Час говорити не про чужі вимоги, а про український план завершення війни

Антиамериканська істерія тих, хто спокійно віддав азербайджанцям найбільше українське титанове родовище, а своєму другу по 95 кварталу вугільне обʼєднання Центренерго, була просто способом підняти рейтинг.

Наша зелена влада ще раз довела вміння нищити свої ж ракетні програми у 2020, відмовлятися готуватися до вторгнення у 2022, псувати стосунки із головним партнером у 2025.

Від "копалини в обмін на НАТО" до "головне – почути, що допомогу не буде зупинено"))

Але зараз не про цю дурню.

Зрештою, із цих помилок таки треба зробити висновок.

Історія з Угодою про ресурси вчить нас дуже важливому: хочеш мати вигідне рішення – пропонуй свій, український варіант. Отримай його підтримку в суспільстві та ВР. І тоді захист укр національного інтересу не буде схожим на торги за наступне президентство.

Ми маємо нарешті заявити про червоні лінії:

• ніякого визнання окупованих територій за рф;
• ніякого нейтрального статусу;
• ніякого обмеження чисельності та далекобійності ЗСУ.

І на цій основі – український План припинення вогню та український План мирної Угоди.

Якщо ж влада здатна лише промовляти слова – ми знову отримаємо угоду, яка вигідна іншим.

Тому обговорювати зараз треба не слова Трампа чи Сі, а саме НАШ план завершення війни.

Звичайно, якщо ціллю є безпека України, а не вибори.