Просування мовного закону "Ківалова-Колесніченка" просувала РФ - ЗМІ

Про це повідомляє "Радіо Свобода", передає RegioNews.

Журналісти "Схем" проаналізували документи витоку з "Правфонду". Це російська державна організація "з підтримки співвітчизників за кордоном".

У 2012 році після прийняття закону "Ківалова-Колесніченка" російська мова отримала статус регіональної в 13 із 27 територіальних одиниць України. Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов були співавторами документа: це депутати від "Партії регіонів".

"Він був прописаний так, що насправді російську мову можна було вживати не поряд з українською мовою, а замість української мови", – пояснив дослідник мовної політики Володимир Кулик.

Уже в 2018 році закон був визнаний неконстутаційним. Журналісти з'ясували, що Вадим Колесніченко отримав від "Правдофонду" гроші на заходи з підтримки цього мовного закону як до, так і після того, як його ухвалили у Верховній Раді: перед ухваленням закону він отримав 1,2 мільйона рублів (майже 41 тисяча доларів), а після цього йому надали ще 2 мільйони рублів (майже 65 тисяч доларів).

Як встановили журналісти, ці гроші використали для брошур "для російських співвітчизників" в Україні та інструкції, як застосовувати мовний закон. У цих брошурах були пояснення про те, як використовувати російську мову в діловодстві, судах та освіті замість української.

Як з'ясували "Схеми", поширювати ці брошури повинні були серед держорганів України та міжнародних організацій. Також очікувалась презентація для громадськості у Києві за участі ще одного співавтора мовного закону – Сергія Ківалова. Однак захід тоді перенесли, а Ківалова замінив Михайло Товт, колишній нардеп і тодішній працівник Академії наук України.

Журналісти встановили, що Михайло Товт та Степан Черничко — нині ректор Закарпатського угорського інституту та депутат Закарпатської обласної ради були співавторами брошури. У коментарі журналістам вони заявили, що не знали, хто це фінансував.

Нагадаємо, раніше у парламенті внесли законопроєкт, який пропонує встановити відповідальність за українофобію. Це пояснюють тим, що чинний закон про ксенофобію не охоплює це питання.