За однією схемою. Знесенню садиби Маліна передувало знищення ще двох історичних будівель, – Шуляк

Про це заявила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу” Олена Шуляк, передає RegioNews.

"У довіднику "Весь Кіевъ" за 1906 рік було зазначено, що будинок на Тургенєвській, 22 (зараз вул. Кониського) належить купцю Василю Маліну. Розкішний за мірками того часу особняк донині вважається зразком цінної історичної забудови та разом з будинком Рутковського утворює єдину просторову композицію старої вулички. Це остання дерев’яна будівля на цій вулиці. Точніше, була останньою”, - розповіла Шуляк.

За її словами, забудовник, який задля ділянки під будівництво чергового ЖК днями зніс історичну садибу Маліна, вів нечесну і зухвалу гру за неї понад 7 років. У 2017 році впритул до садиби Маліна, зведеної ще у 1890 році, він збудував 11-поверховий ЖК Turgenev. А роком пізніше запланував побудувати другу чергу - вже на ділянці самої садиби Маліна.

"Уповноважені органи охорони культурної спадщини за весь цей час не зробили нічого заради порятунку будівлі - попри всі підстави для цього обʼєкт не внесли до реєстру об'єкти культурної спадщини і навіть не надали статусу щойно виявленого об’єкта культурної спадщини”, - підкреслила Шуляк.

Вона додала, що за даними Історико-архітектурного опорного плану міста Києва, будинок розташований в історичному ареалі міста і визнаний значною історичною будівлею під назвою "Садибний житловий будинок" другої половини ХІХ ст. Крім цього, садибу Маліна внесли до переліку будівель, що підпадають під додатковий захист. Є також висновок Українського інституту національної памʼяті про те, що садиба Маліна відповідає закону про дерусифікацію й може бути визнана пам'яткою історії.

"Але попри все це забудовник зумів добитися свого - історичну будівлю знесли”, - наголосила Шуляк.

Нардепка зазначила, що перші спроби знесення здійснили наприкінці липня 2021 року й продовжили в серпні - попри припис департаменту міського благоустрою, який забороняв будівельні роботи, поки забудовник не покаже необхідні дозволи. Трохи згодом - на початку вересня 2021 року до будинку привезли важку техніку. Після повідомлень про можливе знесення КМДА відправила до садиби інспекції департаменту охорони культурної спадщини й департаменту міського благоустрою, які зупинили будівельні роботи.

"Але забудовник одразу задекларував, що він не зносить будинок, а проводить реконструкцію. Втім, як свідчить досвід, така реконструкція на практиці часто відбувається до фундаменту. Тобто, по суті, після неї від будівлі нічого не лишається. Тому, Київрада мала б ввести мораторій на реконструкцію садиби, але чомусь обмежилася рекомендацією утриматися від неї”, - повідомила Шуляк.

У грудні 2023 року на території історичної садиби Маліна відновили процеси по знесенню історичної будівлі - попри заборону на проведення будь-яких робіт від прокуратури Києва. Забудовник також подав документацію до департаменту охорони культурної спадщини КМДА про відсутність цінності й історичного значення садиби Маліна. У квітні 2024 року петиція про збереження садиби Маліна набрала необхідні 6 000 голосів. Але у червні 2024 року в офіційній відповіді міськради за результатами розгляду петиції про заборону зведення ЖК на місці будівлі повідомили, що правові підстави для припинення будівництва ЖК наразі відсутні.

"Після цього забудовник пішов ще далі - у червні Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не підтримав звернення активістів щодо захисту садиби. Рішення пояснили тим, що в громади немає права на захист культурної спадщини в суді. Як результат - кілька днів назад будівлю знесли”, - констатувала голова Комітету містобудування.

Вона додала, що офіс Генерального прокурора розпочав кримінальне провадження з приводу знесення історичної будівлі, але оскільки кейс садиби Маліна - далеко не перший, варто не "тушити пожежу”, залучаючи прокуратору, а зосередитись на її запобіганні.

Шуляк підкреслила - останнім часом ледь не щомісяця надходять тривожні новини про знесення або спробу знисення чергової памʼятки. В деяких випадках - завдяки суспільному розголосу, злочину вдається запобігти, але є випадки, коли навіть він не допомагає. Натомість, місцева влада для захисту історичних будівель не робить нічого. А іноді, навіть допомагає. Більше того, забудовники дедалі частіше стали оскаржувати судові рішення про заборону знесення. Це, на думку парламентарки, стає негативним трендом і цю схему потрібно присікти.

Нардерка привела приклад - демонтаж будівлі на Набережно-Хрещатицькій, відомої як садиба Бубнових. Його розпочали у серпні 2023 року, і через місяць - після суспільного розголосу і завдяки громадським активістам, було прийнято рішення внести історичну будівлю до Переліку об'єктів культурної спадщини.

"Але до цього, уповноважені органи у сфері охорони культурної спадщини не тільки не вживали заходів для захисту історично цінної будівлі, а навпаки погодили проект будівництва, який фактично міг знищити пам’ятку. Як результат - на момент, коли КМДА передумала і "вирішила” захистити історичний будинок, йому вже було завдано непоправної шкоди”, - повідомила Олена Шуляк.

Інший кейс, на який вона звернула увагу - спроба знесення флігелю садиби Київського повітового земства на Рейтарській, наказ на внесення якого до Реєстру нерухомих пам‘яток МКІП видав 28 вересня 2023 року. Але тоді, підкреслила Шуляк, забудовник подав до суду, щоб визнати цей наказ протиправним. Першу інстанцію забудовник програв на початку січня 2024 року. Але після цього - у травні цього року, була апеляція, за якою суд задовольнив позов забудовника та скасував Наказ МКІП про занесення флігелю до Реєстру. Але не тому, що будівля не має статусу пам‘ятки, а через процедуру її внесення до Реєстру у вересні 2023 року”, - пояснила Шуляк.

За її словами, реєстр нерухомих пам'яток України запущено в тестовому режимі 10 квітня 2024 року і для його повноцінного запуску з наявними темпами верифікації даних знадобиться п’ять-десять років. Наразі користувачі можуть не лише ознайомитися з обліковою інформацією, а й побачити охоронні зони об'єкта. Однак поки що є деякі технічні обмеження: ознайомитися з документацією можна лише на об'єкт, дані щодо якого внесено до системи й верифіковано.

Щоб реєстр повноцінно виконував свою памяткоохоронну й антикорупційну функцію, крім запуску інформаційно-комунікаційної системи, потрібно реалізувати ще кілька важливих кроків. Зокрема, внести документацію щодо всіх 144 тис. об'єктів, інвентаризувати їх, стосовно деяких оновити інформацію. Дані про майже 105 тис. об'єктів було внесено ще в листопаді 2023 року, але поки що не верифіковано.

Крім цього, зараз у Верховній Раді створюють спеціальну міжкомітетську робочу групу із захисту об'єктів культурної спадщини. До неї, крім членів Комітету містобудування, увійдуть представники комітету гуманітарної та інформаційної політики, народні депутати, представники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення), Міністерства культури та інформаційної політики, центральних і місцевих органів влади, а також науковці й експерти у сфері культурної спадщини.

Завдання робочої групи – напрацювати законодавчі зміни, які допоможуть розв'язати проблему довільного знищення пам'яток, яка хоча й загострилася внаслідок російської збройної агресії, але не є новою для України внаслідок дій забудовників і сумнівних рішень місцевих рад.

"Наша мета – знайти всі законодавчі шпаринки, що дозволяють знищувати пам'ятки заради нового будівництва. Знайти, ліквідувати їх і сформулювати нове, чітке і зрозуміле законодавче поле без шпарин для його обходу", – підсумувала Олена Шуляк.

Нагадаємо, 23 липня Міністерство культури та інформаційної політики України визнало зруйновану днями історичну будівлю кінця ХІХ століття на вулиці Олександра Кониського у Києві пам'яткою архітектури.