Війна, пропаганда ментально закинули нас в радянську епоху

Більшовики колись переписали історію, зробивши радянську імперію "наймогутнішою"державою в світі, яка все вигадала, і всюди була першою.

Хто винайшов радіо?... – Ні, не італієць Марконі, а росіянин Попов. Хто зробив перший літак в світі?... – Росіянин Можайский, а не брати Райт. Ціолковський став патріархом космічних досліджень, Жуковський – авіації, а Сталін – батьком всіх націй і народів.

Радянські ракети, літаки, автомобілі були найкращими, і взагалі це ми виграли війну. Діди воювали.

Ми це вивчали в шкільних підручниках. Багато хто в це вірив, аж поки не впала Залізна завіса, в холодильниках стало остаточно пусто, і тоді всі раптом полюбили іномарки, посудомийкі, західні телевізори і МакДональдз.

Війна, пропаганда ментально закинули нас в радянську епоху. Ми віримо в те, що в нас найпотужніші ракети, найкращі дрони, чудові полководці, і ми ніколи не віддамо Донбас.

Але в реальності потік добровольців до війська давно закінчився, ми не створили нічого технологічно проривного, нувориші заробляють величезні кошти на війні, в бюджеті діра. А Штати погрожують залишити нас сам на сам з ордою.

І попри все це ми дійсно вміємо воювати, українські дрони не гірші за російські (але й не кращі), ми добре навчилися використовувати цивільні технічні пристрої на війні, ми можемо не тільки втримати Донбас, але й нанести ворогу болючої поразки.

Проте, проблеми накопичуються. В тому числі і технологічні. Одного разу ми вже сміялися над шахедами, потім прогавили появу у ворога дронів на оптоволокні, довго конструювали свої аналоги "ланцетів", коли вже потрібні були "молнії", і досі не вигадали ефективного захисту від КАБів.

Ми молодці. В нас є проста і відносно дешева зброя, яка чудово себе показала на війні. Але ми не винайшли нічого принципово нового – всі ці дрони, оптоволокно, і ракети давно придумали за нас. Ми дійсно не можемо технологічно конкурувати з Боїнгом, Локхідом, або тим самим Rheinmetall.

Це просто треба визнати, треба тверезо дивитися на наші технічні можливості, і активно залучати потужних західних партнерів, а не глузувати з них. Війна не стоїть на місці, технології розвиваються, і завжди є ризик опинитися в аутсайдерах.

Нам би сісти і задуматися, поміркувати над всім цім, зробити роботу над помилками, запровадити важливі зміни, і стати сильнішими, але навіщо, якщо простіше вірити в те, що в нас все найкраще, якщо можна просто посварити Трампа, Венса, і цього, як його – директора Rheinmetall Паппергера, свято вірити в унікальність української зброї, штучний інтелект, війну дронів, і продовжувати ховатися від мобілізації.

Проте, одного разу фронт може знову опинитися під Києвом, а в холодильниках стане остаточно пусто, як за радянських часів.

Пропаганда, популізм і ура-патріотизм не можуть замінити здоровий глузд, інженерний підхід, і відсутність бійців на фронті.