Уряд створив Координаційний центр з бронювання: які зміни чекають на критично важливі підприємства

Про це повідомляє Міністерство економіки та довкілля України, передає RegioNews.

У міністерстві пояснили, що зміни мають допомогти збалансувати потреби Сил оборони зі стабільною роботою економіки, критичної інфраструктури та підприємств, які забезпечують життєдіяльність населення. Основний принцип бронювання залишається незмінним: воно має дозволяти підприємствам зберігати працівників, без яких вони не можуть виконувати важливі для держави функції.

Координаційний центр з організації бронювання — це тимчасовий консультативно-дорадчий орган при Кабінеті міністрів. До його роботи залучатимуть представників органів влади, відповідальних за економіку, оборону, безпеку, гуманітарну політику та функціонування критичної інфраструктури.

Співголовами центру будуть заступник міністра економіки та довкілля і заступник міністра оборони.

Серед основних завдань центру:

• узгодження галузевих і регіональних критеріїв критичності та надання рекомендацій щодо їх доопрацювання;

• розгляд звернень державних органів щодо визначення підприємств критично важливими;

• надання рекомендацій щодо скасування такого статусу, зокрема за наявності відповідних підстав, наданих правоохоронними органами;

• погодження збільшення обсягів бронювання понад 50%.

Розгляд звернень має тривати не більше місяця. Якщо державний орган обґрунтує необхідність невідкладного розгляду, центр повинен надати пропозиції та рекомендації протягом семи робочих днів від отримання звернення.

Водночас остаточні рішення про надання підприємству статусу критично важливого залишаються в компетенції уповноважених державних органів. Пропозиції центру мають розглядати центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації.

Уряд уточнив визначення критичної важливості. У зв’язку з цим центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають протягом 10 днів від набуття змінами чинності переглянути галузеві й регіональні критерії критичності. Оновлені критерії погоджуватиме Координаційний центр.

У Мінекономіки наголошують, що перегляд критеріїв не означає автоматичного перегляду статусу всіх підприємств, які вже визнали критично важливими. Підприємства, що отримали цей статус за критеріями, які за результатами перегляду не зміняться, збережуть його.

Раніше галузеві та регіональні критерії встановлювали органи влади за погодженням із Міноборони та Мінекономіки. Збільшення обсягів бронювання військовозобов’язаних погоджувала Міжвідомча робоча група на чолі з міністром оборони.

Уряд також переглянув граничні обсяги бронювання для підприємств паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів — до 95% військовозобов’язаних працівників.

За роз’ясненням Мінекономіки, ці показники визначають максимально допустиму частку заброньованих працівників відповідних категорій підприємств. Водночас зменшення граничних обсягів не має стосуватися персоналу, безпосередньо залученого до критично важливих процесів.

Ідеться про працівників, які забезпечують виробництво, виконання оборонних контрактів, оперативні, ремонтні та аварійно-відновлювальні роботи. Таких фахівців, за позицією міністерства, мають бронювати в повному обсязі.

Керівник підприємства самостійно визначає, кого бронювати в межах установленого ліміту. Тому обмеження насамперед стосуватимуться допоміжного та обслуговчого персоналу.

Також у міністерстві уточнили, що громадян, які мають відстрочку від мобілізації з інших підстав, зокрема багатодітних батьків та опікунів, враховують у квоті під час розрахунку граничного відсотка заброньованих.

Нагадаємо, раніше колишній спецпредставник президента США Кіт Келлог заявив, що підтримує мобілізацію жінок до Сил оборони України. Він сказав, що жінки можуть воювати не гірше за чоловіків, і не бачить проблеми в їхній військовій службі.

Читайте також: Мобілізація жінок: де межа між обороною України та самознищенням