Проблема НАБУ: чи погоджено питання про заміну Ситника

Ворогів і недоброзичливців у А. Ситника – море, і за останній час число їх навіть побільшало. Не думаю, що серед цих ворогів Президент Зеленський (як повідомив Шабунін). Але різні джерела говорять, що глава держави сильно незадоволений відсутністю вагомих результатів у роботі нових антикорупційних інституцій (навіть суддю Вовка не можуть призвести до суду). А ось союзників у Артема Ситника всередині країни – раз, два та й годі: вірний Шабунін, Сергій Лещенко, може бути, ще кілька старих друзів. Але всі вони не мають істотного впливу ні в керівництві країни, ні, тим більше в парламенті. Одна надія – на західних партнерів, які його регулярно захищали ще з часів Порошенко. Але щось підозріло тихо. Може бути поки що. У мене сильна підозра, що питання про відсторонення Ситника неофіційно проговорювався з західними друзями України. Тимчасовою заміною буде Гізо Углава (нинішній перший заступник Ситника), який навряд чи викличе заперечення у прихильників НАБУ, а майбутній офіційний наступник буде обиратися за конкурсом, але при узгодженні з західними партнерами, які допомагали створювати НАБУ. Можливо, компроміс полягає в наступному: повноваження НАБУ не зменшуються, нова редакція закону про НАБУ приймається досить швидко (щоб зняти правову колізію, спричинену рішенням Конституційного суду), антикорупційна політика не тільки не згортається, але буде посилена. Проти Ситника в діалозі з західними партнерами, ймовірно, використовували наступні аргументи: недостатня ефективність роботи НАБУ при його керівництві (за 5 років роботи немає вагомих і вражаючих результатів); без заміни А. Ситника оновлений закон про НАБУ не пройде через Верховну Раду.

Тому, якщо найближчим часом не буде публічної реакції західних партнерів на захист Артема Ситника, значить, питання про його заміну в основному узгоджено. А от якщо, як і раніше, Захід грудьми стане на захист Ситника, тоді все буде набагато складніше.