Перспективи мирних домовленостей

Переговори в Берлині між Україною і США, за участі європейських партнерів України, про умови завершення російсько-української війни, викликали нову хвилю інформаційно-політичного ажіотажу навколо теми мирних переговорів і суперечливі очікування щодо перспектив завершення війни. З’являються неоднозначні витоки, конспірологічні очікування.

Відразу невеличкий спойлер: не чекайте дива від переговорів у Берлині. З американцями ми можемо домовитись відсотків на дев’яносто з різних проблемних питань. Звісно це в найкращому випадку. В деяких дуже складних питаннях, в першу чергу щодо статусу українських територій, анексованих росією, і виведення українських військ з Донбасу, я взагалі не бачу можливості компромісу. Тим не менш, з американцями ми ще можемо порозумітись з більшості переговорних питань. Головна проблема виникне потім – Кремль не погодиться на значну частину, а можливо і більшість компромісів, які будуть узгоджені між Україною і США.

Помічник путіна Ю.Ушаков вже заявив у неділю, 14 грудня.

"Якщо будуть відповідні зміни [в мирний план], у нас будуть дуже різкі заперечення" … Там будуть якісь абсолютно неприйнятні для нас положення, у тому числі й з територіальних питань".

Тобто ще до завершення переговорів у Берлині Кремль продемонстрував своє несприйняття ймовірних компромісів, які можуть бути між США і Україною. І саме це буде головною перешкодою на шляху подальшого переговорного процесу щодо завершення російсько-української війни.

Представники адміністрації Трампа (Віткофф і Кушнер) вважають, що виведення українських військ призведе до завершення війни між росією і Україною. Але це ілюзія. В Україні добре розуміють, що односторонні поступки агресору призведуть до нових ультиматумів з його боку. Вслід за Донбасом від нас будуть вимагати виведення українських військ з Херсона і Запоріжжя. Однак Україна не погоджується і не буде погоджуватись на виведення свої військ з територій, які вона контролює. Тому питання про Донбас – це глухий кут в переговорному процесі.

Відповідно, не варто чекати якоїсь мирної угоди до Різдва, та мабуть і взагалі найближчим часом. Але переговори продовжаться. Кремлю теж не варто категорично відмовляти американцям в їх мирних ініціативах. Трамп занадто важливий для путіна, і тому в Кремлі продовжать переговорну гру з американцями. Цілком ймовірно, що росіяни можуть запропонувати якусь нову псевдомирну ініціативу, щось на кшталт "різдвяного перемир’я". Але на принципові поступки путін зараз не піде. Він все ще сподівається виграти війну проти України, тому не буде домовлятися вже зараз.

Зараз головне питання в іншому – що робитимуть Трамп та його адміністрація, якщо зрозуміють, що переговори про їх мирний план навряд призведуть до швидкого підписання мирної угоди.

Найбільш ризикований сценарій для нас – продовження і посилення тиску на Україну, з метою примусити нас до виконання російських вимог. Адміністрація Трампа вважає нас слабшою стороною, і вважає, що нас легше дотиснути до згоди на поступки. Але це виглядатиме як пряме сприяння агресору і викличе критику навіть в США, в тому числі і в Республіканській партії. До того ж Україна демонструє, на відміну від росії, готовність до компромісів у мирному процесі.

Сценарій відновлення тиску на росію також є ймовірним (але меншою мірою, ніж тиск на нас).Більш вірогідний сценарій – тиск на обидві сторони війни (з більшим тиском на нас), з поступовим зменшенням кількості проблемних переговорних питань і зменшенням ступеню їх гостроти. Власне це те, що американці роблять і зараз.

Багато коментаторів знов говорять про ймовірність виходу США з переговорного процесу. Такий варіант теж можливий. Однак, якщо це і станеться, то тимчасово. Припинення війни в України стало для Трампа вже принциповим питанням. Вихід США з переговорного процесу буде виглядати як особиста поразка Трампа. До того ж, така невдача суттєво зменшить його шанси на отримання Нобелівської премії миру. І навпаки.

Щоб вивести мирні переговори з патової ситуації треба змінити логіку переговорного процесу. Найбільш проблемні питання, по яких дуже важко домовитись, а то й взагалі неможливо (як, наприклад, територіальне питання) треба просто відкласти. Необхідно повернутись до першочергового і ключового питання, по якому компроміс можливий, - припинення вогню. Саме з цього починається припинення всіх воєн. І цей процес може бути поетапним, як це і намагалися зробити ще в березні 2025 року: спочатку припинення вогню на морі, і ударів по об’єктах енергетики, потім припинення війни в повітрі, а на завершальному етапі – припинення вогню на суходолі. Паралельно можуть відбуватись переговори і з інших питань, по яких також можна знайти компроміси (обмін полоненими всіх на всіх, гуманітарні питання, статус Запорізької АЕС, тощо).

У будь якому випадку реальний мирний процес буде залежати від готовності росії до припинення війни. А щоб це сталося, треба, по-перше, зупинити ворога на фронті (або хоча б максимально уповільнити його просування), по-друге, продовжувати і посилювати міжнародний тиск на росію.