Єфімов Максим Вікторович

Профіль у Facebook

Народився Максим Єфімов 1 листопада 1974 року в місті Петропавловськ (Казахстан). Інформації про те, коли та як він переїхав в Україну, у відкритих джерелах немає. Однак відомо, що вищу освіту він здобував уже на Донбасі, у Донецькому державному університеті (нині – релокований ДНУ імені Стуса) та в Донецькому національному технічному університеті (так само релокований після початку російсько-української війни).

Кар'єра та політика

Офіційна біографія Максима Єфімова – це карколомний кар'єрний зріст, що, найбільш імовірно, був підкріплений можливостями його батька – підприємця Віктора Єфімова, який у місті Краматорськ, де жила сім'я, займав не останнє положення.

Так, у 1996 році, коли Максиму виповнилося лише 22 роки, він починає працювати в Металургійно-машинобудівній компанії в тому ж Краматорську. Й одразу обіймає там посаду гендиректора! Згодом опиняється на аналогічній посаді вже в Краматорській багатогалузевій маркетинговій компаній. Щоправда, там він довго не залишається та в 1999 році стає заступником директора з комерційних питань на сталеливарному заводі "Енергомашспецсталь" також у Краматорську, а через 8 років стає генеральним директором підприємства, ким і залишався до того, як піти у Верховну Раду. Деякі ЗМІ акцентують, що тоді це підприємство належало якраз батькові Максима – вищезгаданому Віктору Єфімову. Станом на цей час, як стверджує видання Forbes, Максим Єфімов є міноритарним співвласником заводу, йому належить частка, що не перевищує 25%. Власник підприємства наразі через кіпрську компанію – російська компанія "Атомэнергомаш", яка входить до енергомашинобудівного дивізіону держкорпорації "Росатом". У квітні 2022-го "Енергомашспецсталь" припинив роботу через обстріли російської армії.

Саме тоді, 2007-го року, як Максим Єфімов очолив родинний бізнес, він вирішує також іти в політику. Його обирають депутатом міськради в Краматорську за списками "Партії регіонів". Згодом він стає членом цієї політсили, а у 2010 році переобирається знову депутатом Краматорської міськради від цієї політсили.

"Регіональна" кар'єра Єфімова закінчилась у серпні 2014 року, тоді він вийшов із "Партії регіонів", але майже одразу долучився до "Партії розвитку України", яка зібрала в собі тих же колишніх "регіоналів".

Восени 2014 року Єфімов як самовисуванець балотується до Верховної Ради за округом №48 (місто Краматорськ Донецької області). Тоді ж, під час передвиборчої кампанії, ЗМІ писали, що Єфімов займався підкупом виборців. На одному зі своїх мітингів пригощав виборців пивом та квасом. Зрештою, він переміг на виборах, став народним депутатом і ввійшов до фракції "Блок Петра Порошенка". В парламенті Єфімова неодноразово звинувачували у кнопкодавстві, а ще у прогулюванні засідань Верховної Ради.

Вже 2015 року він спробував повернутися в регіональну політику, балотуючись у мери Краматорська, однак тоді програв у другому турі Андрію Панкову. Єфімов йшов тоді як самовисуванець, але підтримував партію "Наш Край" (так само створена із залишків "регіоналів"), хоча, за його словами, не був членом цієї політсили. 

Вдруге обраний народним депутатом у 2019 році. Знову ж таки, як самовисуванець від округу №48 (Краматорськ). Майже одразу він доєднався до депутатської групи "Довіра". Вже за три роки, 2022 року, очолив новостворену депутатську групу "Відновлення України", до якої увійшли переважно колишні члени фракції забороненої проросійської партії "ОПЗЖ" і вихідці з групи "Довіра". До речі, ще одним співголовою групи став нардеп-мільярдер та ексчлен "ОПЗЖ" Ігор Абрамович. 

У 2023 році Єфімов заявив про наміри достроково скласти депутатський мандат. Своє рішення пояснив прагненням начебто зосередитися на роботі в прифронтовому Краматорську. І під кінець року Верховна Рада 283 голосами достроково припинила депутатські повноваження Єфімова.

Політична кар'єра аж ніяк не заважала Єфімову розбудовувати свій бізнес, більше того, не просто не заважала, а й сприяла посилювати свої позиції. І на тепер, навіть попри війну, яка розпочалася в 2014 році на Донбасі, Максим Єфімов володіє цілою низкою бізнес-активів у паливно-енергетичному комплексі, промисловості, нерухомості тощо. В 2021 році українське видання Forbes оцінювало активи політика в $205 млн, що гарантувало Єфімову тоді 51 місце в сотні найбагатших українців. Із найвідоміших активів бізнесмена: компанія "Донбасенерго" та конгресно-виставковий центр "Парковий" у Києві, який більш впізнаваний як "вертолітний майданчик Януковича".

Є в Єфімова й компанія, яка займається розмінування території – "Українські сервіси розмінування" (UDS). Компанія записана на матір екснардепа – 70-річну Любов Борисівну Єфімову, яка є громадянкою США. Фірма в 2023 році виграла перший тендер від українського уряду на розмінування земель сільськогосподарського призначення.

Загалом Єфімов, за даними з відкритих джерел, є бенефіціарним власником 75 компаній, власником 30-ти компаній, акціонером однієї компанії, також одна компанія є підконтрольною бізнесмену.

Скандали

Політики та промисловці такого штибу як Максим Єфімов, які, до того ж, починали свій шлях у 90-х, просто не можуть не мати за собою цілого шлейфу скандалів.

Кримінальне минуле?

Деякі ЗМІ приписують Єфімову певне кримінальне минуле. Мовляв, саме в 90-х він зв’язався з ОЗУ "17-та дільниця" й активно вів із ними справи, а пізніше нібито співпрацював із ОЗУ "Старе місто", які начебто вело тіньовий  бізнес із батьком Максима Єфімова – Віктором, відмивало гроші через його компанії/підприємства. Щоправда, конкретних прикладів такої можливої співпраці не наводиться.

Бізнес із російським присмаком

Ще до початку повномасштабного вторгнення серед низки активів Єфімова журналісти знайшли щонайменше п'ять компаній, зокрема з енергетичного сектору, в окупованому Криму вже після його анексії. Мова йде, зокрема, про фірму "Донкримбуд" у Ялті. Українські медіа тоді повідомляли, що цю компанії Єфімов, за його словами, лише в 2017 році продав Сергію Московському – німецькому представнику краматорського заводу "Енергомашспецсталь", акціонером якого, як писалося вище, є сам Максим Єфімов. Останні 20 років Московський живе в Німеччині та жодним бізнесом на території України й рф раніше не займався.     

У своїй декларації за 2017 рік нардеп Єфімов вказав близько 450 млн грн доходу від продажу корпоративних прав. 9 млн він отримав від Сергія Московського саме за українську ТОВку "Донкримбуду", решту – від компаній-посередників, проте за продаж яких саме корпоративних прав – незрозуміло.

"Сімейний" бартер

У 2018 році Єфімов став власником низки активів, що раніше контролювалися сім’єю президента-втікача Віктора Януковича. Йдеться про "Донбасенерго" (один із найбільших виробників електроенергії в Україні, що управляє Словʼянською ТЕС, яка постійно піддається обстрілам із боку російських окупантів), конгресно-виставковий центр "Парковий" у Києві, відомий як "вертолітний майданчик Януковича" (формальним покупцем стала мати нардепа), а також дві вугільні шахти – ТОВ "Новогродівська 1-3" та ТОВ "Росія". 

За даними видання "Економічна правда", Єфімов отримав колишні активи "Сім’ї" в обмін на свій енергетичний бізнес у Криму, який після окупації півострова перейшов під контроль Олександра Януковича. Сам нардеп заперечував інформацію про бартер із Януковичем.

Фінансування путінського режиму?

Вже в 2023 році журналісти оприлюднили інформацію про те, що у період з 2014 року і до лютого 2022 року вищезгадане "Донбасенерго" придбало вугілля з так званої "ЛДНР" та росії в обсязі понад 6,8 млн тон на суму майже 11,5 млрд грн. Журналісти вказують, що в такий спосіб Єфімов був опосередкованим спонсором путінського режиму.

Виконроб Донбасу

В 2018 році журналісти встановили, що пов'язана з Єфімовим фірма отримала підряди на десятки мільйонів гривень на відбудову Донбасу в його ж окрузі.

"Російське Різдво" у Франції

На початку 2020 року Максим Єфімов провів свою відпустку на знаменитому французькому курорті Куршевель і добряче погуляв на заході під назвою "Російське Різдво". За даними ЗМІ, один із гостей заходу розповів, що український бізнесмен забронював столик ближче до сцени, де місце коштувало близько 10 тис. доларів. Гостей ресторану розважав російський співак Григорій Лєпс.

Позбувся конкурентів руками держави

Влітку 2022 року Верховна Рада дозволила примусове відчуження майна Новокраматорського машинобудівного заводу (НКМЗ) на користь держави. Це рішення, за інформацією Forbes, лобіював Єфімов. НКМЗ є конкурентом Старокраматорського машинобудівного заводу та Краматорського заводу важкого верстатобудування, співвласником яких, за даними "Схем", також є Єфімов.

Господар вітру

Максим Єфімов є чи не найбільшим вітчизняним інвестором у "зелену" енергетику. В Україні та за кордоном він має цілу низку вітропарків (корпорація "Вітряні парки України"), які офіційно записані на його родичів чи близьких партнерів та розташовані зокрема на Донбасі, Херсонщині, Закарпатті. До речі, як вище зазначалося, саме такі вітряки в окупованому Криму, за твердженням журналістів, були передані сім'ї Януковича в обмін на бізнес на підконтрольній території України.

Оскільки Максим Єфімов певною мірою є монополістом на вітровому ринку України, він завдяки своєму депутатському мандату мав змогу встановлювати правила гри. Єфімов за час свого нардепства є співавтором десятків законів, які прямо або опосередковано впливають на інвестиційну привабливість вітрової енергетики. Наприклад, з його подачі Верховна Рада свого часу спростила дозвільні процедури для будівництва вітрових парків. Так, при оцінці впливів об'єктів будівництва на довкілля виключили вітрові установки з переліку об'єктів, які мають "середні наслідки" і перевели їх до категорії "незначні наслідки". У такий спосіб відпала складна процедура погодження, зокрема з громадою, будівництва вітряків понад 50 метрів заввишки.

Мільйонні "бонуси" з кишень українців

Найбільш значимим для бізнесу Максима Єфімова, вочевидь, є ухвалений 2015 року закон його співавторства, яким виробникам енергії вітру, за умови використання щонайменше 50 відсотків українського обладнання, до "зеленого тарифу" додається "бонус" у 10 відсотків. Єдиним бізнесменом у вітроенергетиці, який отримував цю надбавку принаймні до початку повномасштабного вторгнення, був сам співавтор закону – Максим Єфімов. У підконтрольному йому Причорноморському вітропарку, починаючи з березня 2017 року, працюють вітряки, які виробляють "бонусну" електроенергію. За кожен кіловат, вироблений на нових установках, споживачі доплачують Єфімову 30 копійок бонусу, закріпленого у написаному депутатом законі. За приблизними підрахунками, українські споживачі електроенергії щороку доплачують компанії Єфімова бонус у декілька мільйонів гривень.

Загалом же "зелений тариф" за кожен кіловат, включно з бонусом, до початку повномасштабної війни становив 3 гривні 22 копійки або приблизно 10,5 євроцентів за кіловат. Це – значно більше, ніж Єфімов отримує за "зеленим тарифом" у Німеччині, де в бізнесмена розташовані щонайменше три ВЕС. Доходи Максима Єфімова від вітряного бізнесу, вочевидь, постійно зростають, оскільки відповідна та підконтрольна йому компанія "Френдлі Віндтехнолоджі" постійно розширяється. В 2024 році, зокрема, вона встановила на Закарпатті першу вітроустановку та планує встановити ще десятки. Еко-активісти вже б'ють на сполох через імовірну шкоду, яку завдає будівництво.

Німецькі вітряки Єфімова в центрі скандалу

У німецькому місті Боппарді, де бізнесмен має вітряний бізнес, кілька років тому назад точилися дискусії і судові процеси щодо того, чи можна встановлювати вітряки у безпосередній близькості до житлових кварталів і впритул до відомої на весь світ Середньої долини Рейну. Через те, що місцева влада дозволила будувати тут вітряки Єфімова і ще низку інших вітрових електростанцій, Німеччину навіть попереджали про ризик втрати долиною статусу світової спадщини ЮНЕСКО. Зрештою, суди в 2017 році заборонили експлуатувати вітряки вночі, оскільки 200-метрові велетні заважали місцевим мешканцям спати. А ситуацію з ЮНЕСКО вдалося згладити: вітряки Єфімова стали останніми, які дозволили будувати навколо долини.

Сімʼя

Максим Єфімов одружений. Із дружиною Ганною, яка є власницею ТОВ "Вітряний парк Причорноморський", мають чотирьох дітей: синів Георгія та Даніїла і доньок Ніколь-Женеву та Ізабеллу.