Суд дозволив знести історичну будівлю на Рейтарській. Підстава рішення – не цінність пам‘ятки, а нюанси її внесення у відповідний реєстр

Про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу” Олена Шуляк, передає RegioNews.

За її словами, наприкінці травня цього року апеляційний адміністративний суд міста Києва виніс рішення, яким скасував Наказ Міністерства культури і інформаційної політики (МКІП) про внесення флігелю садиби Київського повітового земства за адресою вул. Рейтарська, 37А, А’ до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Об‘єкти, внесені в нього, мають охоронний статус, тобто зносити їх не можна.

Втім предметом судового спору, який наразі виграв позивач, був не охоронний статус пам‘ятки, а процедура, за якою її внесли у Реєстр. Прикметно, що в таких категоріях справ суд не розглядає питання про цінність пам’ятки та доцільність внесення її до Реєстру, а лише дотримання процедури при видачі наказу МКІПом.

"Історія зі знесенням ції будівлі на Рейтарській розпочалася рівно рік тому - наприкінці травня 2023 року. Тоді завдяки суспільному розголосу, який тривав кілька місяців, МКІП було змушене видати наказ, що підтверджує статус пам’ятки місцевого значення для всієї будівлі Київського повітового земства, включаючи флігель. Тоді забудовник подав до суду, щоб визнати цей наказ протиправним. Першу інстанцію забудовник програв на початку січня 2024 року. Але після цього була апеляція, за якою суд задовольнив позов забудовника та скасував Наказ МКІП про занесення флігелю до Реєстру”, - пояснила Шуляк.

При цьому Голова Комітету наголошує - предметом апеляції був не охоронний статус садиби Київського повітового земства, а саме процедура, за якою до неї 28 вересня 2023 року - під тиском громадськості, додали ще одну будівлю - флігель. Наразі апеляція набуває чинності, тож навіть за умови, якщо позивач, тобто забудовник, подасть касаційну скаргу, яку зрештою можуть і не задовольнити, нинішня апеляція вже дозволяє йому проводити демонтаж будівлі. Тобто зносити її.

"Важливо, що в цьому кейсі предметом судового спору став не сам охоронний статус пам‘ятки і її культурна та історична цінність, а процедура її внесення в Реєстр. По суті, скасовується Наказ МКІП, через те, що позивач знайшов лазівку - недоліки процедури підготовки та прийняття Наказу щодо внесення пам’ятки до Реєстру. Тобто формально недоліки до оформлення документів стали підставою для скасування Наказу. А через те, що таких судових справ уже досить багато - кількість позовів з відповідних підстав збільшилася в кілька разів лише з початку року, ми стикаємося з проблемою: через те, що сама процедура внесення пам’ятки до Реєстру не достатньо чітко виписана, а також відсутня процедура додавання частин будівель до всього комплексу пам’ятки, що вже є в Реєстрі, є великий ризик, що суди підуть по вже створеній негативній практиці і ці об'єкти будуть вилучені з Реєстру”, - зауважила Олена Шуляк.

За її словами, за подібним сценарієм нині оскаржується в судах охоронний статус садиби Дмитрієва, пивоварні Шульца, двох будівель на вул. Рейтарська. І це тільки по Києву. Якщо через недосконалість процедури внесення об’єктів до Реєстру суди будуть приймати рішення на користь позивачів, Україна ризикує втратити ці цінні історичні пам‘ятки.

Парламентарка наголошує - щоб запобігти цьому, надважливо зараз більш чітко прописати процедуру внесення об‘єктів до Реєстру, включаючи всі нормативні і підзаконні акти щодо цього. Це дозволить уповноваженому органу охорони культурної спадщини не робити, свідомо чи несвідомо, помилки при внесенні. Тоді, відповідно, у забудовників не буде підстав оскаржувати процедуру в судах, а у чиновників не буде лазівок обходити законодавство.

Доопрацюванням відповідної нормативки буде серед іншого займатися спеціальна міжкомітетська робоча група із захисту об'єктів культурної спадщини, яку зараз створюють, пояснила Олена Шуляк. До неї, крім членів нашого комітету, увійдуть представники комітету гуманітарної та інформаційної політики, народні депутати, представники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення), Міністерства культури та інформаційної політики, центральних і місцевих органів влади, а також науковці й експерти у сфері культурної спадщини.

"Разом ми зможемо створити дієве нормативне підґрунтя, щоб уникнути подібних проблем. Але повністю знівелювати ці та інші ризики, пов‘язані з роботою чиновників по внесенню і виключенню об‘єктів у Реєстр, нам допоможе цифровізація сфери охорони культурної спадщини - завдяки цифровим рішенням, які ми наразі запроваджуємо, всі ці процеси будуть відбуватися автоматично і, відповідно, без помилок. Ми вже розпочали роботу у цьому напрямку, коли запустили електронний реєстр памʼяток культурної спадщини єПам‘ятка, а подальша цифровізація цієї сфери захист лише посилить”, - резумувала Шуляк.

Нагадаємо, історичну будівлю на Рейтарській - садибу Київського повітового земства, внесли до Держреєстру нерухомих пам’яток України ще у 2011 році. Виключенням став флігель цієї садиби, оскільки він нібито не відповідав необхідним критеріям. Через це у травні 2023 року забудовник, який попередньо отримав всі необхідні погодження від уповноважених органів охорони культурної спадщини, почав демонтаж флігеля, що викликало неабиякий суспільний резонанс, який тривав кілька місяців. Внаслідок цього МКІП 28 вересня 2023 року видало наказ, що підтверджує статус пам’ятки місцевого значення для всієї будівлі Київського повітового земства, включаючи флігель.

Також завдяки суспільному розголосу наприкінці вересня 2023 року до Переліку об’єктів культурної спадщини столиці внесли важливу історичну пам‘ятку, розташовану на Набережно-Хрещатицькій, 13Б. 200-річну будівлю почали зносити ще у серпні, а на її місці планувати побудували бізнес-центр.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Україні планують посилити захист археологічних об’єктів культурної спадщини через постійні зазіхання з боку російського агресора, а також від "чорних археологів”, які активізувались від початку війни. Держава планує розробити спеціальний механізм для паспортизації пам‘яток археології, а їхній облік вестиметься у Державному реєстрі нерухомих пам‘яток України, інформаційно-комунікаційну систему якого презентували наприкінці минулого року.