Чи допоможуть вибори-2020 сформувати нові практики партійного будівництва

Для вже наявних партій – це тест на те, хто і як контролює місцеві парторганізації. Дві типові тенденції в цьому зв'язку – 1) конфлікти конкуруючих угруповань за формування партійних виборчих списків та висунення свого кандидата в мери; 2) перекупка партійної франшизи на місцях місцевими кланами.

Місцеві вибори-2020 – це також і період "політичних стартапів" - нових партійних проєктів. Однак ініціювати і розкрутити нову партію, і навіть домогтися успіху на виборах – це тільки пів справи. Наша політична практика знає чимало прикладів, коли вибори вигравав новий політичний бренд (внаслідок успішної рекламної кампанії), а самої партії не було. У випадку з "Народним фронтом", наприклад, партію так і не створили. І де зараз "Народний фронт"?

Тому мало створити нову партію. Вона ще повинна пройти випробування декількома виборами, іноді випробування втратою статусу правлячої партії, і перевірку на створення реальної партійної інфраструктури на місцях. З нинішніх парламентських партій тільки "Батьківщина" пройшла різноманітні випробування за 20 років свого існування. А ось її конкуренти в минулому – Партія регіонів і "Наша Україна" - почили в бозі, і у Верховній Раді присутні вже їх ідеологічні спадкоємці. Але і вони проходять випробування. У ОПЗЖ – тест на співжиття конкуруючих бізнес-політичних угруповань ("Опозиційний блок" після кількох років існування такий тест не пройшов). "Європейська солідарність" зараз проходить перевірку опозиційним статусом. Але наявність в ролі партійного лідера одного з найбагатших олігархів країни, гранично мотивованого на політичний реванш, є головним стимулом для масштабної активності "Євросолідарності". А ось "Голос" проходить зараз драматичне випробування, пов'язане з відходом з активної політики лідера і засновника цієї партії. В абсолютній більшості випадків нові партійні проєкти за такої ситуації припиняли своє існування або швидко втрачали свій вплив і популярність. В лідерських партіях це практично неминуче. "Голос" як раз в ході місцевих виборів намагається перебудувати свою партійну модель (з лідерської на ідеологічну) і вижити як самостійна політична сила.

Один з найважливіших інструментів партійного будівництва (якщо не ключовий) – створення дієвої та стабільної системи фінансування партійної діяльності. Майже всі наші провідні партії обрали просту і надійну систему фінансування – коштом партнерів з великого бізнесу. Але саме ця ситуація створює одну з головних проблем (деформацій) для українських партій – їх залежність від олігархічних кланів. Тому створення в Україні сучасних і демократичних партій вимагає формування цивілізованої та прозорої системи партійного фандрейзингу (системи збору пожертв на фінансування партійної діяльності, в тому числі виборчих кампаній). Такі спроби у нас робилися, зокрема Анатолієм Гриценком. Але вони були поодинокими і не дуже вдалими. На нинішніх місцевих виборах таку спробу зробив "Голос", який створив систему онлайн-пожертвувань. Цікаво як ця форма фінансування виборчої кампанії спрацює на практиці. Тому після виборів чекаємо від "Голосу" публічного звіту про те, як система онлайн-фінансування показала себе, в якій мірі вона дозволила забезпечити витрати на проведення виборчої кампанії. У будь-якому випадку вкрай важливо зараз шукати і формувати нові і демократичні практики партійного будівництва. Тільки таким чином можна покінчити з історичною залежністю нашої партійної системи від олігархату.