Гриневецький Сергій
Народився 25 вересня 1957 року в смт. Лужанка Одеської області.
Профіль у Facebook
Профіль Instagram
Персональний сайт
Освіта
1974 – 1979 рр. – Одеський технологічний інститут холодильної промисловості, інженер-механік, "Холодильні та компресорні машини і устатковання".
1981 – 1985 рр. – Українська сільсько-господарська академія, інженер-механік, "Механізація сільського господарства".
Кар'єра
1979 – 1982 рр. – інженер-технолог, начальник технічного обмінного пункту, завідувач ремонтних майстерень, заступник керівника з матеріально-технічного забезпечення, Роздільнянське районне виробниче об'єднання з виробничо-технічного забезпечення сільського господарства Одеської області.
1982 – 1984 рр. –1-й секретар Роздільнянський РК ЛКСМУ.
1984 – 1986 рр. – 2-й секретар, Одеського ОК ЛКСМУ.
1986 –1990 рр. –1-й секретар Одеського обласного комітету ЛКСМУ.
1990 –1991рр. –1-й секретар Роздільнянського РК КПУ.
1992 – 1994 рр. – генеральний директор Об'єднання "Одеса-Імпекс".
1994 –1995 рр. – керівник секретаріату Одеської облради.
1995 –1996 рр. – заступник голови з питань організаційно-кадрової роботи, керівник секретаріату Одеської облдержадміністрації.
1996 –1998 рр. –1-й заступник голови Одеської облдержадміністрації.
1998 –1999 рр. – Народний депутат України 3-го скликання, виборчий округ № 143, Одеської області. Член Комітету з питань соціальної політики та праці. Член фракції Народно-демократичної партії.
1998 – 2005 рр. – голова Одеської облдержадміністрації.
З 8 лютого по 22 липня 2005 р. – голова Одеської облради.
1998 – 2000 рр. – член Ради роботи з кадрами при Президентові України.
1998 – 2000 рр. – член Комісії з питань морської політики при Президентові України.
2007 – 2012 рр. – Народний депутат України 6-го скликання від Блоку Литвина (№ 2 в списку, на час виборів директор департаменту зовнішньоекономічних зв'язків Торгового дому "Хлібна гавань", член Народної партії; член Політради Народної партії). З 2007 р. – член фракції "Блок Литвина".
2007 – 2012 рр. –1-й заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони.
2008 – 2009 рр. – член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань з'ясування обставин постачання до Грузії української військової техніки з метою встановлення фактів порушення законодавства України та норм міжнародного права.
2009 р. – член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для розслідування корупційних дій посадових осіб, які перешкоджають поверненню 16-ти вертольотів МІ-8 МТ (МТВ) до складу Сухопутних військ Збройних Сил України, переданих в оренду закритому акціонерному товариству "Українські вертольоти".
2011 р. – член Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питання підготовки проєкту Закону України про вибори народних депутатів України.
З 31.05.2011 р. – член Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань Автономної Республіки Крим.
2012 – 2014 рр. – Народний депутат України 7-го скликання, обраний по виборчому округу № 134 Одеської області.
2012 – 2013 рр. – член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
З 09.01.2013 р. – голова підкомітету з питань соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
З 04.03.2014 р. – член Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань підготовки законопроєкту про внесення змін до Конституції України.
З 27.11 2020 р. – голова Одеської обласної державної адміністрації. 1 березня 2022 року звільнений з посади.
Політичний бекграунд
3 1982 року діяльність Гриневецького пов'язана із державним будівництвом та управлінням. У цьому ж році обирається першим секретарем Роздільнянського райкому ЛКСМУ, у 1984 році другим секретарем Одеського обкому комсомолу, а у 1986 році — першим секретарем Одеського обкому комсомолу.
У 1990 році очолює Роздільнянський районний комітет Компартії України і працює там до серпневого путчу 1991 року.
У 1994 році повертається у політику. Спочатку — керівник секретаріату облради, згодом, заступник та перший заступник голови Одеської ОДА.
1998 - Гриневецький обирається народним депутатом України по 143-му виборчому округу Одеської області.
У травні 1998 року Леонід Кучма призначає Гриневецького головою Одеської ОДА. На цій посаді політик працює майже сім років.
У 2003 році в Одесі була створена Постійна робоча нарада глав регіонів України та Росії "Співдружність регіонів", співголовами якої стали губернатор Орловської області Єгор Строєв та голова Одеської ОДА Гриневецький.
У березні 2005 року після Помаранчевої революції, Гриневецький залишив посаду голови Одеської ОДА і був обраний головою Одеської облради, втім у липні того ж року подав у відставку "з етичних міркувань".
2006 р. – на місцевих виборах він очолює виборчий штаб Народного Блоку Литвина та список Блоку до Одеської облради. Блок Литвина пройшов до обласної та всіх районних рад.
30 вересня 2007 р. – на дострокових виборах Гриневецький був обраний народним депутатом України від Блоку Литвина (другий номер у виборчому списку). За поточну депутатську каденцію їм було внесено 51 законопроєкт та поправки до 15 законів.
2020 р. – на виборах мера Одеси підтримав кандидатуру Геннадія Труханова. Передбачалося, що Гриневецький може очолити місцеву обласну раду.
Він балотувався до Одеської ради від партії Труханова "Довіряй ділам" і став одним із 13 обраних депутатів цієї політсили.
Громадська діяльність
Гриневецький продовжує активно займатися громадською та меценатською діяльністю. Є головою спостережних рад наступних установ: Одеська національна академія харчових технологій, Благодійний фонд "Майбутнє" ім. Бориса Літвака та Одеський національний академічний театр опери та балету. Очолює Одеську обласну федерацію гандболу.
Сім’я
Дружина Ольга Андріївна за фахом бухгалтер. Має дочку Олену, яка працює в Одеському регіональному інституті державного управління, кандидат наук з державного управління. Дві онуки — Дарʼя та Софія.
Декларація
У декларації Гриневецького, крім нього самого, записані також дружина, дочка і дві онучки. З нерухомості голова Одеської ОДА задекларував 2 будинки (на 835,7 кв.м. та 48,6 кв.м.), 2 земельні ділянки і одне нежитлове приміщення.
З дорогоцінних речей родина має 2 старовинні ікони, 3 дорогих наручних годинника, ювелірний гарнітур дружини та меблевий гарнітур.
Автомобілів у декларації Гриневецького немає.
Задекларована у документі фірма ТОВ "Мельниченко", яка належить доньці Гриневецького Олені.
Також задеклароване ноу-хау та авторські права на технічний винахід – опалювальний газовий модуль та технічні тексти (у співавторстві з іншими спеціалістами).
З доходів задекларовані: пенсія Гриневецького – 129 855 грн, зарплата за основним місцем роботи — 48,8 тис. грн, пенсія і зарплата дружини – 30,8 та 74,8 тис. грн відповідно, а також допомога при народженні дитини у доньки Гриневецького – 10,3 тис. грн. Також Гриневецький задекларував подарунки у грошовій формі на 650 тисяч гривень від своєї доньки.
На рахунках родини – 262 тис. грн і $557, а також 855,2 тис. грн у дорогоцінних металах.
Готівкою у родини 3,415 млн грн, $180 тис. та 4900 євро.
Скандали
2004 р. – під час Помаранчевої революції у Гриневецький був одним із головних організаторів скандального Сєверодонецького з’їзду, який відбувся у 28 листопада 2004 році на підтримку "кандидата від влади” Віктора Януковича. На цьому з’їзді депутати всіх рівнів зі східних і південних областей України зібралися під гаслами "створення федерації”, "незалежності Південно-Східного регіону”. На цьому з’їзді всі присутні також називали законно обраним президентом Януковича.
Про відокремлення у разі приходу до влади Ющенка говорили практично всі присутні, виступав на заході й Гриневецький.
Після проведення з’їзду генеральна прокуратура і Служба безпеки України порушили кримінальні провадження за статтями 109 і 110 Кримінального кодексу – посягання на територіальну цілісність і дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу. Проте продовження ці справи не мали.
2012 – 2014 рр. – був народним депутатом України 7-го скликання 16 січня 2014 року Гриневецький голосував за так звані "диктаторські закони”.
Гриневецький, якого Кабмін погодив на посаду голови Одеської ОДА, намагався стати заступником голови. Утім в ОДА йому відмовили через закон про люстрацію і декомунізацію. Після цього Гриневецький звернувся до суду. Судове засідання з розгляду позову Сергія Гриневецького має розпочатися не пізніше 12 грудня. На розгляд такої справи надається 2 місяці. Розгляд справи відбуватиметься у спрощеному порядку, без виклику сторін до суду. Одеській ОДА запропонували надати докази, які слугували підставою для відмови Гриневецькому.
У рейтингу RegioNews голів ОДА, призначених Зеленським від початку його президентської каденції, Сергій Гриневецький отримав 13 балів з 25 можливих і зайняв 18 місце серед 47 учасників.
- 11:52 23 листопада Сили ППО знищили на Сумщині дев'ять російських дронів
- 11:17 23 листопада Енергетики відновили пошкоджену лінію живлення окупованої Запорізької АЕС
- 10:49 23 листопада Російська армія за добу втратила в Україні понад 1400 військових
- 10:19 23 листопада У Запоріжжі внаслідок нічної атаки пошкоджені 15 будинків
- 09:11 23 листопада Міноборони допустило до використання у ЗСУ всюдихід-амфібію Argo Aurora
- 08:17 23 листопада Що не так із Планом стійкості від Зеленського