Суди задовольнили 32 позови прокуратури щодо коштів на фортифікації на Сумщині

Про це повідомив Офіс Генерального прокурора, передає RegioNews.

Позови стосувалися повернення державі бюджетних коштів та стягнення штрафних санкцій за договорами на будівництво фортифікаційних споруд.

Якщо підрядники не виконують договірні зобов’язання та не повертають невикористані кошти, прокуратура за наявності передбачених законом підстав звертається до суду в інтересах держави. Наразі ще один такий позов перебуває на розгляді.

Один із випадків стосується договору, який у лютому 2024 року Департамент капітального будівництва Сумської ОДА уклав із товариством на будівництво фортифікаційних споруд.

Підряднику з резервного фонду державного бюджету перерахували 20,3 млн грн авансу строком на шість місяців.

Однак станом на грудень 2025 року роботи виконали лише на 8,3 млн грн. Невикористаний аванс у розмірі 12 млн грн товариство державі не повернуло.

У зв’язку з цим Сумська обласна прокуратура звернулася до суду з позовом про стягнення невикористаних бюджетних коштів та штрафних санкцій. Загальна сума позовних вимог становить 19,2 млн грн.

"Фортифікації у прикордонній області безпосередньо пов’язані з обороноздатністю та безпекою людей. Тому прокуратура в межах представницьких повноважень продовжує вживати заходів для захисту інтересів держави та повернення бюджетних коштів, використаних усупереч умовам договорів або не повернутих державі", — наголосили у прокуратурі.

Фортифікаційний скандал: що відомо

У вересні 2025 року народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив розслідування, в якому йшлося про можливе розкрадання понад 200 мільйонів гривень на облаштуванні фортифікаційних споруд у Донецькій області.

За його даними, для пошуку робітників Полтавська ОВА застосувала "креативний" підхід: підприємства отримували статус критично важливих та бронювання від мобілізації в обмін на делегування своїх працівників для будівництва. Якщо відмовлялись – бронювання не надавали.

Ключовою фігурою цієї схеми був Філіп Пронін, який на той час обіймав посаду голови Полтавської обласної військової адміністрації і, фактично, сприяв безкарному здійсненню корупційних махінацій.

Водночас у Полтавській ОВА повідомили, що станом на 3 вересня 2025 року всі роботи були завершені в повному обсязі. Виконання здійснювалося відповідно до затвердженої проєктно-кошторисної документації, яка пройшла експертизу та отримала позитивний висновок від ДП "Укрдержбудекспертиза".

Згодом Верховна Рада викликала на засідання голову Держфінмоніторингу, екс-керівника Полтавської ОВА Філіпа Проніна через скандал із фортифікаціями. Під час виступу посадовець заперечив усі звинувачення, назвавши їх "брехнею". Також він заявив, що особисто контролював будівництво укріплень.

Тим часом, справою щодо будівництва фортифікацій, яке організувала Полтавська ОВА у Донецькій області, зайнялося Антикорупційне бюро. Наприкінці жовтня детективи провели обшуки у посадовців.

НАБУ підтвердило, чиновники Полтавської ОВА отримували хабарі у 4 млн грн і навіть BMW X7 за "сприяння" підрядам ENKI Construction. Під час обшуків вилучено сотні тисяч доларів, печатки офшорів і схеми ухилення від мобілізації.

10 грудня 2025 року в Києві під будівлею комітетів Верховної Ради проходив мітинг із вимогою звільнити голову Держфінмоніторингу Філіпа Проніна.

Читайте також: "Полтавські фортифікації" від Проніна. Хто і як в Україні наживається на війні