"Томагавки" і мирні переговори

Однак насправді не сталося нічого сенсаційного. Нинішній розвиток подій був достатньо очікуваним, і навіть частково анонсувався Трампом. Я маю на увазі заяви Трампа ще тиждень тому, що він збирається вийти на розмову з путінім і про перспективи мирних переговорів і про "Томагавки" для України.

Я ще після зустрічі Зеленського з Трампом в Нью-Йорку 23 вересня писав, що путін занепокоєний зміною риторики Трампа і певних його позицій щодо росії і України, відповідно Кремль буде намагатись відновити пряму комунікацію між путіним і Трампом хоча б на рівні телефонної розмови, а в перспективі і нової зустрічі президентів США і росії. Власне це і відбулося.

По "Томагавках" чимало воєнних і політичних експертів (в тому числі і я) з великим сумнівом ставилися до того, що США вже зараз нададуть нам ці ракети. Було дуже помітно, що і сам Трамп і його адміністрація використовують тему "Томагавків" лише для тиску на росію, щоб змусити путіна повернутися до мирних переговорів. І як тільки путін зателефонував Трампу і підтвердив свою готовність до відновлення мирних переговорів, для Президента США цього було достатньо, щоб зняти тему "Томагавків" (можливо тимчасово) з порядку денного.

Взагалі тема "Томагавків" є дуже показовою і в політичному і в психологічному плані. За деякими даними Президент Зеленський вперше попросив США про "Томагавки" як про "зброю стримування" у вересні минулого року. Але тоді нам очікувано сказали: ні.

Майже всі воєнні експерти (і у нас і за кордоном) казали, що надання Україні цих потужних далекобійних ракет є вкрай малоймовірним. І тут раптом, декілька тижнів тому, саме американська сторона почала публічно піднімати цю тему. Як я вже зазначив, робилося це для тиску на Росію. Але цю тему в США так розігріли, що в Україні почали потрохи в це вірити. А раптом дадуть? Мені здається, що і Президент Зеленський вирішив скористатися моментом і намагався у Вашингтоні переконати Трампа, що нам дійсно варто надати "Томагавки", зокрема і для більш ефективного тиску на росію. Але на момент зустрічі із Зеленським Трамп вже думав про переговори з путіним в Будапешті, і тема "Томагавків" для Президента США стала зайвою і навіть надмірно конфліктною.

Врешті решт надмірний розігрів теми "Томагавків" призвів до неочікуваного і суперечливого ефекту. Наполегливість Зеленського, який хотів отримати ці американські ракети, Трамп сприйняв як бажання продовжити і навіть ескалювати війну з росією. А Трамп вже знов налаштований на швидке завершення цієї війни. В зв'язку з цим у відносинах між президентами США і України вже не в перший раз виникнув когнітивно-політичний дисонанс. А в Україні виникнув дисонанс між розігрітими, і надто завищеними очікуваннями щодо отримання "Томагавків" і відмовою США надати нам ці ракети вже зараз. Відомий ще з дитинства ефект – поманили цукеркою, але не дали. Звідси і така хвиля розчарування. Хоча здавалося б, що ми вже звикли, що не варто чекати подарунків від Трампа.

Закінчу тему "Томагавків" на позитивній ноті. Це питання було на столі, зараз його відклали до ближньої шухляди столу, але в будь який зручний і необхідний момент його можна швидко актуалізувати.

Наші переговори з американцями про різні види зброї часто відбувалися за таким алгоритмом: спочатку нам кажуть "ні", потім починається обговорення можливості постачання цієї зброї, а вже на третій фазі (іноді за рік-півтора після початку обговорення) ми цю зброю все ж таки отримуємо, хоча і невеликою партією і з певними обмеженнями. По "Томагавка" ми вже вийшли на другий етап обговорення. Як зазначив Президент Зеленський: нам не сказали "так", але не сказали "ні".

Щодо зустрічі Трампа з путіним в Будапешті, то на даний момент я не бачу явних передумов для якогось переговорного прориву. США реанімували свою попередню переговорну модель – окремі переговори з Україною і росією. Але залишилась традиційна проблема – принципово протилежні позиції України і Росії щодо умов і формату завершення війни. Україна виступає за повне припинення вогню вздовж лінії фронту. Росія вимагає попередніх поступок з боку України, зокрема виведення українських військ з Донецької і Луганської областей.

Видання "Вашингтон пост" опублікувало матеріал, в якому стверджується, що під час телефонної розмови Трампа з путіним, президент РФ запропонував в обмін на виведення українських військ з Донецької і Луганської областей повернути Україні частину Запорізької і Херсонської областей. І нібито Трамп сприймає це як певну готовність путіна до мирного компромісу, хоча в Білому домі також розуміють що українці навряд погодяться на добровільну відмову від частини своєї території, або на обмін одних своїх територій на інші. Однак жодних підтверджень, або якихось конкретизацій путінських мирних пропозицій поки що не має. Деякі коментатори цілком обґрунтовано припускають, що насправді путін нічого не збирається обмінювати, він лише нібито не буде претендувати на ті частини Запорізької і Херсонської областей, які контролює України. Якщо так, то йдеться про ті самі пропозиції, які росія пропонувала в Анкоріджі, і які Україна категорично відкидає. Тоді знов патова ситуація.

Зверну увагу на заяви Трампа відразу після завершення переговорів із Зеленським: "настав час припинити вбивства і укласти угоду" і "вони повинні зупинитися там, де вони є". Це можна тлумачити як заклик до припинення вогню по лінії фронту. Саме про такий спосіб завершення війни США і Україна домовились ще 11 березня 2025 року в Саудівській Аравії. І якщо Трамп буде примушувати путіна саме до угоди про припинення вогню, то це цілком прийнятний для нас сценарій. Інша річ, чи погодиться на це російський диктатор. А якщо ні, що далі буде робити Президент США. Цілком ймовірно, що або до зустрічі в Будапешті, або після саміту в столиці Угорщині може виникнути американський мирний план щодо припинення російсько-української війни.

Однак є і очевидні ризики. З високою вірогідністю, путін, як це було і на Алясці, може запропонувати нові псевдомирні і підступні ініціативи, які американці сприймуть як певний компроміс, але для нас вони будуть неприйнятними. І це буде зроблено для того, щоб знов сформувати (або посилити) уявлення Трампа, що зараз вже українці не хочуть припинення війни і треба тиснути на Зеленського. Ще один ризик пов’язаний з тим, що Трамп знов може зробити певні поступки путіну. Нарешті, путіну може підігравати Орбан, який буде приймати Трампа і російського лідера. Очільник угорського уряду може налаштовувати Трампа проти України і схиляти до угоди з путіним.

Однак майже напевно до зустрічі Трампа з путіним і відразу після неї з Президентом США будуть активно контактувати провідні європейські лідери, які будуть попереджати про неприпустимість угоди на російських умовах. Знов почалася активна переговорна боротьба, зокрема і боротьба за позицію Трампа щодо питання умов завершення російсько-української війни.

Висновок простий – поки що нічого критичного, а тим більш апокаліптичного, не відбулось. Ми заходимо на новий віток переговорного процесу. В кращому випадку через певний час ми вийдемо на угоду про припинення вогню. Якщо ні, що на даний момент є більш вірогідним, то війна продовжиться на невизначений час, і за її припинення ще доведеться поборотись і на фронті, і на дипломатичних майданчиках.