відкликає з фронту щонайменше 100 тисяч мін вітчизняного виробництва. Причина — міни неналежної якості. Контроль за цим здійснює управління, напряму підпорядковане міністру оборони, так звані воєнпреди.
Як з'ясували журналісти, ці воєнпреди заплющили очі на очевидну неспроможність вітчизняного заводу виготовити великі обсяги снарядів належної якості та, попри це, рекомендували укласти з ним контракт. Усі звіти воєнпредів лягали на стіл керівництву Міноборони. І лише коли міни стали вибухати в Інтернеті та соціальних мережах, а не на фронті, відомство Умєрова почало реагувати.
"Делегування відповідальності" створює тепличні умови для саботажу будь-яких змін: різні департаменти в міністерстві можуть дублювати функції один одного, друзі-заступники — курувати купою "грошових" напрямів, а радникам і помічникам міністра дозволено командувати самими заступниками", — йдеться в повідомленні.
Так, роздавати завдання від імені міністра оборони мають право два давні друга та бізнес-партнера Умєрова — Снавер Сейтхалілєв (з 2021 року ексзаступник Олексія Резнікова як міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій) і Ленур Мамбетов. Обидва оформлені у міністерстві як позаштатні радники державного секретаря на громадських засадах.
Умєров, Мамбетов та Сейтхалілєв починали свою кар'єру одночасно в 2000-х роках у компанії "Астеліт", яка потім стала називатися "Лайфселл" — спільне підприємство Ріната Ахметова і турецького оператора мобільного зв’язку Turkcell.
Попри відсутність формальних посад у МОУ, а значить, і доступу до держтаємниці, необхідності подавати електронну декларацію, проходити спецперевірку, радники часто присутні на важливих нарадах усередині Міноборони та, відповідно, можуть мати доступ до чутливої інформації.
За неофіційними базами, якими широко користуються журналісти-розслідувачі для отримання інформації про громадян РФ, у Сейтхалілєва та Мамбетова є російські паспорти. В розпорядженні журналістів є дані з реєстрів, які можуть свідчити про наявність російського громадянства в обох довірених осіб міністра. Найшвидше, це пов’язано з окупацією Криму, де деякий час проживали родини Ленура та Снавера, а також із веденням бізнесу на півострові вже після окупації.
"Отримані нами витяги з бізнес-реєстрів США, Туреччини, України, Панами, Росії, Киргизстану, ПАР, Естонії, Тунісу, Канади та інших країн підтверджують (див. документи), що Снавер Сейтхалілєв, Ленур Мамбетов і Рустем Умєров протягом майже двох десятиліть є надійними бізнес-партнерами в структурах, пов’язаних із турецькими інвестиціями та впливом в Україні", — йдеться в повідомленні.
Не дивно, чому саме Сейтхалілєв і Мамбетов від імені Міноборони беруть участь у численних офіційних візитах до Туреччини. Сам Умєров як міністр оборони мінімум тричі був у Туреччині з офіційним візитом, тоді як перший візит у Данію, яка у відсотках до ВВП надає нам найбільше допомоги серед інших країн на зброю, відбувся лише в листопаді 2024 року.
"Міністерство оборони перетворюється на "турецький двір". Це привід для занепокоєння нашого ключового союзника — США, які особливо тривожаться за захист своїх оборонних технологій", — констатують ЗМІ.
Можливість доступу Сейтхалілєва і Мамбетова до чутливої інформації в Міноборони та прихильність ключових осіб українського оборонного відомства до Туреччини є потенційною загрозою. Попри те, що Туреччина є членом НАТО, відносини між Вашингтоном і Анкарою, особливо в галузі оборонного співробітництва, є достатньо напруженими.
Американці дивуються, чому Україна вже за Умєрова прийняла рішення будувати разом із Туреччиною, а згодом і обіцяла купувати, літак-винищувач п’ятого покоління КААN, який Туреччина розробляє як альтернативу американському F-35.
Як відомо, за першої каденції Дональда Трампа США виключили Туреччину з програми переходу на американські винищувачі п'ятого покоління F-35 через рішення турків придбати в Росії комплекс ППО С-400.
На спільній прес-конференції з Ердоганом у листопаді 2019 року Трамп зазначив, що придбання Туреччиною комплексів С-400 створило "дуже серйозні виклики". У Пентагоні вважають, що російську систему буде використано для збору конфіденційної інформації про чутливі технології всередині F-35.
Загалом у США неодноразово накладали санкції проти турецької оборонної промисловості за співпрацю з російським оборонним сектором, а турецьких громадян не раз звинувачували в шпигунстві на уряд Туреччини в галузі оборонних технологій у США.
"Проте близькість Умєрова як очільника Міністерства оборони до Туреччини повинна насторожувати не лише американців, а й президента Зеленського, чию оборонну політику має реалізовувати міністр", — попереджають журналісти.
Туреччина не запровадила економічних санкцій проти Росії, до жовтня цього року продовжувала постачати РФ чутливі оборонні технології, зокрема й американського походження, за що отримала серію публічних попереджень від Білого дому. А зараз просить США пом'якшити санкції проти "Газпромбанку", щоб платити Москві за газ.
Президент Туреччини на саміті G20 презентував свій мирний план для України, який значно відрізняється від Плану перемоги Зеленського та передбачає замороження війни по лінії зіткнення, відмову України від вступу в НАТО мінімум на десять років і демілітаризовану зону на східному Донбасі. Ердоган також відкрито засудив рішення адміністрації Байдена надати Україні навіть лімітований дозвіл на удари західною далекобійною зброєю вглиб РФ — рішення, розблокування якого було одним із пріоритетів для України впродовж тривалого часу.
За інформацією журналістів "ДТ”, керівництво України вважає, що в Умєрова та очільника Пентагону Ллойда Остіна є "особлива хімія" у відносинах. Насправді ж, на думку медіа, у США, а особливо в Пентагоні, до Умєрова спостерігається помітний рівень недовіри, зокрема через його тісні відносини з Туреччиною та загалом із Близьким Сходом. Відтак за другого президентства Трампа несприйняття Умєрова в колах США може лише посилитися.
Під час одного з останніх візитів до Вашингтона міністр Умєров узагалі не міг пояснити деталі Плану перемоги Зеленського, який складається з п’яти простих пунктів. Саме тому на наступні перемовини замість міністра оборони пояснювати план Зеленського в Америку їздила віцепрем'єр Ольга Стефанішина разом із начальником Генштабу Анатолієм Баргилевичем. Як стверджують наші джерела у Вашингтоні, саме під час цього візиту американські урядовці отримали — і саме від Баргилевича, не від Умєрова — відповіді на важливі питання, які їх цікавили в контексті розгляду рішення по далекобійних ударах.
"За таких обставин можна стверджувати, що, попри щоденні позитивні пости у Фейсбуці про іноземні візити міністра, напрям військової дипломатії Міністерством оборони провалено", — підсумовують журналісти.
Нагадаємо, завод, з яким держава уклала контракти на постачання 500 тисяч 120-міліметрових мін для ЗСУ, затримує поставки. При цьому вже висуває пропозиції щодо контрактів на 2025 рік.